Ухвала суду № 65922855, 05.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 753/21388/15-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/1534/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 05.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, третя особа ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» про стягнення кредитної заборгованості, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», треті особи ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.08.2014 року позивач та ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» уклали договір про надання овердрафту № 115.44732, згідно з умовами якого ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» було надано кредит у розмірі 150000 грн., процентна ставка 25,43 % річних, на строк 24 місяці. В порушення умов кредитного договору ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» взяті на себе зобовязання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 177233,61 грн. В забезпечення виконання зобов'язань 28.08.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки. В звязку з чим просить стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 177233,61 грн. та судові витрати у розмірі 2658,50 грн.

ОСОБА_2 не погодившись з первісним позовом, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», треті особи ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим. В зустрічному позові зазначив, що 28.08.2014 року між ним та відповідачем ПАТ «ПроКредит Банк» був укладений договір поруки. Відповідно до даного договору, він зобов'язувався відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобовязань ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ». Оскільки умовами договору про надання овердрафту №115.44732 від 28.08.2014 року передбачено, що розмір процентної ставки за користування кредитними коштами становить 24,00 % річних, а в розрахунку заборгованості за кредитом такий розмір встановлено 25,43 %, позивач за зустрічним позовом вважає, та просить суд, визнати договір поруки № 285578-ДП4 від 28.08.2014 року припиненим. Зазначив, що протягом 2015-2016 років ПАТ «ПроКредит Банк» не направляв йому будь-яких вимог з приводу забезпеченої порукою кредитної заборгованості.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічні вимоги задоволено.

Визнано Договір поруки № 285578-ДП4 від 28.08.2014 року, укладений між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 припиненим.

Стягнуто з ПАТ «ПроКредит Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності дост. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що 28.08.2014 року позивач та ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» уклали договір про надання овердрафту № 115.44732, згідно з умовами якого ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» було надано кредит у розмірі 150000 грн., процентна ставка 24,00 % річних (визначено у самому договорі).

Виконання зобов'язань позичальника за договір про надання овердрафту № 115.44732 від 28.08.2014 року забезпечувалось договором поруки, укладеним 28.08.2014 року ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2

Всупереч умовам укладеного між сторонами договору, ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» порушив узгоджений сторонами графік погашення суми кредиту та допустив виникнення заборгованості.

Так, матеріалами справи (поданими позивачем) підтверджується факт виникнення заборгованості ТОВ «КАРКАСПРОФІЛЬ» за договором про надання овердрафту.

Також встановлено, що з метою врегулювання цього спору позивачем були направлені відповідні вимоги про повне дострокове погашення кредиту (№ 1095/1, 1096/1 від 28.10.2015 року), що підтверджується лише копією списку № 1041 поштових відправлень із зазначенням адресатів. Однак, представником відповідача також надані підтвердження того, що поштові повідомлення із зазначеними номерами відправлень (штрих кодовим ідентифікатором) не зареєстровані в системі Укрпошти.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивівльних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачена, зокрема, можливіть зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків іх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну його зобов'язання.

Вищезазначеним пунктом Постанови також роз'яснено, що якщо в договорі поруки такі зміни сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя про збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Така позиція висловлена і в Постанові ВСУ по справі № 6-1161цс15, в якій зазначено, що з огляду на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що внесення змін додатковою угодою до кредитного договор щодо збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього. А це є підставою для визнання поруки припиненою.

Умовами п. 4.3. 4.6.3. Договору поруки № 285578-ДП4 від 28.08.2014 року передбачено умови внесення змін до договору поруки. Внесення змін до договору може здійснюватись шляхом підписання одного документу з підписами та відбитками печаток.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, встановлено, що ТОВ «Каркаспрофіль» припинило виконувати поточні зобов'язання за основним договором - у ПАТ «ПроКредит Банк» виникло право направлення вимоги як до поручителів, так і до позичальника про дострокове повернення кредиту. Такі вимоги нібито, були направлені, однак в матеріалах справи відсутні відомості про отримання таких вимог адресатами. Також, із розрахунків, наведених позивачем, складно встановити момент, з якого почався відлік шестимісячного терміну для предявлення вимог саме до поручителів. Тому, колегія суддів не вбачає можливості встановити факт припинення договору поруки саме з підстав пропущення позивачем строку для направлення вимоги.

Отже, виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суд першої інстанції,що в задоволенні первісного позову за первісною позовною заявою ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання договору поруки припиненим задоволено, оскільки відповідачем доведений той факт, що він не погоджувався на суттєві зміни умов договору (та, відповідно, і обсягу своїх зобовязань), а саме на зміну процентної ставки з 24% до 25,43%, що є підставою для визнання поруки припиненою.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, яке обґрунтоване, апелянт не навів, а колегія суддів їх не встановила.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: