Ухвала суду № 65867021, 04.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2293/17 Головуючий 1 інст. Вікторов В.В.

Справа № 642/4897/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» квітня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки у праві спільної часткової власності, визнання права власності на частину домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_2. В обґрунтування свого позову посилалася на те, що на підставі договору дарування від 24 травня 1978 року вона набула право власності на половину будинку з відповідною частиною надвірних будівель по вулиці Кривоконівській, № 16 в м. Харкові. На підставі рішення Ленінської районної ради народних депутатів № 177/43 від 06 грудня 1983 року здійснено перерозподіл ідеальних часток між співвласниками домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові. Її частка у праві спільної часткової власності на домоволодіння склала 39/100.

Зазначила, що вона зареєструвала своє право власності на частину домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові та отримала свідоцтво про право власності на 39/100 частин домоволодіння від 14 травня 2014 року. Згодом вона поліпшила свої житлові умови та побудувала житлову прибудову літ. «А2-1», частину житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н». Однак, визначена частка у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2014 року не відповідає дійсній частці у домоволодінні, якою вона володіє та користується.

Вказала, що згідно довідки Комунального підприємства «Харківське міське БТІ» від 21 січня 2013 року у її фактичному користуванні знаходяться: житлова прибудова літ. «А2-1», частина житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожа № 5, зливна яма № 6, сходи № 7, що становить 56/100 частин домоволодіння. В користуванні ОСОБА_2 знаходяться: житловий будинок літ. «А-1», частина житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-1, 2-3, 2-4, 2-5, прибудова літ. «а», мансарда літ. «А м», гараж літ. «З», льох літ. «И», сарай літ. «Ж», вбиральня літ. «К», ворота № 1, огорожа № 4, замощення № І, що становить 44/100 частин домоволодіння.

Зазначила, що у разі визнання за нею право власності на житлову прибудову літ. «А2-1», частину житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ідеальні долі співвласників перерозподіляться згідно фактичного користування і будуть становити: у неї - 56/100 частин, у відповідача - 44/100 частин домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові.

Вказала, що вона володіє та користується своєю часткою домоволодіння, належним чином утримує свої побудови та прибудинкову територію, проводить поточний ремонт, сумлінно і відкрито володіє своєю частиною домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові. Між сторонами склався порядок користування домоволодінням, кожний має окремий вхід до своєї частини.

Просила визнати за нею право власності на житлову прибудову літ. «А2-1», частину житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», загальною площею 88,6 кв. м., житловою площею 59,7 кв. м., гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожу № 5, зливну яму № 6, сходи № 7 та виділити їй в окреме володіння за варіантом, запропонованим експертом у висновку від 30 травня 2016 року згідно з фактично сформованим порядком користування, відповідно до якого визнати за нею право власності та виділити їй у власність і окреме володіння житлову прибудову літ. «А2-1», житлову прибудову літ. «А1-1», ганок літ. «а1», загальною площею 88,6 кв. м., житловою площею 59,7 кв. м., гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожу № 5, зливну яму № 6, сходи № 7, що становить 72/100 частини будівель і споруд загальною площею 88,6 кв. м., житловою площею 59,7 кв. м. по вулиці Кривоконівській, № 16 в м. Харкові замість 39/100 частин, з привласненням частині їй окремої адреси: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16, та закріпленням земельної ділянки нормативною площею 557 кв. м.; визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16 з урахуванням фактичного користування будівлями і спорудами домоволодіння співвласниками та й у відповідності до часток у праві користування земельною ділянкою, відповідно до запропонованого варіанту експертом у висновку від 30 травня 2016 року; стягнути на користь позивача з відповідача всі судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року та додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, здійснено поділ домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові відповідно до документально оформлених прав власності співвласників на частки у праві спільної часткової власності, згідно якому ОСОБА_1 належить 39/100, а ОСОБА_2 належить 61/100 часток у праві власності на домоволодіння; виділено у приватну власність ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А-1», а саме: приміщення 1-4, площею 20 кв. м., приміщення 1-5, площею 14,8 кв. м.; прибудову літ. «а», а саме: приміщення 1-1, площею 8,4 кв. м., приміщення 1-2, площею 7,0 кв. м., приміщення 1-3, площею 1,8 кв. м., приміщення 1-6, площею 7,1 кв. м.; мансарду літ. «А м», а саме: приміщення 7, площею 25,6 кв. м., згідно до варіанту ІІ поділу домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові з урахуванням документально оформлених прав власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, запропонованого у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1106/5791, складеного судовим експертом ХНІДСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса 30 травня 2016 року; виділено у приватну власність ОСОБА_1 житлову прибудову літ. «А1-1», а саме: приміщення 2-1, площею 6,8 кв. м., приміщення 2-3, площею 16,6 кв. м., приміщення 2-4, площею 16,8 кв. м., приміщення 2-5, площею 5,6 кв. м., згідно до варіанту ІІ поділу домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові з урахуванням документально оформлених прав власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, запропонованого у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1106/5791, складеного судовим експертом ХНІДСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса 30 травня 2016 року; визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16 згідно меж за кадастровою зйомкою відповідно до варіанту ІІ поділу домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові з урахуванням документально оформлених прав власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, запропонованого у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1106/5791, складеного судовим експертом ХНІДСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса 30 травня 2016 року, а саме: межі користування земельною ділянкою співвласників домоволодіння проходить таким чином:

