Ухвала суду № 65884639, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4146/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

ОСОБА_1

при секретарі: Діденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, Іллічівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016р. по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до Іллічівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національного банку України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0009081702 від 9.07.2015р., -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015р. ПАТ «Марфін банк» звернувся в суд із позовом до ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС України в Одеській області, СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національного банку України, в якому позивач просив визнати недійсним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області за №0009081702 від 9.07.2015р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Марфін банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2013р. по 31.12.2014р. СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС складено акт за №11/28-08-43/21650966/3 від 19.06.2015р. На підставі вказаного акта ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення за №0009081702 від 9.07.2015р. форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 103 809 304,66грн. (за основним платежем 83 047 035,73грн., за штрафними санкціями 20 762 268,93грн.). Позивач вважає помилковими висновки податного органу про порушення ним пп.164.2.17 «д» 164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в звязку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 44 050 485,28грн., оскільки списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву не є прощенням (анулюванням) боргу. При цьому уповноваженим органом банку не приймалось жодного рішення про прощення боргу, відповідні повідомлення боржнику не направлялись, документи про прощення боргу не оформлювались. Також, на думку позивача, необґрунтованими є висновки відповідачів про порушення ним пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України, в звязку з чим при виплаті платнику податку інших доходів з каси банку, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 38 996 550,45грн., оскільки всі приведені в акті перевірки статті ПК України, про порушення яких зазначено відповідачами, містяться у розділі IV ПК України (Податок на доходи фізичних осіб) та не мають жодного відношення до виплат на закупівлю сільськогосподарської продукції юридичними особами. Відтак, позивач вважає акт перевірки необґрунтованим, а вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України, в звязку з чим підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області за №0009081702 від 9.07.2015р..

В апеляційних скаргах апелянти просять постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарг без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку надані усі необхідні документи, які спростовують правомірність нарахування ДПІ грошового зобовязання з ПДФО, що сплачується банком, як податковим агентом.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в період з 30.03.2015р. по 5.06.2015р. проведено планову документальну виїзну перевірку ПАТ «Марфін Банк» з питань дотримання податкового законодавства за період з 1.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої ДПІ 19.06.2015р. складено акт за №11\28-08-43\21650966\3 (т.1 а.с.10-95) у висновках якого, крім іншого, вказано на порушення: - п.51.1 ст.51, пп. б п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого відображено недостовірні відомості у податковому розрахунку форми 1ДФ за 4 квартал 2013р.; - пп.164.2.17 «д» 164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1, 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 83 047 035,73грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте, у задоволенні скарги було відмовлено.

ДПІ у м.Іллічівську Головного управління ДФС України в Одеській області 9.07.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0009081702, яким ПАТ «Марфін банк» збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, у розмірі 103809 304,66грн., з яких за основним платежем 83047035,73грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2072268,93грн. (т.1, а.с.96).

Підставою для нарахування грошового зобовязання в частині 44050485,28грн. стали висновки ДПІ про те, що у звітах про фінансовий стан (баланс) за відповідні квартали, які надаються до НБУ за період 2013-2014рр. не відображаються суми заборгованості, які списані за рахунок страхового резерву. Крім того, банк зобовязаний був, як податковий агент включити до оподаткованого доходу, дохід отриманий, як додаткове благо, а саме банк не виконав вимоги пп.164.2.7 «д» ст.164ПК України і не повідомив боржника про анулювання (прощення) боргу, та самостійно не сплатив податок з такого доходу та не відобразив його у річній податковій декларації. В частині грошового зобовязання на суму 38996550,45грн. ДПІ вказало, що банк не нарахував та не утримав і не сплатив до бюджету податок на доходи фізичних осіб з сум інших доходів, виплачених готівкою з каси фізичним особам у вигляді коштів на закупівлю сільськогосподарської продукції юридичним особам, які не здійснювали таку закупівлю в 2013-2014р.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, з якими позивач повязує їх скасування, суд виходив з наступного.

Планова документальна виїзна перевірка позивача проводилась у відповідності до вимог податкового законодавства на підставі плану перевірки.

Що стосується порушень по грошовому зобовязані на суму 44050485,28грн., то суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума є безнадійною заборгованістю, порядок відшкодування якої здійснюється за рахунок страхового резерву у встановленому порядку.

Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості визначається ст.159ПК України та Порядком відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, Затвердженого Постановою Правління НБУ №172 від 1.06.2011р. і погодженого з Міністерством Фінансів України.

Як визначено в ст.159.4.1 ПК України, за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої НБУ. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється НБУ за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну податкову і митну політику.

Виходячи з вищенаведеної норми податкового законодавства та Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, банк має право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів НБУ, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків.

Вказана правова позиція висловлена і в листі ДПС України №2183\5\15-1416 від 2.11.2011р.

В акті перевірки ДПІ посилалось на те, що відповідно до пп.«д» п.164.2.17 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платника податку як податкове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строк позовної давності.

Слід зазначити, що зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що головною умовою для виникнення податкових зобовязань у боржника є прийняття кредитором рішення про анулювання (прощення) боргу.

