Ухвала суду № 65894001, 04.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/2821/16 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/783/337/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.

з участю представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_7, на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 8 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Брюховицької селищної ради в особі Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, ОСОБА_9, ТзОВ «Джерело» про визнання права власності, скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності,-

встановила:

В березні 2016 року позивач ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до Брюховицької селищної ради про визнання права власності, скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Вимоги обґрунтовував тим, що він є замовником будівництва та співвласником багатоквартирного житлового будинку в смт. Брюховичі по вул. Львівська, 23-А, що підтверджується зареєстрованою в інспекції ДАБК у Львівській області декларацією про початок виконання будівельних робіт від 25.06.2011 р. № ЛВ0831100987 та зареєстрованою в інспекції ДАБК у Львівській області декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 06.12.2012 р. №ЛВ 14312243414.

Разом із ним замовниками будівництва та співвласниками багатоквартирного житлового будинку в смт. Брюховичі по вул. Львівська, 23-А виступали ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ТзОВ «Джерело».

Згідно з укладеним між замовниками будівництва договором про співпрацю при будівництві багатоквартирного житлового будинку в смт. Брюховичі по вул. Львівська, 23 від 25.06.2011 р. збудований та введений в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок є спільною частковою власністю замовників будівництва.

При цьому, Брюховицька селищна рада 27.12.2012 р. згідно з рішенням виконавчого комітету «Про оформлення права власності на квартиру в житловому будинку на вул.Львівська 23-А в смт. Брюховичі м. Львова» незаконно, без жодних правових на те підстав, без відома позивача, його згоди та будь-якого його волевиявлення оформила право приватної власності на належну йому на праві спільної часткової власності квартиру № 25 в житловому будинку по вул. Львівська, 23-А в смт. Брюховичі м. Львова за ОСОБА_8 та видала свідоцтво про право власності на вказану квартиру за № 643 від 27.12.2012 р.

Вважає, що рішення ради є незаконним, оскільки позивач не укладав жодних правочинів та не мав будь-яких домовленостей з третьою особою ОСОБА_8 стосовно квартири № 25 в житловому будинку по вул. Львівська, 23-А в смт. Брюховичі м. Львова, він не підписував з третьою особою жодних документів, об'єктом по яких виступала б зазначена квартира. Окрім того, позивач не давав згоди іншим замовникам будівництва на передачу вказаної квартири третій особі, не підписував з приводу цього жодних документів.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернувшись з вимогами до Брюховицької селищної ради в особі Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, ОСОБА_8, з участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_9, ТзОВ «Джерело», просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 27.12.2012 р. № 643 «Про оформлення права власності на квартиру в житловому будинку на вул. Львівська, 23«а» в смт. Брюховичі м. Львова», визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності на квартиру № 25 в житловому будинку по вул. Львівська, 23«а» в смт. Брюховичі м. Львова від 27.12.2012 р. № 643 видане ОСОБА_8, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на квартиру № 25 в житловому будинку по вул. Львівська, 23«а» в смт. Брюховичі м.Львова прийнятого на підставі свідоцтва про право власності від 27.12.2012 р. виданого Брюховицькою селищною радою на підставі рішення виконавчого комітету від 27.12.2012 р. №643 і скасувати запис про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_8, визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/4 квартири № 25 в житловому будинку по вул. Львівська, 23 «а» в смт. Брюховичі м.Львова.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 8 серпня 2016 року у позові ОСОБА_7 до Брюховицької селищної ради в особі Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, ОСОБА_9, ТзОВ «Джерело» про визнання права власності, скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_2, вважає, що оскаржуване рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі покликається на те, що ОСОБА_7 є замовником будівництва та співвласником багатоквартирного будинку в смт. Брюховичі по вул. Львівська, 23-а.

Крім ОСОБА_7 замовниками та співвласниками багатоквартирного житлового будинку є ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ТзОВ «Джерело». Збудований та введений в експлуатацію будинок, згідно укладеного між замовниками договору, є спільною частковою власністю замовників будівництва.

Вважає, що рішення Брюховицької селищної ради про оформлення права власності за ОСОБА_8 на квартиру № 25 у зазначеному вище будинку, без надання дозволу та будь-якого волевиявлення позивача, є незаконним.

