Рішення № 6595240, 11.11.2009, Апеляційний суд Запорізької області

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3628/2009 р. Головуючий у 1 інстанції : Курач І.В.

Суддя-доповідач : Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Подліянової Г.С.

Коваленко А.І.

При секретарі: Мосіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 червня 2009 року по справі за позовом Комунального Підприємства «Підприємство комунальної власності» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та стягнення заборгованості по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території,

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2009 року КП «Підприємство комунальної власності» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та стягнення заборгованості по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території.

В позові зазначено, що відповідач проживає в кв. АДРЕСА_1. Користується послугами, які надає позивач по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території. В зв'язку з несвоєчасною оплатою, вказаних в позовної заяві видатків, склалася заборгованість в розмірі 494,80 грн., яку просить стягнути з відповідача і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді. В ході судового розгляду справи КП «Підприємство комунальної власності» уточнило позовні вимоги та просило визнати дійсним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території між КП « ПКВ» та відповідачем з 01.03.2007 року по 01.11.2008 року та стягнути заборгованість по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території з відповідача за період з 01.03. 2007 р. по 01.11. 2008 р. в розмірі 494,80 грн. та судові витрати.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 червня 2009 року позов задоволено. Визнано дійсним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території між КП «Підприємство комунальної власності» та ОСОБА_1 з 01.03.2007 року по 01.11.2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_1, який проживає: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2007 року по 01.11.2008 року, на користь КП "ПКВ" п/р 260013578120513РУ КБ « ПриватБанк» м. Запоріжжя , МФО 313399, ОКПО 32166551 заборгованість в сумі 494,80 грн. по оплаті за надані послуги з утримання будинків і

споруд та прибудинкової території та сплачені витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн. та судовий збір в сумі 51 гривня.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов, районний суд керувався положеннями статей 208, 215, 218 ЦК України, ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» та виходив із того, що між сторонами фактично виникли договірні відносини, оскільки позивач надавав послуги відповідачу і той користувався ними, і останній не відмовлявся від таких послуг наданими позивачем, тому є підстави для визнання договору дійсним та стягнення заборгованості.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Судом установлено, що будинок № 18 по вул.. Набережній в м. Енергодарі є девятиповерховим. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до розпорядження міського голови № 238 від 03.10.2002 року житловий фонд та бази ліфтового господарства ВП « ЗА АЕС» передані на баланс КП « ПКВ» ( а.с. 9).

Відповідно до довідки КП « ПКВ» будинок, в якому проживає відповідач знаходиться на балансі КП « ПКВ» (а.с.7).

Статтею 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено, що житлово-комунальними послугами у тому числі є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарне-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону виконавець зобовязаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлового-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договір, як того вимагає Закон, укладений не був.

Позивач також не надав суду доказів, які б свідчили про підготування і укладення з відповідачем договору на надання житлово-комунальних послуг, а останній відмовився від його укладання. Відповідач в суді першої так і в суді апеляційної інстанції пояснив, що позивач не пропонував йому укласти такий договір.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до вимог вищезазначеного Закону договір між сторонами повинен був укладатися в письмовій формі на основі типового договору.

При укладенні правочину обов”язкове дотримання передбаченої законної форми (простої або нотаріальної). Порушення вимог щодо форми правочину тягне за собою визнання його недійсним або настання інших наслідків.

Суд визнаючи дійсним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкової території між позивачем та відповідачем з 01.03.2007 року по 01.11.2008 року послався на ст. 218 ЦК України .

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Суд прийшов до висновку, що позивач надавав житлово-комунальні послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та відповідач користувався ними, проте, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи не має жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини. Посилання суду, як на підтвердження вимог позивача, а саме: на довідку про склад сімї відповідача, довідку про заборгованість та виписку із особового рахунку не доводять ті обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог. Позивачем також не надано письмових доказів на підтвердження укладення усного договору між сторонами, як того вимагає стаття 218 ЦК України, тому судом першої інстанції зроблено не вірний висновок про задоволенню позову про визнання такого договору між сторонами дійсним з 01.03.2007 року по 01.11.2008 року в тому й числі стягнення з позивача заборгованості за надання таких послуг за зазначений період.

Відповідач в суді першої та апеляційної інстанції пояснив, що позивач ніяких послуг з утримання будинку споруд і прибудинкової території не надавав.

Факт знаходження вищезазначеного будинку на балансі Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності», на думку судової колегії, не свідчить про надання цим підприємством послуг з утримання цього будинку споруд та прибудинкової території.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому судова колегія зазначає, що позивач не позбавлений можливості захисту порушеного права в іншій спосіб.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.п.2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 червня 2009 року по цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

«В задоволенні позову Комунального підприємства « Підприємство комунальної власності» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, стягнення заборгованості по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території відмовити».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте на нього може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3628/2009 р. Головуючий у 1 інстанції : Курач І.В.

Суддя-доповідач : Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Подліянової Г.С.

Коваленко А.І.

При секретарі: Мосіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 червня 2009 року по справі за позовом Комунального Підприємства «Підприємство комунальної власності» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та стягнення заборгованості по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території,

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.п.2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 червня 2009 року по цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

«В задоволенні позову Комунального підприємства « Підприємство комунальної власності» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, стягнення заборгованості по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території відмовити».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте на нього може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: