Постанова № 65915142, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/4450/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язати УПФУ провести перерахунок пенсії позивача за нормами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18/163вих16 від 26 липня 2016 р. в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою та здійснити виплати, починаючи з 01 січня 2016 р.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 отримує з листопада 2002 р. пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% від суми заробітку. У зв'язку із підвищенням заробітної плати на посаді, з якої йому призначено пенсію, звернувся до відповідача з відповідною довідкою та заявою про перерахунок пенсії, але отримав рішення від 09 серпня 2016 р. №62/1 про відмову з посиланням на законодавчі перешкоди в цьому. Позивач вважає, що в даному випадку має місце незаконне звуження його прав, в звязку з чим звернувся до адміністративного суду.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва від 09 серпня 2016 р. №62/1. Зобов'язано ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_2 з 01 серпня 2016 р. за нормами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18/163вих16 від 26 липня 2016 р. в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 повністю.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань від усіх учасників процесу не надходило та те, що справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, її розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 19 листопада 2002 р. отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітку.

Рішенням УПФУ від 09 серпня 2016 р. №62/1 позивачу відмовлено у задоволенні заяви від 01 серпня 2016 р. про перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Миколаївської області №18/163вих16 від 26 липня 2016 р. на підставі Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при страховому стажі 25 років і більше, а жінками - 50 років при страховому стажі 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Згідно ч. 12 названої статті Закону (у вказаній вище редакції) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 ст. 50-1 Закону (у вказаній вище редакції) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, наведеними нормами було передбачено право осіб, які отримують пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, на перерахунок її розміру у звязку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, а також було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

На час виникнення спірних правовідносин (кінець 2016 року) Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII, як і його положення щодо перерахунку пенсій, втратив чинність.

Отже, колегія суддів наголошує на тому, що суд не може зобов'язати відповідача вчинити дії на підставі норм Закону, що втратив чинність у зв'язку з наявністю прямої конституційної заборони на такий примус (ч. 2 ст. 19 Основного Закону).

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту названої статті Закону викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Вказані зміни Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися, а тому є чинними.

Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, згідно Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини пятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, чинної на момент звернення позивача до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та призначення пенсії норми законодавства, які визначали право позивача на перерахунок призначеної пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Кабінетом Міністрів України умови та порядок проведення такого перерахунку визначені не були.

Колегія суддів також враховує, що Конституційний Суд України в п. 2.2 рішення від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

В рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 1999 року №2-рп/99 визначено, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту. Здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України. Як і політика ціноутворення, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, і забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Між тим, в п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того саме Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, а наслідки внесення змін до законодавства, що врегульовували правовідносини, повязані з пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, не відносяться до компетенції відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для визнання протиправними дій ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та проведення перерахунку та призначенні пенсії позивачу відсутні, оскільки чинним законодавством України скасовано право на проведення перерахунку пенсій прокурорів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва щодо позивача є правомірними і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити повністю.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

ГоловуючийВ.О.Скрипченко

СуддяО.С.Золотніков

СуддяЮ.В.Осіпов