Покликається на те, що не укладав та не мав жодних домовленостей з ОСОБА_8 стосовно спірної квартири та не давав згоди іншим співвласникам стосовно передачі квартири відповідачу.

Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 та представника третьої особи ОСОБА_6 на підтримку доводів скарги, а також пояснення представників відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на заперечення таких, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити виходячи з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що доводи позивача щодо належності йому права власності на частину спірної квартири є необґрунтованими, оскільки такого права він не набув.

При цьому, суд врахував, що позивач не надав суду доказів на підтвердження

того, що ОСОБА_8 зареєстрував право власності на спірну квартиру з

порушенням чинного законодавства, а тому не вбачається підстав для задоволення його позовних вимог із заявлених ним підстав.

Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги відповідно до ст. 303 ЦПК України, судова колегія виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради «Про дозвіл на проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Львівська, 23 в смт. Брюховичі» від 23.09.2010 р. № 255 затверджено містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки та дозволено ОСОБА_7, ОСОБА_5 проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Львівська, 23 в смт. Брюховичі (а.с. 19).

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 28.12.2010 р. №117 внесено зміни в рішення виконкому Брюховицької селищної ради № 255 від 23.09.2010 р., де в констатуючій частині та п. 1 після слів «по вул. Львівська, 23» доповнено вул. Львівська, 27, а також зазначено про отримання дозволу на будівництво у т.ч. і ОСОБА_9 (а.с. 20).

З декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.06.2011 р. багатоквартирного житлового будинку в смт. Брюховичі на вул. Львівська, 21, 23, 27 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 06.12.2012 р. вбачається що замовниками будівництва виступали ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ТзОВ «Джерело» (а.с. 21-23, 24-29).

05.12.2012 р. на будинок № 23 за адресою смт. Брюховичі, вул. Львівська виготовлений технічний паспорт, згідно якого загальна площа будинку складає 2865, 2 кв.м. (а.с. 69).

Рішенням виконавчого комітету Брюховнцької селищної ради «Про надання окремої поштової адреси багатоквартирному житловому будинку по вул. Львівська в смт. Брюховичі» від 07.12.2012 р. № 628, багатоквартирному житловому будинку, який будується по вул. Львівська в смт. Брюховичі згідно рішення виконкому Брюховицької селищної ради № 255 від 23.09.2010 р. та № 117 від 28.12.2010 р. надано поштову адресу: смт. Брюховичі, вул. Львівська, 23 «а» (а.с. 30).

Разом з тим, судом встановлено, що 13.11.2010 р. між ОСОБА_8 (суперфіціар) та ОСОБА_5 і ОСОБА_9 (суперфіціарії) укладено договір суперфіцію, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 6530 (а.с. 81-83).

За умовами договору суперфіціар надав суперфіціарію в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0712 га., кадастровий номер 4610166300:08:002:0024 в смт. Брюховичі, для будівництва та експлуатації на ній будинку і господарських споруд.

В рахунок оплати за користування земельною ділянкою та будівлі (16/25 частин житлового будинку за адресою м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 27 який належить Суперфіціару на підставі Свідоцтва про право власності виданого 15.02.2001 р. виконкомом Брюховецької селищної ради), яка може бути знесена в майбутньому в разі необхідності, Суперфіціарій передає Суперфіціару житлову квартиру на 2-му поверсі (квартира № 6 за проектом), орієнтовною площею 60 м.кв. з лоджією та терасою, з повним завершеним ремонтом та гаражем. Окремо здійснюється доплата в розмірі 285 000 грн., що еквівалентно 36 000 доларів СІЛА (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.2 передача частини Обєкту нерухомості зазначеного у п. 4.1. даного Договору здійснюється в десятиденний термін після здачі Обєкту нерухомого майна в експлуатацію.

Пунктом 8.3.3. передбачено, що Суперфіціарій має право залучати на свій власний розсуд для виконання зобовязань за даним Договором та для досягнення мети цього Договору треті організації.

