Вирок № 65808932, 04.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2017 Справа №607/11260/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Мостецької А.А.

за участю секретаря Добрянської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010002857 від 20 серпня 2016 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, на утриманні неповнолітні діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, раніше судимого:

-вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2008 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;

-вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 10.08.2010 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28.10.2010 року вирок змінено, дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України та із застосуванням ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років 7 місяціі позбавлення волі;

-вироком Тернопільського міськрайонного суду від 01.12.2015 року за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 28.12.2015 року звільнений від відбування покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України,

за участю: прокурора Солтис Н.О.

потерпілого ОСОБА_2

захисника Рубінського В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2016 року, близько 19:30 години, у раніше судимого за вчинення хуліганства ОСОБА_1, який перебував у громадському місці - на літній площадці бару «Сьоме небо», що на вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганства, поєднаного із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 20 серпня 2016 року, близько 19:30 години, перебуваючи в громадському місці - на літній площадці бару «Сьоме небо», що на вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, раніше судимий за вчинення хуліганства ОСОБА_1, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи та людської гідності, підійшов до стола, за яким сиділи ОСОБА_2 і ОСОБА_4, після чого без будь-якого дозволу демонстративно взяв із їхнього столу бокал наповнений пивом, з якого до того випивав ОСОБА_2 та почав вживати з нього пиво. На такі його дії ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зробили йому словесне зауваження, на що ОСОБА_1 відреагував тим, що грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи неповагу до особи ОСОБА_2, його людської гідності, байдужим ставленням до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян і дотримання правил поведінки в побуті, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що перебували поблизу, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у застосуванні фізичного насильства та спричиненні тілесних ушкоджень, а також у створенні реальної загрози спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_2, вийняв з під одягу гладкоствольний самозарядний пістолет «EKOL Firat Magnum EF-1361385» калібру 9mm P.A. - предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, привів його у бойову готовність шляхом пересмикування затвора та подачі патрона в патронник, та, в подальшому, утримуючи в правій руці вказаний пістолет, ОСОБА_1 умисно та безпричинно наніс дулом затвора декілька ударів в лобну ділянку голови ОСОБА_2

При цьому, наносячи ОСОБА_2 вказані удари, ОСОБА_1 одночасно утримуючи гладкоствольний самозарядний пістолет «EKOL Firat Magnum EF-131385» калібру 9mm P.A. - предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, впритул до лобної ділянки голови ОСОБА_2, декілька разів словесно висловив погрози щодо здійснення пострілів у вказану ділянку тіла останнього.

В результаті злочинної діяльності ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 спричинено синець лівої надбрівної ділянки голови, який за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, злочинними діями ОСОБА_1 грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують спокійний відпочинок громадян і дотримання правил поведінки в побуті, заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_2, наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність, а також створена реальна загроза спричинення більш тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 чи інших осіб.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 серпня 2016 року, близько 19:30 години, у раніше судимого за вчинення хуліганства ОСОБА_1, який перебував у громадському місці - на літній площадці бару «Сьоме небо», що на вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 20 серпня 2016 року, близько 19:30 години, перебуваючи в громадському місці - на літній площадці бару «Сьоме небо», що на вул. Шпитальній, 7 в м. Тернополі, раніше судимий за вчинення хуліганства ОСОБА_1, в ході вчинення хуліганства стосовно ОСОБА_2, вийняв з під одягу гладкоствольний самозарядний пістолет «EKOL Firat Magnum EF-131385» калібру 9mm P.A. - предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, привів його у бойову готовність шляхом пересмикування затвора та подачі патрона в патронник та, в подальшому, утримуючи вказаний пістолет прикладеним впритул до лобної ділянки голови ОСОБА_2, декілька разів словесно висловив погрозу щодо вбивства останнього.

У даній обстановці ОСОБА_2, з урахуванням поведінки ОСОБА_1 та характеристики використовуваного пістолета, сприймав приставлений до його голови пристрій як засіб, який здатен позбавити його життя, а висловлювані словесні погрози на його адресу про позбавлення життя - реально, як такі, що можуть бути здійснені.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні описаного в обвинувальному акті діяння визнав в повному обсязі.

По суті провадження повідомив, що всі обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Про скоєне шкодує, обіцяє що в майбутньому такого не повториться, просить вибачення у потерпілого. Вказує на те, що в нього на утриманні знаходяться малолітні діти. Вказує на наявність важкого захворювання. Просить суд його не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_2 суду повідомив, що 20.08.2016 року він з другом ОСОБА_4 відпочивали в барі «Сьоме небо». До них підійшов раніше йому незнайомий ОСОБА_1 і попросив закурити. Через деякий час, він знов підійшов і без дозволу випив з його бокалу пиво, через що в них виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_1 дістав предмет схожий на зброю на наніс йому прикладом декілька ударів в голову. Тоді погрожував йому позбавленням життя, і ці погрози він сприйняв як такі що можуть бути реально здійснені. Вважає що ОСОБА_1 розпочав конфлікт безпричинно. Претензій до обвинуваченого в нього не має, щодо міри покарання покладається на думку суду.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачені та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за:

-ч. 4 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень;

-ч. 1 ст. 129 КК України, погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, конкретні обставини справи. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд також не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення за ч. 1 ст. 129 КК України у виді арешту та за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі з призначенням строку наближеного до мінімального.

Остаточне покарання слід призначити на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, суд враховує обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 - щире каяття, особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітніх дітей, відомості про стан здоров'я обвинуваченого - хворіє на хронічний вірусний гепатит «С», думку потерпілого який претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на думку суду, а тому вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим ОСОБА_1, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, його слід зобов'язати повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід змінити з домашнього арешту на особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язок прибувати за першою вимогою до суду чи прокурора, не залишати без дозволу суду чи прокурора м. Тернопіль, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертизи речових доказів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Зобов'язати ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід змінити з домашнього арешту на особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язок прибувати за першою вимогою до суду чи прокурора, не залишати без дозволу суду чи прокурора м. Тернопіль, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1826 грн. 27 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази, а саме:

- пристрій «EKOL Firat Magnum EF-131385» калібру 9mm P.A. з одним магазином для вмісту патронів, що зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Тернопільській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяА. А. Мостецька