Ухвала суду № 65838176, 05.04.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/162/17

Провадження № 2/304/135/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

при секретарі Соханич Л.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

її представника адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору приватних нотаріусів

Перечинського районного нотаріального округу

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 як представника ОСОБА_1 у її інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватні нотаріуси Перечинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсними правочину та договору купівлі-продажу, а також витребування квартири, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 14 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, від якого 11 квітня того ж року народилася донька ОСОБА_8 За період спільного проживання подружжя періодично проживало у ІНФОРМАЦІЯ_1 та у квартирі, яка належала ОСОБА_10 в м.Перечині, вул. 1-го Травня, 4/4. Однак, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2014 року вказаний шлюб розірвано, а 22 лютого 2016 року ОСОБА_10 помер. Розпочавши процес оформлення спадщини, позивачу стало відомо, що квартира АДРЕСА_1, одноосібним власником якої був померлий ОСОБА_10, на підставі договору дарування від 09 травня 2014 року перейшла у власність відповідача ОСОБА_3 Як зясувалося, вказану квартиру ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_9, яка у свою чергу придбала таку за договором купівлі-продажу квартири від 20 лютого 2014 року, укладеного за участю представника ОСОБА_10 за довіреністю відповідача ОСОБА_4 Вважає вказану довіреність, а відтак і договір купівлі-продажу недійсними, оскільки покійний ОСОБА_10 являвся інвалідом ІІ групи, з 1996 року перебував на диспансерному обліку у невролога, хворів на симптоматичну епілепсію з вторинними генералізованими тоніко-клонічними нападами (2-3 рази на місяць) та з вираженими характерологічними змінами особистості по епітипу, у його лікуванні використовувались транквілізатори та заспокійливі препарати; мав гіперденсивне гетерогенне утворення з ураженням сірої та білої речовин головного мозку, травму головного мозку, психічні та поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем. Оскільки через наведені обставини, в тому числі психічні хвороби, ускладнені зловживанням алкоголю, ОСОБА_10 не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вищевказаний правочин не відповідав його дійсній волі, надання довіреності не було свідомим, він ніколи не бажав здійснювати продаж належної йому квартири, оскільки такий був не вигідним насамперед для нього, так як іншої нерухомості не мав, коштів від її продажу також не отримував, тому просить позов задовольнити.

У попередньому судовому засіданні представник позивача заявила суду клопотання про призначення посмертної судово-медичної експертизи із залученням психіатра, яку просила доручити Закарпатському обласному бюро судово-медичної експертизи. Посилається на те, що з 21 грудня 2013 року по 01 січня 2014 року ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні у Перечинській ЦРЛ з діагнозом «Генералізована симптоматична епілепсія», після чого забрав амбулаторну картку із собою для виїзду до м. Виноградова. На підставі направлення Виноградівського відділення обласного центру комплексної реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів з діагнозом «Токсикоз-алергічна енцефалопатія (ураження головного мозку, що виникає в результаті загального отруєння крові токсинами) зі статокоординаторними та когнітивними порушеннями. Симптоматична епілепсія з вторинними генералізованими тоніко-клонічними нападами» з 18 січня по 17 лютого 2016 року перебував у Виноградові. Крім того, Обласним клінічним центром нейрохірургії ОСОБА_10 навіть було надано направлення в м. Київ до Інституту нейрохірургії, однак такий за наданням медичної допомоги туди не звертався. Отже, покійний ОСОБА_10 внаслідок наявних хвороб, ускладнених зловживанням алкоголю, не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у звязку з чим позивач та її представник просили клопотання задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_11 у попередньому судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечили, остання посилалася на те, що вказані у медичній документації ОСОБА_10 захворювання не є психічними захворюваннями.

У попередньому судовому засіданні приватні нотаріуси Перечинського районного нотаріального округу як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти задоволення клопотання також заперечили.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у попереднє судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи необхідні для розгляду клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 145 цього Кодексу призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи.

Як розяснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін.

Оскільки між сторонами існує спір про визнання правочину недійсним через те, що такий укладений особою, яка не могла в момент його вчинення усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, а обов'язковість вимог ст. 145 ЦПК України щодо призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні спору про визнання недійсним правочину вказує на те, що саме висновок експерта в цьому випадку є належним доказом медичного характеру в розумінні ст. 58 цього Кодексу, суд вважає клопотання представника позивача обґрунтованим, а експертизу необхідною.

Керуючись ст. ст. 143-145, 202 ч. 1 п. 5, 209-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

клопотання задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_2 як представника ОСОБА_1 у її інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватні нотаріуси Перечинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсними правочину та договору купівлі-продажу, а також витребування квартири, посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи страждав ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 22 лютого 2016 року, будь-яким психічним розладом, якщо так, то яким саме та з якого часу?

2. Чи страждав ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 22 лютого 2016 року, станом на момент видачі довіреності 23 жовтня 2013 року психічним захворюванням та чи міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними?

3. У разі, якщо ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 22 лютого 2016 року, в момент вчинення правочину 23 жовтня 2013 року страждав психічним захворюванням, то чи був він абсолютно неспроможний розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними?

Зобовязати сторін забезпечити надання експерту в разі необхідності оригіналів письмових документів, копії яких містяться в матеріалах справи, та розяснити їм положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Зобовязати відповідні медичні установи надати експерту необхідну для проведення експертизи медичну документацію стосовно ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Проведення експертизи доручити експертам Берегівської обласної психіатричної лікарні Закарпатської області (90200 Закарпатська область м. Берегове, вул. Мужайська, № 41 «а»), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи.

Витрати, повязані з проведенням посмертної судово-психіатричної експертизи, покласти на сторону, яка заявила про це клопотання, а саме позивача ОСОБА_1.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: ОСОБА_12