Ухвала суду № 65905591, 03.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 р.Справа № 591/6079/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 03.02.2017р. по справі № 591/6079/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними, спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд: визнати дії протиправними та вчинити певні дії, а саме: скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 350 від 28.12.2015 року про утримання надміру виплачених сум пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ..». Рішенням відповідача № 350 від 28.12.2015 року йому нараховані до повернення надмірно виплачені суми індексації пенсії за період з 01.08.2007 року по 30.12.2015 року в сумі 12 268,75 грн. та проводиться відповідні відрахування з його пенсії починаючи з лютого 2016 року. Зазначив, що прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам закону, не враховано що у вказаний відповідачем період він певний час не працював та не отримував інших доходів крім пенсії. Окрім того, відповідач в супереч закону не здійснював контроль за отримуваними ним доходами та проведеними з них відрахуваннями. Починаючи з січня 2016 року суми індексації пенсії йому взагалі не нараховуються, хоча він не працює. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.02.2017 року поновлено строк для звернення до суду та адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 350 від 28.12.2015 року про утримання з ОСОБА_1 надмірно виплачених сум пенсії. Зобовязано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_1 всі фактично утримані з його пенсії суми грошових коштів на підставі рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області № 350 від 28.12.2015 року. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач не скористався своїм правом на подачу заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21.02.2008 року, позивач отримуючи пенсію, звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації його пенсії. При цьому, позивач повідомив неправдиву інформацію про те, що він не працює. Хоча на той час позивач працював охоронцем в ТОВ «Аль-танка» та отримував заробітну плату охоронця, з якої здійснювалося відрахування страхових внесків.

Вказаний факт не заперечувався позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджується копією трудової книжки позивача та звітами про застраховану особу.

Про вказаний факт, позивач в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не повідомив відповідача.

28.12.2015 року відповідачем було прийнято рішення № 350, яким встановлено переплату пенсії позивачу у розмірі 12 268,75 грн. за період з 01.008.2007 року по 31.12.2015 року та визначено переплату такою, що підлягає утриманню з пенсії позивача.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати інформацію щодо причин проведення утримання 20% від суми призначеної до виплати пенсії з лютого 2016 року (а.с. 10-11), на яку відповідачем 04.10.2016 року було наданої відповідь (а.с. 12). Вказаним листом від 04.10.2016 року позивача повідомлено, що переплата індексації пенсії та підвищення до пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198, виникла у звязку з неповідомленням орган пенсійного забезпечення про факт працевлаштування. Розяснено, що стягнення надміру виплачених коштів здійснюється на підставі рішення № 350 у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення заборгованості.

Разом з цим, позивач не погодився такими діями відповідача, вважає їх незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані дії відповідача з приводу утримання з позивача переплати коштів не відповідають вимогам закону, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача (а.с. 44), з пенсії позивача утримано за період з серпня 2007 року по грудень 2015 року фактично виплачені суми індексації пенсії в розмірі 12 268,75 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі Закон №1282-ХІІ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року (далі Порядок №1078).

У відповідності до абз. 8 п. 4 цього Порядку, у разі коли особа працює, в першу чергу індексується оплата праці.

На підставі абз. 2, 3, 5 п. 4 Порядку № 1078, у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 9 Порядку № 1078, працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Так, з викладеного вбачається, що індексація пенсії, що отримує особа, яка працює, провадиться лише після індексації заробітної плати. Загальна сума доходу, отримуваного такою особою з урахуванням проведеної індексації заробітної плати та пенсії, не повинна перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Проте у тому випадку, якщо пенсіонер не працює, індексації підлягає вся сума отримуваної пенсії у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З наведеного вбачається, що відповідач приймаючи оспорюване рішення мав перевірити та встановити наступні факти: факт роботи позивача у період отримання пенсії, розмір доходу позивача (пенсія+заробітна плата), чи перевищує розмір отриманого доходу прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, чи отримав індексацію громадянин за місцем роботи та суму проіндексованого за місцем роботи доходу.

Як вбачається з розрахунку на доплату (виплату, утримання), пенсії позивача, пенсія, яку він отримував, була більшою, ніж прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність.

