Постанова № 65797, 04.08.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"04" серпня 2006 р. Справа № 9/137

Позивач: Закрите акціонерне товариство "Агропромбуд",

код ЄДРПОУ 03588301, вул. Паризької комуни 33, м.Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область,16400

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої

служби Чернігівської області, пр. Миру 43, м.Чернігів,14000

Предмет спору: про визнання незаконними дії та рішень ДВС,

зобов‘язання вчинити дії

Суддя: Iвченко С.М.

Секретар судового засідання Маковій Ю.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Позивача: Чеботар А.М. голова правління, Вівсяник А.М. (довіреність № б/н від 10.05.2006) уп. представник

Відповідача: Богушевич Н.В. довіреність( № 04-08/1721 від 31.07.2006) завідувач сектору аналітично - методичного забезпечення, статистичного обліку та представництва в судах , Приходько Л.М. (довіреність № 04-08/1720 від 31.07.2006) головний спеціаліст аналітично - методичного забезпечення, статистичного обліку та представництва в судах

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано адміністративний позов про:

- визнання незаконними та протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області з приводу незняття арешту з коштів та майна позивача , а також з приводу відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача виконавчого збору;

- скасування постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області від 18.07.06р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача виконавчого збору у сумах 33086,74грн. та 44772,28грн.;

- зобов‘язання відповідача зняти арешт з коштів та майна відповідача та закінчити зведене виконавче провадження відносно позивача.

Відповідачем подано клопотання щодо вирішення питання підсудності даної справи, а також письмові заперечення по суті позовних вимог, у яких зазначається про правомірність дій та рішень відповідача і викладено прохання до суду відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

У відповідності до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивач є учасником (боржником) зведеного виконавчого провадження , здійснюваного відповідачем по цій справі.

Діючими на даний час Цивільно-процесуальним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України передбачено право боржника за виконавчим провадженням щодо нього, оскаржувати дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні рішень відповідно судів загальної юрисдикції та господарських судів, однак не визначено порядку розгляду скарг на дії державного виконавця у межах зведеного виконавчого провадження по виконанню не лише судових рішень, а й рішень інших органів, які підлягають виконанню у порядку Закону України “Про виконавче провадження”, в тому числі виконавчих написів нотаріусів.

Виходячи з зазначеного, у зв‘язку з клопотанням відповідача про вирішення питання підсудності даного адміністративного позову, суд доходить висновку про те, що частина позовних вимог за даним позовом , яка пов‘язана з вчиненням дій у межах зведеного провадження, а також у його рамках з виконанням виконавчого напису нотаріуса є підсудна саме господарському суду як адміністративному , що розглядає згідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні спори між юридичними особами, а частина позовних вимог ,а саме: про скасування постанови державного виконавця від 18.07.06р. про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у сумі 44772,28грн. з приводу виконання рішення Борзнянського районного суду , а також у частині зобов‘язання державного виконавця зняти арешт, який накладено у зв‘язку з виконанням рішень судів, є непідсудна господарському суду як адміністративному і зважаючи на те, що дані питання слід вирішувати не у порядку адміністративного судочинства , а як розгляд скарг на дії органів ДВС у порядку , визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України, провадження у адміністративній справі в цій частині слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження передбачено Законом України “Про виконавче провадження”, ст.1 якого визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб), що полягає у сукупності дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналізуючи дії, рішення , проявлену відповідачем бездіяльність у межах зведеного виконавчого провадження стосовно позивача по цій справі, які підтверджуються наявними у справі доказами, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість адміністративного позову виходячи з наступного.

10.03.05р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-635 від 27.12.04р., виданим Борзнянським районним судом на виконання рішення цього суду про стягнення з ЗАТ “Агропромбуд” на користь ВАТ “Державний ощадний банк” у солідарному порядку 446022 грн. заборгованості по кредиту та 1700грн. держмита.

