Ухвала суду № 65872544, 05.04.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.04.2017

Справа № 320/2370/16-к

(1-кс/320/830/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» квітня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - слідчого судді Редько О.В., при секретарі Мазуріній О.В.

за участю прокурора Щербіна С.О.

представника ТОВ «Югос Плюс» - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А. за скаргою ОСОБА_1 на дії слідчого, що полягають у ненаданні для ознайомлення матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває провадження 328/2370/16-к (1-кс/328/830/17) за скаргою ОСОБА_1 на дії слідчого, що полягають у ненаданні для ознайомлення матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України.

В порядку передбаченомуст. 35 КПК Українидля розгляду вказаної скарги визначено слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А.

30 березня 2017 року заявник ОСОБА_1, який являється представником, ТОВ «ЮГОС ПЛЮС» заявив відвід слідчому судді Фоміну В.А., мотивуючи тим, що у період з листопада 2016 року по теперішній час суддя Фомін В.А., розглянув більше двох десятків клопотань органів досудового розслідування та виніс по ним ухвали, які були спрямовані на встановлення, вилучення та арешт майна ТОВ «ЮГОС ПЛЮС», у звязку з чим 3 ухвали суду були відмінені колегією суддів апеляційного суду, як незаконні. Представник підприємства також вказав, що незважаючи на висновки апеляційної інстанції щодо помилковості мотивів суді, слідчий суддя Фомін В.А. продовжував виносити аналогічні ухвали з тих же мотивів, які визнані апеляційною інстанцією помилковими, з приводу вилучення та арешт майна ТОВ «ЮГОС ПЛЮС». Вказане, на думку скаржника, свідчить про необєктивність та упередженість судді Фоміна В.А. при розгляді клопотань учасників кримінального провадження та неупереджене ставлення до ТОВ «ЮГОС ПЛЮС» та його посадових осіб.

В порядку, передбаченомуст. 35 КПК України, для розгляду вказаної скарги визначено суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В.

В судове засідання зявилися представник ТОВ «ЮГОС ПЛЮС» та прокурор.

Представник ТОВ «ЮГОС ПЛЮС» в судовому засіданні повністю підтримав клопотання про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А., з підстав вказаних у письмові заяві. Просив суд задовольнити клопотання про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А., оскільки на його думку вказане клопотання не вмотивовано у відповідності до вимог законодавства, а отже вважає його необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному кримінально-процесуальному законодавство, не містить визначених законом підстав, а отже задоволенню не підлягає. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А.

Суд, вислухавши пояснення представника ТОВ «ЮГОС ПЛЮС» ОСОБА_1 та прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, дослідивши доводи заяви про відвід та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Частинами 1 та 2статті 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюєтьсяна основі змагальності, що передбачаєсамостійне обстоювання стороноюобвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.1ст. 75 КПК Українислідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Законом чітко не визначено конкретного переліку «інших обставин», які можуть викликати у учасників судового провадження сумніви у неупередженості суду, що дає змогу тлумачити цю обставину по-різному. Разом з тим, при тлумаченні цієї норми закону необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосуванню широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права.

Право кожного на справедливий суд, закріплене уст.6 Європейської конвенції з прав людини, може бути реалізовано в т.ч. через можливість звернутися із заявою про відвід.

Поняття «неупередженості» суду, викладене в Кримінально-процесуальному законодавстві України співвідноситься з поняттям «безсторонності» суду, закріпленим в міжнародних правових документах, зокрема у ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої 04.11.1950 р. державами-членами Ради Європи та ратифікованої Україною 17.07.1997р.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. ОСОБА_1 з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді ( «(Le Compte), (Van Leuven) и (De Meyere) против Бельгии». Судебное решение от 23 июня 1981 г. / Европейский Суд по правам человека : Избранные решения. - Т. 1. - С. 347).

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". (див. рішення у справі «Мироненко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року, п.66, 69, 70).

В заяві про відвід заявник зазначає, про наявність, на його думку, об'єктивного критерію, оскільки слідчим суддею Фоміним В.А. в інших провадженнях вже розглядалися як скарги заявника так і клопотання органів досудового розслідування по тому ж самому кримінальному провадженню і суддею по ним були прийняті рішення, частину з яких заявник оскаржив.

Однак, вказана підстава для відводу судді, як незгода з раніше прийнятими процесуальними рішеннями у інших справах з участю заявника,КПК Українине передбачена, розцінювати зазначені обставини, які носять характер припущень, як такі, що відповідають положенням п.4 ч.1ст.75 КПК Українияк інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості, на думку суду, підстав немає.

Ставлячи питання про відвід слідчого судді Фоміна В.А, скаржник конкретних фактів порушення його прав та законних інтересів при розгляді ним скарги ОСОБА_1 на дії слідчого, що полягають у ненаданні для ознайомлення матеріалів досудового розслідування слідчим суддею не навів, а вкотре обмежився посиланнями на наявність раніше оскаржуваних та скасованих процесуальних рішень слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

У низці рішень Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним (у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ). Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

Отже, можна зробити висновок, що оцінка правомірності та обґрунтованості процесуальних рішень судді, прийнятих під час розгляду скарги або інших клопотань, не є предметом розгляду заяви про відвід, а незгода з ними не є підставою для відводу складу суду.

Таким чином, доводи заявника щодо наявності ознак упередженості у слідчого судді Фоміна В.А. під час розгляду його скарги від 27.03.2017 р. не знайшли свого підтвердження, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.75,80,81 Кримінально-процесуального кодексу України,суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фоміна В.А. за скаргою ОСОБА_1 на дії слідчого, що полягають у ненаданні для ознайомлення матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Редько