Ухвала суду № 65937631, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/24557/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Алекс - П» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.07.2015 №0004002202, №0004012202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.07.2015 №0004002202, №0004012202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Алекс-П» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Пром-Тех-Снаб» за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року, ТОВ «Тонвей Консалт» за жовтень, листопад 2014 року, ТОВ «Фінансово - промислова група «Діоніка» за грудень 2014 року; за результатами перевірки складено акт від 05.06.2015 №510/26-54-22-02/31958235.

Актом перевірки встановлені порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму 277562,00 грн за 2014 рік; пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201, пункту 201.1 статті 201, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 308403,00 грн, в тому числі за липень 2014 року на 52962,00 грн, серпень 2014 року - 59529,00 грн, вересень 2014 року - 51566,00 грн, за жовтень 2014 року - 74827,00 грн, за листопад 2014 року - 36327,00 грн, за грудень 2014 року - 33192,00 грн.

В обґрунтування заниження грошових зобов'язань контролюючий орган посилається на безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Пром-Тех-Снаб», ТОВ «Тонвей Консалт», ТОВ «Фінансово - промислова група «Діоніка».

Так, щодо ПП «Пром-Тех-Снаб» в акті перевірки міститься посилання на податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.12.2014 №1847/26-59-22-08/38007002 з питання дотримання ПП «Пром-Тех-Снаб» вимог податкового законодавства по проведеним фінансово - господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014, згідно якої підприємством подроблені податкові накладні на суми податку на додану вартість менше 10000,00 грн в один день та в рамках одного договору, що свідчить про проведення операцій для ухилення від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; також згідно вказаної податкової інформації у контрагента позивача відсутні розрахункові документи, відомості та інші первинні документи, що підтверджують реальність здійснення, отримання та подальше використання в господарській діяльності наведених в видаткових накладних товарно - матеріальних цінностей.

Стосовно ТОВ «Тонвей Консалт» контролюючим органом в акті перевірки зазначено про відсутність вказаного контрагента за місцезнаходженням; що за результатами перевірки встановлено пересорт придбаних та реалізованих товарів, а також здійснення діяльності для надання податкової вигоди (згідно Єдиного державного реєстру податкових накладних товариство декларувало придбання продукту молоковмісного, деталей пластикових, квіткової продукції, сала, свинини мороженої, та декларувало реалізацію робіт по пакуванню та розпакуванню товару, деталей, кранів кулькових, калориферів, піни монтажної, машинок штукатурних, трансформаторів, електродвигунів, шкарпеток, кросівок, футболок, курток, штанів, рюкзаків, в той час як за спірним договором товариство реалізувало позивачу пакувальні матеріали).

Щодо ТОВ «Фінансово - промислова група «Діоніка» контролюючий орган посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20.03.2015 №383/26-59-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки за період з 01.12.2014 по 28.02.2015, згідно якого фінансово - господарські операції вказаного контрагента не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності; вартість основних фондів складає 130000,00 грн, чисельність працюючих осіб - 8 осіб.

01 липня 2015 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0004002202, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 416343,00 грн, в тому числі за основним платежем 277562,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 138781,00 грн;

- №0004012202, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 462605,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві рішенням останнього від 08.09.2015 №13807/10/26-1510-08-16 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Положеннями пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, яка була чинна на час здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, дослідженню підлягає реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, та приймати на підтвердження даних податкового обліку необхідно лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та Приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» (постачальник) укладений договір поставки від 25 квітня 2014 року №55, згідно якого останній зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені строки (строк) покупцеві пакувальні матеріали (надалі товар). Ціна товару визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Кількість та асортимент товару, що підлягає поставці в рамках окремої партії, визначається в заявках покупця, та вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Поставка здійснюється на умовах DDP склад покупця (м. Київ, вул. Автозаводська, 18), згідно правил Інкотермс - 2010. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент прийому передачі - товару за видатковою накладною, яка засвідчується підписами представника постачальника та представника покупця, на його виписана довіреність на отримання товару.

На виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, згідно яких позивач отримав пакети вакуумні, пакети для цукру, пакети маєчка та для ящиків, рушники, рукавички латексні та вінілові, ВКМ підложку, SL20D з кришкою, SL9 з кришкою, пакети п/е фасовка, М-Р МУСКУЛ для скла з розпил., у липні, серпні, вересні, жовтні 2014 року; податкові накладні; платіжні доручення на підтвердження оплати придбаного товару; згідно акту перевірки, позивачем до перевірки були надані рахунки на оплату, дата та номер яких зазначені в видаткових накладних.

Також, аналогічним за змістом між позивачем (покупець) та ТОВ «Тонвей Консалт» (постачальник) був укладений договір поставки від 01 жовтня 2014 року №1814, згідно якого останній зобов'язується поставити і передати у власність у зумовлені строки покупцеві пакувальні матеріали. Ціна товару визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Кількість та асортимент товару, що підлягає поставці в рамках окремої партії, визначається в заявках покупця, та вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Поставка здійснюється на умовах DDP склад покупця (м. Київ, вул. Автозаводська, 18), згідно правил Інкотермс - 2010. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент прийому передачі - товару за видатковою накладною, яка засвідчується підписами представника постачальника та представника покупця, на його виписана довіреність на отримання товару.

На виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, згідно яких позивач отримав пакети вакуумні, пакети для цукру, пакети маєчка, рукавички латексні та вінілові, ВКМ підложку, SL20D з кришкою, SL9 з кришкою, М-Р МУСКУЛ для скла з розпилювачем, у жовтні та листопаді 2014 року; податкові накладні; платіжні доручення на підтвердження оплати придбаного товару; згідно акту перевірки, позивачем до перевірки були надані рахунки на оплату, дата та номер яких зазначені в видаткових накладних.

Крім цього, між позивачем (покупець) та ТОВ «Фінансово - промислова група «Діоніка» (постачальник) був укладений договір поставки від 12 листопада 2014 року №1211/2 умови якого також є аналогічні умовам попередніх договорів.

На виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, згідно яких позивач отримав пакети вакуумні, пакети для цукру, пакети маєчка, рукавички латексні, ВКМ підложку, SL20D з кришкою, у грудні 2014 року; податкові накладні; платіжні доручення на підтвердження оплати придбаного товару; згідно акту перевірки, позивачем до перевірки були надані рахунки на оплату, дата та номер яких зазначені в видаткових накладних.

На підтвердження подальшої реалізації позивачем надані видаткові накладні, довіреності, картки по рахунку 281, ТОВ «Фудмережа», ТОВ «Фінєст», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Агрофудз», ТОВ «Група рітейлу України», Фермерське господарство «Фільварок-КЗ», МПП «Тексвер», ТОВ «Бюро Вин».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом першої інстанції встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагенти позивача не були припинені та були платниками податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визнання контролюючими органами правочинів безтоварними (не реальними), які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що органом державної податкової служби як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відповідно, висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та, як наслідок, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.04.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.