Рішення № 65950497, 13.04.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2127/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"13" квітня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу

- за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у нерухомому майні, що є в спільній сумісній власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом

- зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визначення часток у нерухомому майні, що є в спільній сумісній власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

- позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення частки в порядку поділу майна, що є в спільній сумісній власності

В С Т А Н О В И В:

08.07.2016 року позивач ОСОБА_1, який разом з відповідачем ОСОБА_2, є спадкоємцями за заповітом відповідно після смерті 17.03.2007 року ОСОБА_4 та 10.11.2014року ОСОБА_5, що прийняли спадщину відповідно до статті 1268 ч.3 ЦК України, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення частки померлої ОСОБА_4 у нерухомому майні житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, оскільки воно є спільною сумісною власністю померлого подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за його батьком - ОСОБА_5, був збудований в період шлюбу батьків, тобто є обєктом права спільної сумісної власності і вважається, що їх частки у цьому виді власності є рівними.

Посилаючись на те, що для оформлення в спадкових правах нотаріус вказує на необхідність визначення часток учасників спільної сумісної власності для отримання правовстановлюючого документу щодо належності цього майна спадкодавцеві ОСОБА_4, позивач просив позов задовольнити.

В подальшому позивач подав уточнену позовну заяву уточнивши підстави позовних вимог і зазначив, що житловий будинок №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області не є спільною сумісною власністю подружжя, а підставою набуття права власності на нього ОСОБА_5 у 1989 році став статус колгоспного двору, членами якого станом на 15.04.1991 року (набуття чинності Закону України «Про власність») були голова ОСОБА_5 та члени колгоспного двору ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_6 теща, ОСОБА_7 онука і вказаним особам житловий будинок належав на праві спільної сумісної власності та частки його членів є рівними: кожному з них належало по ? частці в цьому майні, потрібно застосувати загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору: у разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 ? частку набула після смерті 28.04.1991 року ОСОБА_6 в порядку спадкування як донька померлої (єдиний спадкоємець за законом першої черги згідно статті 549 ЦК УРСР) та ? частку як субєкт спільної сумісної власності, тобто право на 1\2 частку в спірному нерухомому майні, а відтак позивач як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 з урахуванням права на обовязкову частку ОСОБА_5, має право на 5/12 часток в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, позивач просив позов задовольнити з цих підстав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визначення часток у спільному сумісному майні субєктів такої власності: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, які є рівними 1/3 частка кожному, оскільки після смерті 28.04.1991 року ОСОБА_6 члена колгоспного двору, спадщина не відкривалася згідно з ст. 563 ЦК УРСР. Також вказує, що після смерті матері ОСОБА_4 17.03.2007 року, яка склала заповіт на користь ОСОБА_5 спадкування за заповітом не відбулося, оскільки спадкоємець за заповітом заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не подавав і на час відкриття спадщини постійно не проживав з спадкодавцем, а відтак має місце спадкування за законом і такими спадкоємцями є донька та чоловік померлої ОСОБА_5, які прийняли спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем. Після смерті 19.11.2014 року ОСОБА_5 спадкування відбулось за складеним ним заповітом на її користь, а відтак вона має право власності на 2/3 частки в спірному нерухомому майні житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

16.03.2017 року третя особа за первісним позовом, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення за нею, ОСОБА_4, яка померла 17.03.2007 року, ОСОБА_5, який помер 10.11.2014року часток (1/3 кожному) в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області в порядку поділу майна, що є в спільній сумісній власності.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом - ОСОБА_9 - підтримала позовні вимоги, зустрічний позов не визнала, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги визнала частково.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_8 - в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору визнав повністю.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 в письмовій заяві підтримала власний позов, первісний позов не визнала, визнала зустрічний позов повністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Із свідоцтва про право власності на житловий будинок, яке видано 30.06.1989 року виконавчим комітетом Дорошівської сільською радою Вознесенського району на підставі рішення Вознесенської районної ради №120 від 30.06.1989 року житловий будинок №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області належить ОСОБА_5 і має правовий статус колгоспного двору.

Згідно довідки Дорошівської сільської ради Вознесенського району від 12.09.2016 року та записів погосподарської книги Дорошівської сільської ради (а.с. 99-103) членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 року (набуття чинності Закону України «Про власність») були голова ОСОБА_5 та члени колгоспного двору ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_6 теща, ОСОБА_7 онука.

Дані обставини сторонами не оспорюються, ними лише по-різному визначаються частки учасників спільної сумісної власності: представник позивача ОСОБА_9 вказує на ? частку, представник відповідача ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_3 на 1/3 частку, виключаючи ОСОБА_6

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, алене втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

З урахуванням викладеного та заявлених позовних вимог суд вважає, що застосовуються загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору - житлового будинку, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та частки його членів є рівними: кожному з них належало по ? частці в цьому майні: у разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

У відповідності з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, відкритті після нього спадщини.

Судом встановлено, що 17.03.2007 року померла ОСОБА_4 (а.с. 5), яка склала 26.08.2003 року заповіт (а.с. 39), яким розпорядилася належне їй майно передати сину, позивачу за первісним позовом ОСОБА_1. Спадкове майно складається з земельних ділянок та спірного житлового будинку. Спадкоємець за заповітом прийняв спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Дорошівської сільської ради (а.с. 38), копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом виданих 09.07.2015 року державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори (а.с. 61-64). Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 26 грудня 2016 року (справа 473/3035/16-ц) в позовних вимогах ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом з підстави неприйняття ОСОБА_1 спадщини було відмовлено.

ОСОБА_4 ? частку набула після смерті 28.04.1991 року ОСОБА_6 в порядку спадкування як донька померлої (єдиний спадкоємець за законом першої черги згідно статті 549 ЦК УРСР) та ? частку як субєкт спільної сумісної власності, тобто право на 1\2 частку в спірному нерухомому майні.

Позивач як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 з урахуванням права на обовязкову частку ОСОБА_5, який помер 10.11.2014року, має право на 5/12 часток в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідно за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 10.11.2014 року ОСОБА_5 визнається на 1/3 частку цього нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у нерухомому майні, що є в спільній сумісній власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_4, яка померла 17.03.2007 року та ОСОБА_6, яка померла 28.04.1991 року кожній по ? частці в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 17.03.2007 року ОСОБА_4 на 5/12 часток в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визначення часток у нерухомому майні, що є в спільній сумісній власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визначити за ОСОБА_5, який помер 10.11.2014року ? частку в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_2право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 10.11.2014року ОСОБА_5 на 1/3 частку в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення часток в порядку поділу майна, що є в спільній сумісній власності задовольнити частково.

Визначити за ОСОБА_3 ? частку в житловому будинку №42 по вулиці Мира (Леніна) в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, визнавши право власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя: О.Є. Старжинська