20.05.05р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 1048 від 23.03.05р. про стягнення з ЗАТ “Агропромбуд” на користь відділення № 3057 ВАТ “Державний ощадний банк” 329166грн.71коп. заборгованості по кредиту та 1700грн. 72коп. за вчинення виконавчого напису.

28.05.05р. у зв‘язку з несплатою боржником боргу за виконавчим написом нотаріуса №1048 від 23.03.05р. в добровільному порядку державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника-позивача по цій адміністративній справі 33086,74грн. виконавчого збору.

09.09.05р.у зв‘язку з несплатою боржником боргу за виконавчим написом нотаріуса №1048 від 23.03.05р. в добровільному порядку державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на адмінбудівлю, автогараж-майстерню, матеріальний склад “Г”, котельню, РБУ, гараж профілакторій, автогараж, бетонний та арматурні цехи, прохідну, матеріальний склад “О”, матеріальний склад, лісорозпилювальний цех, столярний цех ,які належать ЗАТ “Агропромбуд” та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна ,яке належить боржнику лише у межах суми боргу.

01.12.05р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернігівської області при виконанні виконавчих листів та наказів, виданих Борзнянським районним судом та господарським судом Чернігівської області про стягнення з ЗАТ “Агропромбуд” на користь ВАТ “Ощадбанк” 775189,75грн., Фонду соціального страхування 10424,83грн, інших стягувачів та 88882,11грн. виконавчого збору, а всього на загальну суму боргу 898845,56грн. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ,що належить ЗАТ “Агропромбуд”,а саме все нерухоме майно боржника, що знаходиться за адресою м. Борзна, вул.Паризької Комуни,33 та заборонено здійснювати його відчуження.

24 січня 2006р. державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернігівської області при примусовому виконанні наказів господарського суду Чернігівської області №13/283/19 від 07.02.05р., №10/116 від 13.11.01р., №3/462 від 12.02.1999р., №10/104 від 13.11.2001р.,№13/ 283/19 від 07.02.05р., виконавчих листів Борзнянського районного суду №2-383 від 11.12.2003р., №2-275 від 30.06.04р., №2-26 від 04.01.05р., №2-273 від 30.06.05р., №2-635 від 27.12.04р., №2-26 від 04.01.05р., №2-334 від 30.07.04р., №2-383 від 11.12.03р. про стягнення з ЗАТ “Агропромбуд на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118грн., на користь Понорницької дільниці об‘єднання “Чернігівоблагробуд” 11294,20грн., на користь ВАТ “Чернігівська механізована пересувна колона №604” 2770,50грн.,на користь ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” 75431,16грн.,на користь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Бахмацькому районі 10424,83грн., на користь держави 51 грн., на користь Козинець М.В. 641,70грн., на користь держави 51грн., на користь ВАТ “Ощадбанк” 565041,17грн., на користь держави 51грн.,на користь держави 51грн., на користь держави 51грн., на користь Мотузова І.В. 4446,74грн.,на користь ПФУ в Борзнянському районі 832,35грн.,на користь держави 51грн.,а всього на загальну суму боргу 671256,65грн. виніс постанову про арешт коштів боржника в межах суми 671256грн. 65коп., що містяться на рахунку №26004987,№ 26042455, які відкриті в ЧОД АППБ “Аваль” МФО 353348 та належать ЗАТ “Агропромбуд”.

17 березня 2006р. господарським судом Чернігівської області стосовно позивача по цій справі-боржника у зведеному виконавчому провадженні -ЗАТ “Агропромбуд” , порушено справу № 9/128-б про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

04.05.06р. державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернігівської області виніс постанову про зупинення виконавчого провадження з посиланням на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.03.06р.(у тексті постанови помилково зазначено 2005рік) та зупинив зведене виконавче провадження у частині стягнення боргу з ЗАТ “Агропромбуд на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118грн., на користь Понорницької дільниці об‘єднання “Чернігівоблагробуд” 11294,20грн., на користь ВАТ “Чернігівська механізована пересувна колона №604” 2770,50грн.,на користь ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” 75431,16грн.,накористь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Бахмацькому районі 10424,83грн., на користь держави 51 грн., на користь Козинець М.В. 641,70грн., на користь держави 51грн., на користь ВАТ “Ощадбанк” 565041,17грн., на користь держави 51грн.,на користь держави 51грн., на користь держави 51грн., на користь Мотузова І.В. 4446,74грн.,на користь ПФУ в Борзнянському районі 832,35грн.,на користь держави 51грн.,а всього на загальну суму боргу 671256,65грн. до розгляду справи по суті у суді.