З матеріалів справи вбачається, що банк не приймав жодного рішення про анулювання (прощення) боргу, а приймав рішення про відшкодування (списання) безнадійної заборгованості фізичних осіб за рахунок створеного страхового резерву та про необхідність в подальшому продовження роботи по стягненню списаного боргу.

За правилами ст.605 ЦК України, зобовязання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обовязків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, які б підтверджували прийняття банком рішення про анулювання (прощення) кредитором боргу.

Представники ДПІ також не надали жодного доказу про прийняттям банком рішення про анулювання боргу кредитором.

У своєму листі від 17.08.2015р. (вих. №21-00011/58214) «Про надання розяснень», адресованому голові правління ПАТ «Марфін Банк», НБУ зазначив, що списання банком заборгованості відповідно до вимог Положення №23, за рахунок страхового резерву не впливає на відносини банку та позичальника за кредитним договором, і зокрема, зобовязання боржника перед кредитором не припиняє. Відтак, операція зі списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву не є операцією з прощення (анулювання боргу) (т.1, а.с.121-124).

Оскільки банк не здійснював припинення зобовязань шляхом анулювання (прощення) боргів фізичним особам, апеляційний суд вважає, що посилання ДПІ на пп.164.2.17 д п.164.2 ст.164 ПК України, як на підставу для донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, є необґрунтованими та безпідставними.

Що стосується висновків ДПІ про не нарахування, не утримання та не перерахунку до бюджету ПДФО у розмірі 38996550,45грн., суд виходив з того, що пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

За правилами пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичної особи сплачується до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такої виплати.

У відповідності до пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст.165 цього Кодексу.

Відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподаткування доходів з джерела їх походження в Україні (п.171.2 ст.171ПК України).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (ст.176 ПК України).

Отже, одною із умов нарахування ПДФО, на думку ДПІ, є видача фізичній особі готівки з каси податкового агента.

Проте, апеляційним судом встановлено, що 17.08.2012р. між ПАТ "Марфін Банк" та ПП "Технопродінвест" укладено договір банківського рахунку №20350 про відкриття банком клієнту рахунку №26006203501. У періоді, що перевірявся, фізичними особами (представниками юридичних осіб) здійснювалось видача готівкових коштів з каси ПАТ "Марфін Банк" на закупівлю сільськогосподарської продукції.

З наданих до перевірки та матеріалів справи грошових чеків вбачається, що з рахунку ПП "Технопродінвест" №26006203501 з каси Центрального відділення ПАТ "Марфін Банк" у м.Одесі за 2014 рік видано готівки в загальній сумі 19080168,0грн. Зазначені грошові чеки виписані на пред'явника - фізичну особу, з призначенням цілей витрат - закупівля сільгосппродукції, в чеку відображені паспортні дані отримувача, міститься печатка підприємства ПП «Технопродінвест» (т.2, а.с.153-250; т.3, а.с.1-6).

Також між ПАТ «Марфін Банк» та ПП «Кредо Лекс» укладено договір банківського рахунку №20652 від 14.07.2011р. про відкриття банком клієнту рахунку №26005206521, відповідно до п.2.2 якого клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, що знаходяться на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України та отримувати готівку в межах касової заявки на одержання готівки за умови наявності коштів на рахунку.

До матеріалів справи надані грошові чеки на отримання грошових коштів ПП "Кредо Лекс" з рахунку №26005206521 з каси Центрального відділення ПАТ "Марфін Банк" у м.Одесі за 2013-2014 роки на загальну суму 107152326,0грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 48485726,0грн. та за 2014 рік в сумі 58666600,0грн. Зазначені грошові чеки виписані на пред'явника - фізичну особу, з призначенням цілей витрат - закупівля сільгосппродукції, в чеку відображені паспортні дані отримувача та міститься печатка підприємства ПП "Кредо Лекс" (т.1, а.с.189-250; т.2, а.с.1-152).

Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №174 від 1.06.2011р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011р. за №790/19528 (далі - Інструкція №174), встановлено порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті.

Клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку (ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Отже, виходячи з матеріалів справи, клієнтом банку, у правовідносинах, що виникли, є саме юридичні особи, а не фізичні особи - представники.

Викладене свідчить про те, що банк, під час видачі готівки фізичним особам на закупівлю сільськогосподарської продукції, які є представниками юридичних осіб - клієнтів, з банківських рахунків таких юридичних осіб, не є податковим агентом оскільки готівка видана не фізичним особам, а юридичній особі через своїх представників, у зв'язку з чим дані операції не можуть бути оподатковані податком на доходи фізичних осіб.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірно висновку про те, що банк правомірно не нарахував та не утримав оподаткований дохід на користь платника податку із сум такого доходу, оскільки рішення про анулювання (прощення) кредиту не приймав. Банк також правомірно не нарахував, не утримав та не сплатив до бюджету ПДФО із сум доходів, які були виплачені готівкою з каси банку фізичним особами, представникам юридичної особи на придбання сільськогосподарської продукції, оскільки юридичні особи не платниками ПДФО.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Іллічівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016р. залишити без змін.

Стягнути із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (65058, м.Одеса, пр.Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ 39536431) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 5359,20грн.(тридцять девять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. двадцять коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

ОСОБА_1