Постанова № 65938253, 12.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року справа № 812/1045/15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 812/1045/15 за позовом ОСОБА_2 до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області про визнання незаконними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17 серпня 2015 року, з урахуванням уточнених позовних вимог, звернувся до суду з позовом до «ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області», в якому просив визнати незаконними дії особи з назвою «ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області» щодо складання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 46178012 від 23.01.2015 року у звязку з відсутністю в останнього відповідного обсягу повноважень, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46178012 від 23.01.2015 року та скасувати, як незаконну, державну реєстрацію «ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області».

За клопотаннями позивача, відповідно до вимог ст. 53, 55 КАС України, судом здійснено заміну первинного відповідача - ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області належним відповідачем - Новоайдарським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Новоайдарської РДА Луганської області (а.с. 83, 85-86, 151, 158).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 812/1045/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким направити справу № 812/1045/15 для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що постанову суду від 08.11.2016 року у справі № 812/1045/15 винесено з грубим порушенням гарантій, встановлених ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., оскільки дана постанова прийнята з істотним порушенням вимог ст. ст. 159, 161 КАС України, у звязку з тим, що суд відмовився зясувати і враховувати істотні обставини справи, які підтверджені належними документальними доказами: опис документів, що надавались Державному реєстратору для проведення реєстрації новоутвореної особи (ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області) разом з додатками, наказ в.о. начальника Новоайдарського районного управління юстиції № 01-01-05/19 від 11 квітня 2007 року «Про затвердження Положення про відділ державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції», Положення про відділ державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції не мають юридичної сили нормативно-правового акту, оскільки є нечинними.

Зазначає, що в поданій реєстраційній картці форми № 1 вказано, що засновником ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області є Міністерство юстиції України. Однак, матеріали реєстраційної справи не містять жодної довіреності від Міністерства юстиції України. В матеріалах справи є лише простий листок паперу з надписом «Доверенность» за підписом керівника Новоайдарського районного управління юстиції, а не керівника вказаної юридичної особи. Також на вказаному листі паперу відсутні дата вчинення правочину, немає паспортних даних, відповідно до яких можна ідентифікувати особу, що буде вчиняти певні дії і не вказаний строк, який надається для здійснення реєстрації, невідомо чи була зареєстрована сама «Доверенность» в журналі реєстрації довіреностей. Відсутність печатки юридичної особи вказує на те, що вчинено кримінальний злочин та порушено ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Крім того, відсутній нотаріальний документ, який може засвідчити справжність підпису заявника на реєстраційній карті. Тобто, надана довіреність є нечинною.

Апелянт зазначає, що наказ в.о. начальника Новоайдарського районного управління юстиції № 01-01-05/19 від 11 квітня 2007 року є не чинним відповідно до п. 3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92, а отже такого нормативно-правового акту не існує. Тому апелянт вважає, що державна реєстрація юридичної особи з назвою «Відділ державної виконавчої служби Новоайдраського районного управління юстиції Луганської області» проведена на підставі нечинних документів, а отже є незаконною і підлягає скасуванню з огляду на вимоги ст. ст. 8, 24, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» як така, що проведена без необхідних установчих документів.

Також зазначає, що вимога предявлена особою з назвою «Старобільська ОДПІ ГУ у Луганській області» без жодного доказу, який зміг би підтвердити або спростувати сам факт реєстрації позивача як платника пенсійного внеску відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що могло привести до взяття останньої на облік після 01.01.2011 року як платника єдиного внеску.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець 29.09.2010 року Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області. 18.11.2014 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця за її рішенням (а.с. 169-170).

23.01.2015 року державним виконавцем ВДВС Новоайдарського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги № Ф-46У, виданої 17.11.2014 року Старобільською ОДПІ про стягнення з позивача недоїмки у розмірі 12153 грн. (а. с. 4).

Не погодившись із вказаною постановою з підстав неналежної реєстрації відповідача, як юридичної особи, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Закон України «Про Державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року № 202/98-ВР (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну виконавчу службу» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державну виконавчу службу» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Органами державної виконавчої служби відповідно до ст. 3 цього Закону є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) структура, склад та функціональні обов'язки Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідачем у справі є ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області, назву якого пізніше змінено на Новоайдарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань останній є органом державної влади, має ідентифікаційний код юридичної особи 34846702, знаходиться за адресою 93500, Луганська обл., Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вул. Банківська, 33, державну реєстрацію проведено 1704.2007 року ( а.с. 154-156).

Таким чином, відповідач є органом державної виконавчої служби, а не є особою приватного права, тобто позовні вимоги в зазначеній частині є безпідставними та не підтверджені жодним доказом, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Ст. 2 зазначеного Закону передбачалось, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР ) (далі - державні виконавці).

У статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) було зазначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом ( ч. 1, 2 ст. 8 Закону).

За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів ( ч. 3 ст. 8 Закону).

Ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) виконанню державною виконавчою службою підлягають рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно з абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, вимога про стягнення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою, до складу якої входить ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинення органами державної виконавчої служби дій із відкриття виконавчого провадження у даному випадку для виконання виконавчого документа - вимоги про стягнення недоїмки № Ф-46 У від 17.11.2014 року, прямо передбачене Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) та є обов'язком державного виконавця в ході здійснення ним дій з виконання рішень, які підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання незаконними дій особи з назвою «ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області» щодо складання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 46178012 від 23.01.2015 року та скасування зазначеної постанови є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, доводи апелянта стосовно того, що борг позивача не підтверджено документальними доказами, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 50 КАС України). Позивач, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Відповідач субєкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Тобто, сторони виступають головними учасниками в адміністративному судочинстві. Особливістю субєкта владних повноважень в адміністративному процесі є здійснення владних управлінських функцій щодо іншого субєкта в межах наданих повноважень та виконання відповідних функцій. Діяльність цього субєкта владних повноважень повинна відповідати його функціональним повноваженням.

Згідно ч. 2 ст. 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обовязки, визначені у ст. 49 КАС України. Зазначені особи не наділені диспозитивними правами, які є у сторін. Позиція третьої особи має значення для вирішення питань щодо наслідків реалізації цих прав сторонами.

Як зазначалось раніше, відповідачем у справі № 812/1045/15 є Новоайдарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області.

З позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржується правомірність державної реєстрації відповідача. Разом з тим, суд не може надавати правову оцінку дій Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області, оскільки він у справі № 812/1045/15 виступає як третя особа.

За таких обставин, вимоги позивача щодо скасування, як незаконної, державної реєстрації «ВДВС Новоайдарського РУЮ Луганської області» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 52 КАС України зазначені обставини є підставами для заміни неналежного відповідача. Разом з тим, рішення суду щодо зазначених обставин не приймалось, що є підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції за приписами ст. 201 КАС України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 201, 207, 211, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 812/1045/15 - змінити в мотивувальній частині.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючийсуддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3