1. т. А поділяє межу земельної ділянки по червоній лінії (вулиця Кривоконівська) на відрізки розмірами 4,3 м (фактичний розмір 4,31 м) та 12,2 м (фактичний розмір 12,19 м);

2. відрізок АБ, проходить від т. А по прямій до кута літ. А-1;

3. відрізок БВ, проходить по стіні літ. А-1;

4. відрізок ВГ, проходить по лінії розподілу між літ. А-1 та літ. А1-1;

5. відрізок ГД, проходить по стіні літ. А1-1;

6. відрізок ДЕ, розміром 1,0 м, проходить від кута літ. А1-1;

7. відрізок ЕЖ, розміром 1,9 м , проходить паралельно стіни літ. А1-1, на відстані 1,0 м;

8. відрізок ЖЗ, розміром 9,0 м, проходить паралельно стіни літ. А2-1, на відстані 1,0 м;

9. відрізок ЗИ, проходить по прямій, розміром 1,3 м;

10. відрізок ИК, розміром 36,94 м (фактичний розмір 37,65 м), проходить по прямій та поділяє тильну межу на відрізки розмірами 8,05 м (фактичний розмір по ломаній 1,94 м, 6,1 м), та 8,95 м (фактичний розмір 8,15 м);

в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення, скасувавши його в частині здійснення поділу домоволодіння та виділення у приватну власність співвласників приміщень згідно другого варіанту поділу за експертним висновком від 30 травня 2016 року № 1106/5791, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову прибудову літ. «А2-1», частину житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», загальною площею 88,6 кв. м., житловою площею 59,7 кв. м., гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожу № 5, зливну яму № 6, сходи № 7, та виділити їй в окреме володіння за варіантом, запропонованим експертом у висновку від 30 травня 2016 року згідно з фактично сформованим порядком користування, відповідно до якого визнати за нею право власності та виділити їй у власність і окреме володіння житлову прибудову літ. «А2-1», житлову прибудову літ. «А1-1», ганок літ. «а1», загальною площею 88,6 кв. м., житловою площею 59,7 кв. м., гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожу № 5, зливну яму № 6, сходи № 7, що становить 72/100 частини будівель і споруд загальною площею 88,6 кв. м., житловою площею 59,7 кв. м. по вулиці Кривоконівській, № 16 в м. Харкові замість 39/100 частин з привласненням частині їй окремої адреси: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16, та закріпленням земельної ділянки нормативною площею 557 кв. м.; визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16 з урахуванням фактичного користування будівлями і спорудами домоволодіння співвласниками та й у відповідності до часток у праві користування земельною ділянкою відповідно до запропонованого варіанту експертом у висновку від 30 травня 2016 року № 1106/5791; в частині визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16, залишити рішення суду першої інстанції без змін. При цьому посилалася на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала вимоги позовної заяви. При цьому зазначила, що суд не звернув уваги на те, що всі побудови були прийняті в експлуатацію відповідно до чинного законодавства та на момент розгляду справи не вважалися самовільно побудованими; що в 1946 році дане домоволодіння мало дві окремі поштові адреси; що при проведенні судової будівельно-технічної експертизи було зясовано, що у 1983 році були неправильно розраховані частки співвласників, і у ОСОБА_2 взагалі частка 61/100 у домоволодінні не відповідала наявним документам та дійсності, і була менше; що на момент придбання ОСОБА_2 у власність частини спірного домоволодіння виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; що за іншими судовими рішеннями, за якими вже відмовлено їй в задоволені