Отже, за таких обставин, у будь-якому випадку індексація пенсії позивача у спірний період мала бути проведена згідно вимог Порядку № 1078 з урахуванням встановлених обмежень.

Як передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Зі змісту ст. 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058-IV) вбачається, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року (далі Постанова).

Як встановлено п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї, тощо.

Зі змісту зазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 16.01.2006 року по 28.08.2007 року; з 09.10.2007 року по 06.12.2007 року; з 10.04.2008 року по 20.04.2008 року; з 02.07.2008 року по 23.02.2009 року; з 23.02.2010 року по 17.07.2010 року; з 31.10.2010 року по 20.12.2010 року; з 16.01.2015 року по 12.06.2015 року, позивач не працював, про що свідчить копія трудової книжки позивача, та не отримував інших доходів окрім пенсії. З довідки (а.с. 24) вбачається, що за місцем роботи позивача індексація заробітної плати з січня 2012 року по квітень 2014 року не проводилася, а її нарахування було здійсненне вперше в травні 2014 року.

Натомість, з рішення відповідача № 350 від 28.12.2015 року вбачається, що переплата пенсії позивача у розмірі 12 268,75 грн. утворилась у період з 01.08.2007 року по 31.12.2015 року.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на той факт, що у спірний період позивач певний досить тривалий час не працював, що підтверджується копією трудової книжки та не спростовано відповідачем, утримання фактично виплачених позивачу сум індексації пенсії за вказаний період часу у повному обсязі є порушенням норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року.

Доводи відповідача на виявлений факт зловживання з боку позивача, який виявився у неповідомленні про факт працевлаштування, що призвело до неправомірного проведення індексації пенсії, наведені вище висновки суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняте відповідачем рішення не відповідає критеріям визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню у повному обсязі із покладенням на відповідача повернути всі фактично утримані з його пенсії суми грошових коштів на підставі рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області № 350 від 28.12.2015 року.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року № 1078 (далі Порядок) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно до п. 5 Порядку, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, згідно з Порядком, для всіх видів пенсій визначення базового місяця провадиться у місяці перерахунку пенсій, що призводить до збільшення загального розміру пенсії. Базовим місяцем встановлюється місяць перерахунку пенсії, якщо розмір перерахованої пенсії перевищує розмір пенсії разом з індексацією місяця, що передує перерахунку.

Базовим місяцем встановлюється також місяць перерахунку пенсії, у якому пенсіонер втрачає право на отримання доплати до попереднього розміру пенсії або пенсія переходить до категорії доходів, що відповідно до Порядку не індексуються.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не підлягають індексації пенсії, до яких встановлено доплату відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1309 від 02.12.2009 року, щомісячну допомогу до пенсії відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 656 від 28.07.2010 року, щомісячну державну адресну допомогу відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 26.03.2008 року, пенсії, до яких встановлено доплату до мінімального розміру пенсії шахтарям.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у випадку, якщо призначена сума пенсії не досягає мінімального прожиткового рівня, пенсіонеру здійснюється доплата до мінімального розміру пенсії і мінімального прожиткового рівня для непрацездатних осіб та індексація не сплачується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не має права на індексацію з січня 2016 року, оскільки у складі пенсійної виплати має доплату до прожиткового мінімуму згідно абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем з поважних причин попущений строк звернення до суду з даним позов та він підлягає поновленню, оскільки лише з розяснення наданого відповідачем 04.10.2016 року позивач зрозумів підстави проведення утримання з нього коштів відповідачем. Будь-яких доказів на підтвердження факту вручення позивача оспорюваного рішення суду не надано, лист від 27.01.2016 року не містить обґрунтування рішення та загального розміру утримання. При цьому, з копії заяви позивача від 25.12.2015 року вбачається, що він не заперечував проти проведення утримання з нього коштів лише за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року. Розрахунок (а.с. 44) був виконаний відповідачем 28.12.2015 року та не був доведений до відома позивача.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про те, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Колегія суддів вважає, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 03.02.2017 року по справі № 591/6079/16-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 03.02.2017р. по справі № 591/6079/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.