Ухвала суду № 65951362, 13.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5036/15-ц 13.04.2017

Провадження №22-ц/784/1069/17

Справа №489/5036/15-ц

Провадження №22-ц/784/1069/17

У Х В А Л А

13 квітня 2017 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Лисенко П.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

29 липня 2015року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" предявило позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просило стягнути з них у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 641АІ20130411001 від 11 квітня 2013 року, яка станом на 03 липня 2015 року складала 184 028 гривень 03 копійок, та заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №641014588INSURANCE1 від 11 квітня 2015 року у розмірі 11699 гривень 43 копійки, і судовий збір.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2015 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, 04 квітня 2017 року ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якому просить його скасувати і ухвалити новее рішення про відмову у позові щодо неї.

Одночасно з апеляційною скаргою, вона подала заяву про забезпечення названого позову, шляхом зупинення виконання за рішенням яке оскаржується нею в апеляційному порядку .

На обґрунтування заяви зазначила, що на виконанні Інгульського відділу ДВС міста Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області виконавчого провадження, відповідно до якого проводяться прилюдні торги з реалізації рухомого майна, а саме її власного автомобіля KIA CERATO, державний номер НОМЕР_1, 09 квітня 2013 року випуску.

27 березня 2017 року ДП «СЕТАМ» були проведені перші торги з його реалізації, які не відбулися, а вже призначено повторні торги.

Оскільки на рішення Ленінського районного суду вона подала апеляційну скаргу та з метою захисту свого майнового права, просила вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу № 2/489/2415/15 виданого 11 грудня 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва, виданого на підставі рішення цього ж суду від 09 листопада 2015 року.

Клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, чинний процесуальний закон встановлює рівні можливості для сторін процесу щодо захисту своїх прав, які дозволяють не тільки позивачу, а й відповідачу у справі активно і ефективно захищати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову.

Основними засобами такого захисту від позову є його заперечення; предявлення зустрічного позову, а також застосування інституту забезпечення позову за клопотанням відповідача.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Ці заходи спрямовані проти несумлінних дій як відповідача, так і позивача, які можуть сховати майно, продати, знищити або знецінити його, в інший спосіб зробити рішення невиконуваним.

Забезпечення позову - як сукупність процесуальних дій, перш за все, призвана гарантувати інтереси позивача у разі доведеності його вимог, виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Водночас, названа процесуальна дія, повинна захищати й інтереси відповідача, якщо вони спрямовані на виконання ним судового рішення, яке ухвалено з нього на користь позивача. Як приклад, забезпечення позову може слугувати збереженню іпотечного або заставного майна, у разі, якщо дії позивача можуть зашкодити належному виконанню зобовязання.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

За змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, де повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Цивільно-процесуальне законодавство передбачає різні види забезпечення позову, зокрема, він може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником.

При цьому, названі дії повинні мати місце в даному провадженні і не стосуватися інших проваджень.

Суд не може забезпечувати позов у даній справі, шляхом покладення обовязку по вчиненню дій в іншій справі або виконавчому провадженні, оскарження яких здійснюється за іншими правилами, юрисдикціями.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1, вона просить в ній зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, тобто, фактично зупинити виконавче провадження, що по даній справі є неможливим, оскільки процесуальним законом для цього передбачено інший порядок, який вона, до речі, і використала, подавши до Ленінського районного суду м. Миколаєва 10 квітня 2017 року скаргу на дії державного виконавця (а.с. 223-228).

За такого у заяві слід відмовити, з наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 151, 307 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу № 2/489/2415/15, виданого 11 грудня 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2015 року - відмовити.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_4