позовних вимог по спірному домоволодінню, предметом позову та судового розгляду були інші вимоги; що постанова Харківського окружного адміністративного суду, якою було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування декларації набуло чинності після апеляційного розгляду, і на результати розгляду даної справи не може вплинути наразі; що на момент прийняття оскаржуваного рішення судом декларація ДАБК не була скасована; що на момент оформлення нею декларації про готовність обєкта до експлуатації у неї не було самовільних побудов в силу прийняття Кабінетом Міністрів України нових нормативних актів, і видавалась декларація інспекцією ДАБК після проведення реконструкції без зміни геометричних розмірів; що даною декларацією жодним чином не порушуються права відповідача, оскільки його побудови не зачіпаються та права власності не порушуються, як і право користування земельною ділянкою; що з аналізу матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що частина житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, льох літ. «М», навіс літ. «Н» побудовані до 05 серпня 1992 року та ганок літ. «а1» не належать до самочинного будівництва; що експертом запропоновано поділити домоволодіння за єдиним наданим варіантом І поділу; що суд, поділивши спірне домоволодіння за другим варіантом експертизи відступив від зареєстрованих часток співвласників, з цього питання судом не викладено у рішенні висновків, з яких міркувань необхідно поділити домоволодіння з відступом від часток та можливої грошової компенсації за зменшення частки.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 14 травня 2014 року є власником 39/100 частин спірного житлового будинку за адресою: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16. Власником інших 61/100 частин є ОСОБА_2

Із відповіді Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 21 січня 2013 року вбачається, що у спірному домоволодінні ОСОБА_1 зведено самочинно житлова прибудова літ. «А2-1», частина житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», що складає 55/100 частини домоволодіння.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтвердила, що у користуванні ОСОБА_1 знаходиться житлова прибудова літ. «А2-1», частина житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожа № 5, зливна яма № 6, сходи № 7, загальною вартістю 184308 грн., що становить 56/100 частин спірного домоволодіння, а в користуванні ОСОБА_2 - житловий будинок літ. «А-1», частина житлової прибудови літ. «А1-1», приміщення 2-1, 2-3, 2-4, 2-5, прибудова літ. «а», мансарда літ. «А м», гараж літ. «З», льох літ. «И», сарай літ. «Ж», вбиральня літ. «К», ворота № 1, огорожа № 4, замощення № І, загальною вартістю 142164 грн., що становить 44/100 частин спірного домоволодіння. Якщо буде визнано право власності на житлову прибудову літ. «А2-1», частину житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н» за ОСОБА_1, ідеальні долі співвласників перерозподіляться згідно фактичного користування і будуть становити: ОСОБА_1 56/100 частин домоволодіння замість 39/100 частин; ОСОБА_2 - 44/100 частин домоволодіння замість 61/100 частин (а. с. 15, т. 1).

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної компенсації.

Відповідно до вимог частин 3, 4 статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Із розяснень, які містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» вбачається, що при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої Ради і за згодою решти учасників спільної власності. Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.

