Ухвала суду № 65884473, 04.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6703/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника прокуратури Одеської області - Ейсмонта С.О., представника Міністерства юстиції України - Гончаренка А.В., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року у справі за позовом прокуратури Одеської області до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілов В.О., про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року прокуратура Одеської області звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі ВПВР ДДВС МЮУ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілов В.О., про визнання протиправними та скасування постанов від 10 листопад 2016 року ВП №52049376:

- про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 040 грн. за невиконання у добровільному порядку вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1349/16 ;

- накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання у добровільному порядку вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1349/16.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що не може виконати рішення суду щодо нарахування та виплати заробітної плати на користь ОСОБА_4 згідно ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з поважних причин, а саме у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів на вказані цілі. З наведених підстав позивач вважає постанови старшого державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки наявні обставин, які ускладнюють виконання виконавчого листа.

Відповідачем письмових заперечень проти позову відповідачем до суду не надавались.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що вказані прокуратурою в адміністративному позову підстави для скасування оскаржених постанов про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу є надуманими, а звернення до суду з позовом про скасування постанов державного виконавця - зловживання правами сторони у справі, направлене на умисне затягування та ухилення від виконання рішення суду. Позивач не виконав рішення суду в повному обсязі, не нарахував кошти, не вжив заходи для погашення боргу за рахунок економії фонду заробітної плати, не надавав докази звернення до централізованого відділу фінансування Генеральної прокуратури України, як головного розпорядника бюджетних коштів, що безумовно тягне за собою відповідальність, встановлену ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову прокуратури Одеської області до ВПВР ДДВС МЮУ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4 та старшого державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Башілова В.О., про визнання протиправними та скасування постанов від 10 листопада 2016 року у ВП №52049376 про стягнення з прокуратури Одеської області виконавчого збору у розмірі 2 040 грн. за невиконання у добровільному порядку вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1349/16 та про накладення на прокуратуру Одеської області штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання у добровільному порядку вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1349/16, відмовлено.

В апеляційній скарзі прокуратури Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги прокуратури Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Башілова В.О. від 29 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №815/1349/16 від 21 липня 2016 року виданого Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 (65026, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітну плату за період з 15 липня 2015 року по 29 вересня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 10 лютого 2016 року, виходячи з посадового окладу прокурора місцевої прокуратури, розмір якого визначений ч.3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням виплачених сум.

Прокуратурою області отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 серпня 2016 та вимогу державного виконавця від 20 вересня 2016 року у ВП №52049376 із примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 по справі №815/1349/16, про зобов'язання прокуратури Одеської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 заробітну плату за період з 15 липня 2015 року по 29 вересня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 10 лютого 2016 року виходячи з посадового окладу прокурора місцевої прокуратури, розмір якого визначений ч.3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням виплачених сум.

У зв'язку з викладеним прокуратурою області 04 жовтня 2016 року направлено лист начальнику ВПВР ДДВС МЮУ про відкладення проведення виконавчих дій із примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року по справі №815/1349/16 до вирішення Вищим адміністративним судом України питання про зупинення виконання постанови у цій справі.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2016 року №К/800/21361/16 прокуратурі Одеської області відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання рішень.

Враховуючи, що станом на 10 листопада 2016 року відомостей про виконання рішення суду на адресу відділу не надходило, старший державний виконавець ВПВР ДДВС МЮУ Башілов В.О. 10 листопада 2016 року виніс постанови про стягнення з прокуратури Одеської області виконавчого збору у розмірі 2 040 грн. за невиконання у добровільному порядку вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1349/16 та про накладення на прокуратуру Одеської області штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання у добровільному порядку вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №815/1349/16. (а.с. 13-15)

21 листопада 2016 року до прокуратури Одеської області надійшла вимога державного виконавця від 10 листопада 2016 року №659-2/21-в про надання триденного строку з моменту отримання даної вимоги щодо інформування відділу ДВС та стягувача про виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів.

На виконання вказаної вимоги державного виконавця прокуратурою Одеської області 24 листопада 2016 року направлено до ВПВР ДДВС МЮУ лист щодо наявні обставин, які ускладнюють виконання зазначеного виконавчого листа.

Крім цього судом встановлено, що ОСОБА_4 зверталась до прокуратури Одеської області з заявою від 17 жовтня 2016 року стосовно нарахування та виплати заробітної плати, проте листом від 31 жовтня 2016 року їй надана відповідь, що Генеральною прокуратурою України коштів на виплату заробітної плати згідно ч.9 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" в кошторисі прокуратури Одеської області не передбачено, у зв'язку з чим прокуратура не має правових підстав для перерахунку та виплат заробітної плати.

Також ОСОБА_4 зверталась до прокуратури Одеської області зі скаргою від 20 грудня 2016 року щодо невиконання судового рішення, проте листом від 20 січня 2017 року її повідомлено, що додаткового фінансування, Генеральною прокуратурою України, як розпорядником бюджетних коштів, на виконання постанови прокуратурі Одеської області не виділялись, а відсутність відповідного фінансового забезпечення вважається поважною причиною невиконання постанови.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності з боку позивача дій, спрямованих на виконання виконавчого листа №815/1349/16 від 21 липня 2016 року виданого Одеським окружним адміністративним судом, та враховуючи, що судове рішення є обов'язковим до виконання, у відповідача були підстави для прийняття оскаржуваних постанов, у зв'язку з чим адміністративний позов прокуратури Одеської області не підлягає задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.5 ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 1, п.п.1, 2, ч.2 ст. 17, ч.ч.1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 25, ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV, ч.ч.1, 3 ст. 18, п.6 ч.5 ст. 19, ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII.

В апеляційній скарзі прокуратури Одеської області вказується, що позивач з поважних причин не може виконати рішення суду щодо нарахування та виплати заробітної плати на користь ОСОБА_4 згідно ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів на вказані цілі.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений ст. 14 КАС України, якою передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як встановлено ч.4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктами 1, 2 ч.2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як встановлено ч.5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З огляду на викладене, у випадку відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня в обов'язковому порядку направляється боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідна постанова.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Так, згідно ч.ч.1, 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, законодавець чітко визначає, що умовою накладення на боржника штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про зобов'язання такої особи вчинити певні дії.

Як встановлено судом і не заперечується позивачем рішення про зобов'язання прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 (65026, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітну плату за період з 15 липня 2015 року по 29 вересня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 10 лютого 2016 року, виходячи з посадового окладу прокурора місцевої прокуратури, розмір якого визначений ч.3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням виплачених сум - позивачем не виконано.

Підставою, яка унеможливлює виконання зазначеного рішення, апелянт вказує відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутністю коштів на вказані цілі.

Згідно ст. 89 Закону України "Про прокуратуру" функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Враховуючи відсутність фінансового забезпечення у позивача для виплати заробітної плати, нарахованої згідно ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" у сукупності з обов'язком виконання судового рішення, передбаченим Конституцією України, позивач повинен був вчинити дії, спрямовані на виконання судового рішення.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що прокуратура Одеської області не зверталась до Генеральної прокуратури України, як головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури, з необхідністю виділити кошти на виконання судового рішення.

Також, з листів прокуратури Одеської області, направлених ВПВР ДДВС МЮУ та не зазначено жодних дій, які були вчинені з метою виконання виконавчого листа №815/1349/16 від 21 липня 2016 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом, не вказано коли та за яких підстав буде можливо його виконати.

Таким чином, вбачається бездіяльність в діях апелянта щодо можливості виконання виконавчого листа №815/1349/16 від 21 липня 2016 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом.

За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 квітня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.