19 липня 2006року господарським судом Чернігівської області припинено провадження у справі №9/128-б про банкрутство ЗАТ “Агропромбуд” у зв‘язку з повним виконанням боржником зобов‘язань перед кредиторами, виявленими у справі про банкрутство та внесеними господарським судом до реєстру кредиторів, відновленням платоспроможності та погашенням у силу ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зобов‘язань перед кредиторами, які виникли до порушення 17.03.06р. справи про банкрутство та не були заявлені у 30-денний термін від дати публікації оголошення в газеті “Голос України” №72 за 19.04.06р..

Ухвалою від 19.07.06р. господарським судом було встановлено виконання боржником зобов‘язань перед кредиторами шляхом перерахування ним коштів кредиторам згідно до реєстру, в тому числі і Чернігівському облуправлінню ВАТ “Державний ощадний банк” у сумі 451166,02грн. та Борзнянському відділенню ВАТ “Державний ощадний банк” у сумі 387006,44 грн.. Вимоги вказаного банку заявлялись у справі про банкрутство у зв‘язку з невиконанням виконавчих документів, які перебували на примусовому виконанні у відповідача по цій справі.

Згідно до листа № 26/923 від 14.07.06р. Чернігівського облуправління ВАТ ”Державний ощадний банк” 14.07.06р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернігівської області винесено постанову від 14 липня 2006р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1048 від 23.03.05р. у зв‘язку з фактичним виконанням вищезазначеного виконавчого документу.

14.07.06р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернігівської області виведено постанову держвиконавця Борзнянського районного управління юстиції від 28.05.05р. про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження , а постановою від 18.07.06р. за постановою держвиконавця Борзнянського районного управління юстиції від 28.05.05р. про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 33086,74грн відкрито виконавче провадження.

Підстави закінчення виконавчого провадження вичерпно визначені ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” . Серед цих підстав Законом передбачено в тому числі і визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду, і фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом, і відкликання виконавчого документа судом чи органом ,який його видав, і визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Посилання позивача по цій справі на те, що визнання ухвалою господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство його вільним від боргів має бути підставою для закінчення зведеного виконавчого провадження є безпідставним, оскільки ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” не передбачено такої підстави для закінчення виконавчого провадження, однак позивач не позбавлений права звернення до судів, які видали виконавчі документи, з питання визнання цих виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню на підставі встановленого ухвалою господарського суду від 19.07.06р. преюдиціального факту погашення заборгованості перед тими кредиторами, які не заявили у відповідності до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” свої вимоги у межах справи про банкрутство. Враховуючи зазначене у задоволенні позовної вимоги про зобов‘язання відповідача закінчити зведене виконавче провадження слід відмовити.

Наслідки закінчення виконавчого провадження передбачено ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” . Згаданою ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Як вбачається з наданої суду постанови від 14 липня 2006р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1048 від 23.03.05р. у зв‘язку з фактичним виконанням вищезазначеного виконавчого документу державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Чернігівської області не вирішено питання щодо зняття арешту, який накладався у якості забезпечення виконання виконавчого документа, який на час винесення постанови фактично є виконаним, тому збереження арешту на майно та грошові кошти після виконання виконавчого документа є необґрунтованим та безпідставним , нерозсудливим, діючим всупереч меті, у зв‘язку з якою органам ДВС надано право накладати арешти, свідчить про несправедливу дискримінацію прав позивача по цій адміністративній справі.