Із висновку № 1106/5791 судової будівельно-технічної та земельної експертизи від 30 травня 2016 року вбачається, що належні на праві власності позивачу 39/100 частин домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові, з урахуванням здійснених особисто позивачем побудов, якими вона фактично користується, що за даними БТІ становить 56/100 частин домоволодіння, не відповідають фактичній частині домоволодіння, якою користується позивач. Загальна вартість особисто побудованих позивачем житлової прибудови літ. «А2-1», частини житлової прибудови літ. «А1 -1» приміщення 2-2, ганку літ «а1», гаражу літ. «Л», льоху літ. «М», навісу літ. «Н», воріт № 2, огорожі № 5, зливної ями № 6, сходів № 7, якими користується позивач складає 334 537, 00 грн. та становить 56/100 часток домоволодіння. Перерозподілені ідеальні частки співвласників у домоволодінні № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові, у разі визнання права власності на вищевказане за позивачем наступні: позивачу - 73/100 частки, замість 39/100 часток та відповідачу - 27/100 частки, замість 61/100 часток. Надано варіант І поділу домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові за фактично сформованим порядком користування, відповідно до якого пропонується виділити: позивачу - 72/100 частки, відповідачу - 28/100 частки. Розподіл домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові на два самостійних можливий, тому виділити ідеальну частку позивача в окреме домоволодіння, у разі визнання права власності за позивачем на житлову прибудову літ. «А2-1», частину житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», ворота № 2, огорожі № 5, зливної ями № 6, сходи № 7, якими позивач фактично користується з присвоєнням окремої адреси та закріпленням земельної ділянки нормативною площею 557 кв. м. можливо. Надати варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16 з урахуванням зміни часток між співвласниками не надається можливим. Надано один варіант порядку користування земельною ділянкою з урахуванням фактичного користування будівлями та спорудами домоволодіння, у відповідності до часток у праві користування земельною ділянкою. Надано варіант II поділу домоволодіння № 16 по вулиці Кривоконівській в м. Харкові між співвласниками домоволодіння з урахуванням документально оформлених прав власності на частки у праві спільної часткової власності. Надати варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вулиця Кривоконівська, № 16 відповідно до документально оформлених прав власності співвласників на частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння не надається можливим, (а. с. 178-235, т. 1).

Задовольняючи частково позов позивача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що поділ зазначеного домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою необхідно здійснити відповідно до документально оформлених прав власності співвласників на частки у праві спільної часткової власності, згідно якому позивачу належить 39/100, а відповідачу - 61/100 часток у праві власності на домоволодіння, тобто згідно II варіанту, запропонованого у висновку експертизи № 1106/5791, оскільки даний варіант є достатнім, прийнятним для обслуговування житлового будинку та враховує баланс інтересів кожного із співвласників будинку.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання за нею права власності на зведені самочинно будівлі, а саме житлова прибудова літ. «А2-1», частина житлової прибудови літ. «А1-1» приміщення 2-2, ганок літ. «а1», гараж літ. «Л», льох літ. «М», навіс літ. «Н», суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що не може бути визнано право власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Із розяснень, які містяться в пунктах 3, 7, 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» вбачається, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як частини третьої статті 376, так і статті 331 ЦК України.

Не може бути застосовано правила статті 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами, у тому числі про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Враховуючи, що зведені самочинно будівлі є приналежністю до основної речі, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову позивачу в цій частині.

Частиною 1 статті 88 Земельного Кодексу України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно договору, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що фактична площа земельної ділянки, на якій знаходиться спірне домоволодіння, за даними кадастрового плану фактичних меж становить 1169 кв. м. До співвласників спірного домоволодіння перейшло право користування земельною ділянкою по ? частці.

Враховуючи, що користування земельною ділянкою визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок, а будь які зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у звязку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою, суд першої інстанції правильно визначив порядок користування сторонами земельною ділянкою відповідно до варіанту ІІ поділу.

Посилання представника позивача щодо правомірності визнання права власності на самочинно збудовані приналежності, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними і висновків суду не спростовують.

Питання щодо стягнення судового збору вирішено судом першої інстанції відповідно до статті 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 із змінами та доповненнями.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1.ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії