Ухвала суду № 65891126, 31.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3101/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ

31.03.2017 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищезазначеним позовом.

При ознайомленні з позовною заявою, було встановлено, що така подана з порушенням вимог ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Даний закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи (зокрема з податкової інспекції), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).

З поданої позовної заяви неможливо дійти висновку, що позивач знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату ним судового збору, а тому суд приходить до висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід застосувати правила ч. 1 ст. 108 КАС України та залишити без руху та надати строк для їх усунення.

Керуючись ч. 1 ст. 108 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали до 05.05.2017 року.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 106 КАС України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до адміністративного суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області може бути подана протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2