Відповідно до п. 9.1. договору суперфіцію, право власності на зведені Суперфіціарієм Обєкти нерухомості на відповідно до цього Договору належить Суперфіціарію. Суперфіціарій має право володіти, користуватися і розпоряджатися зведеними будівлями та спорудами.

Заявою від 12.02.2012 р. ОСОБА_8 звернувся до Брюховицької селищної ради про оформлення права власності на квартиру № 25 на вул. Львівська, 23-а, в смт. Брюховичі, надавши до заяви копії необхідних документів (а.с.31, 32).

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 27.12.2012 р. № 643 вирішено оформити гр. ОСОБА_8 право приватної власності на кв. № 25 загальною площею 62,8 кв.м., житловою площею 33,6 кв.м., з закріпленням за квартирою підвалу площею 5,6 кв.м., в житловому будинку на вул. Львівська, 23«а» в смт. Брюховичі м. Львова згідно з технічним паспортом, зобов»язано відділ приватизації державного житлового фонду Шевченківського району м.Львова оформити і видати згідно з п. 1 свідоцтво про право приватної власності на квартиру № 25 в житловому будинку на вул. Львівська, 23 «а» в смт. Брюховичі м. Львова. ОСОБА_8, зареєструвати свідоцтво про право власності в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» (а.с. 88).

На підставі даного рішення 27.12.2012 р. виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на квартиру №25, яка знаходиться за адресою смт. Броховичі м.Львова, вул. Львівська, буд.23 «а» (а.с. 89).

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що питання виконання суперфіціаріями ОСОБА_11 та ОСОБА_9 умов п. 4.1. договору суперфіцію від 13.11.2010 року щодо оплати за користування земельною ділянкою по вул. Львівська, 23, було предметом розгляду Шевченківського районного суду м. Львова від 20.01.2015 року по справі №466/6946/14-ц, за наслідками якого 20.01.2015 року постановлено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_8 та стягнення в його користь солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 грошової суми 567720 грн., еквівалентної 36000 дол. США.

Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що окрім передачі у власність житлової квартири на 2-му поверсі (квартира № 6 за проектом), орієнтовною площею 60 м.кв. з лоджією та терасою, з повним завершеним ремонтом та гаражем, окремо здійснюється доплата в розмірі 285000 грн., що еквівалентно 36000 доларів США, проте, передавши у власність ОСОБА_8 квартиру, відповідачі не провели доплату в сумі 36000 дол. США, яка стягнута судом за наслідками розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 414 ЦК України власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача. Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 415 ЦК України землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_8 оформив право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до умов договору суперфіцію від 13.11.2010 року, укладеному між ним, як власником земельної ділянки та ОСОБА_5 і ОСОБА_9, забудовниками житлового будинку на цій земельній ділянці.

Доводи апелянта про те, що він, як співзабудовник багатоквартирного будинку, не укладав та не мав жодних домовленостей з ОСОБА_8 стосовно спірної квартири та не давав згоди іншим співвласникам стосовно передачі квартири відповідачу, є безпідставними, оскільки як зазначено вище, сторонами договору суперфіцію, укладеного 13.11.2010 року, є ОСОБА_8 (суперфіціар) та ОСОБА_5 і ОСОБА_9 (суперфіціарії), при цьому договір про співпрацю при будівництві багатоквартирного житлового будинку в смт. Брюховичі, вул. Львівська, укладений між замовниками будівництва ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_5, та ТзОВ «Джерело», лише 20.06.2011 року, а саме після укладення договору суперфіцію, відтак, умови цього договору щодо плати за користування земельної ділянки, необхідно було врахувати під час укладення договору про співпрацю між замовниками будівництва.

Інші доводи апелянта про незаконність оскаржуваного рішення, викладені у додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги (а.с. 198), в частині, що відповідач ОСОБА_8 неправомірно оформив право власності не на визначену договором суперфіцію квартиру № 6, а на невизначену жодним правочином квартиру № 25, яка знаходиться в іншому крилі багатоквартирного житлового будинку, а також, що для реєстрації відповідач подав документи, які не відповідають дійсності, апеляційним судом в порядку ст. 303 ЦПК України не перевіряються, оскільки не були предметом дослідження як підстава позовних вимог в суді першої інстанції.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313,314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 8 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_13