Виходячи з зазначено та у відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання незаконними та протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області з приводу незняття арешту з коштів, майна позивача та про зобов‘язання відповідача зняти арешт з коштів та майна відповідача та необхідність задоволення позову у цій частині.

Ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми. У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом. Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі повернення виконавчого документа без виконання на письмову вимогу чи заяву стягувача.

Статтею 43 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.

У відповідності до п. 1.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99р. ( зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158) державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону “Про виконавче провадження” Згідно до ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Пункт 4.16.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99 ( зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158) встановлює, що за постановами про стягнення виконавчого збору виконавчі провадження не заводяться, виконавчий збір не береться, постанова приєднується до виконавчого провадження, щодо якого винесено цю постанову. Виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження допускається в разі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, щодо якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При виконанні цієї постанови виконавчий збір не береться.

З системного аналізу зазначених вище норм Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій вбачається, що виконавчий збір стягується з боржника у разі вчинення державним виконавцем безпосереднього виконання виконавчого документа шляхом вилучення коштів чи майна боржника, його продажу та розподілу виручених коштів у тому числі і на сплату виконавчого збору.

Оскільки наявні матеріали цієї адміністративної справи свідчать про те, що виконання, зокрема за виконавчим написом нотаріуса про стягнення з позивача на користь ВАТ “Державний ощадбанк” фактично відбулось не шляхом звернення державним виконавцем стягнення на заставне майно, його вилученням, продажем, розподілом коштів, а в результаті перерахування грошових коштів безпосередньо боржником - ЗАТ “Агропромбуд” стягувачу - ВАТ “Державний ощадний банк”, а також зважаючи на надану позивачем по цій справі копію пл. доручення, яким на користь ДВС відшкодовано витрати, пов‘язані з виконавчим провадженням, стягувач безпосередньо звернувся до ДВС з питання закінчення виконавчих дій у зв‘язку з одержанням заборгованості безпосередньо від боржника , суд доходить висновку про безпідставність вимог ДВС про стягнення виконавчого збору та неправомірність відкриття виконавчого провадження постановою від 18.07.06р. про стягнення виконавчого збору у сумі 33086,74грн.. У зв‘язку з зазначеним позовні вимоги про визнання незаконними та протиправними дій ДВС з приводу відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору та про скасування постанови від 18.07.06р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення 33086,74грн. виконавчого збору підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4,43,46 Закону України “Про виконавче провадження” ст..157, 158, 160, 162, 163 , 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Закрити провадження у частині позовних вимог про скасування постанови державного виконавця від 18.07.06р. про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у сумі 44772,28грн. з приводу виконання рішення Борзнянського районного суду , а також у частині зобов‘язання державного виконавця зняти арешт, який накладено у зв‘язку з виконанням рішень судів, як непідсудних господарському суду як адміністративному і зважаючи на те, що дані питання слід вирішувати не у порядку адміністративного судочинства , а як розгляд скарг на дії органів ДВС у порядку , визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України.

3. Визнати незаконними та протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області з приводу незняття арешту з коштів та майна Закритого акціонерного товариства “Агропромбуд” позивача , а також з приводу відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача виконавчого збору у частині зведеного виконавчого провадження, що стосується виконавчого напису нотаріуса №1048 від 23.03.05р. .

4. Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області від 18.07.06р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 33086,74грн..

5.Зобов‘язання Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Чернігівської області зняти арешт з коштів та майна Закритого акціонерного товариства “Агропромбуд” у частині, що стосується виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса №1048 від 23.03.05р.

6.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. У відповідності до ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через місцевий суд у 10-денний термін від проголошення постанови апеляційної скарги чи заяви про намір оскарження постанови і у 20-денний термін після подання заяви самої скарги.

8. У відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або по закінченні 20-денного строку після подання заяви про оскарження у разі неподання апеляційної скарги, або у разі подання скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М.Івченко