Ухвала суду № 65737549, 30.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/20812/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/789/158/17 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Щавурська Н. Б., Загорський О. О.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, який у подальшому уточнив, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 22.09.2014 року у розмірі 5041,51 дол. США у гривневому еквіваленті станом на день винесення рішення, з яких: 5000,00 дол. США - заборгованість за договором позики та 41,51 дол. США - 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання, в силу вимог ст. 625 ЦК України, за період з 30 листопада 2014 року по 10.03.2015 року.

Позивач зазначив, що 22.09.2014 року відповідач позичила у нього кошти у розмірі 5000,00 дол. США, які зобов'язувалася повернути до 30.11.2014 року.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобовязання, позивач просив вимоги задовольнити.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 22 вересня 2014 року у гривневому еквіваленті 117 237( сто сімнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 58 коп. та три проценти річних у розмірі 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн. 31 коп. за період прострочення з 30.11.2014 року по 10.03.2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 804 (вісімсот чотири) грн. 51 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави 377 (триста сімдесят сім) грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначила, що суд розглянув справу у її відсутності не повідомивши про час і місце розгляду справи. Окрім цього вважає помилковим висновок суду про укладення між сторонами договору позики, так як згідно закону розписка про отримання коштів не є договором.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив та пояснив, що рішення суду є законним, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_3 гроші в сумі 5000,00 дол. США, які зобов'язалась повернути до 30.11.2014 року, однак умови договору щодо повернення коштів ОСОБА_4 не виконала.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що згідно письмової розписки (а.с. 50) ОСОБА_4 22 вересня 2014 року позичила у ОСОБА_3 гроші в сумі 5000,00 дол. США, які зобов'язалась повернути до 30.11.2014 року.

Обовязку по поверненню грошей ОСОБА_4 не виконала, борг не повернуто.

Згідно розпорядження НБУ станом на 07.04.2015 року офіційний курс гривні до долара США становить - 2344,7515 грн. за 100 доларів США.

Відповідно до вимог ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позика одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики), що були передані йому у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника.

За нормами ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно із вимогами ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із вимогами ст.ст. 625, 1050 ЦК України якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до вимог ст. 625 цього Кодексу, а саме, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Оскільки борг позивачу не повернуто, він має право на стягнення сум передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме, на три проценти річних від простроченої суми за період з 30.11.2014 року по 10.03.2014 року, як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми 5000,00 дол. США грн., за період прострочення 101 днів, з 30.11.2014 року по 10.03.2015 року, становить 41,51 дол. США, виходячи із наступного розрахунку: 5 000,00 дол. США х 3 % : 100 : 365 днів х 101 днів = 41,51 дол. США, що еквівалентно 973, 31 грн.

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених норм права, суд першої інстанції правильно стягнув із відповідачки в користь позивача заборгованість за договором позики.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що суд розглянув справу у її відсутності, не повідомивши про час і місце розгляду справи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки згідно наявних у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідки пошти ф.20 (а.с. 45, 46), телеграми (а.с. 52), суд належним чином повідомляв ОСОБА_5 про розгляд справи 07.04.2015 року, однак вона за отриманням повідомлення та телеграми не зявилася. Окрім цього суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі зазначена апелянтом обставина не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення. Згідно ст. 308 ч.2 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В апеляційній скарзі апелянт також зазначила, що між позивачем та відповідачем не було укладено жодного договору позики, тобто двостороннього правочину з визначенням істотних умов, а сама розписка про передачу грошей не може замінити собою договір позики.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами в апеляційній скарзі про те, що розписка про передачу грошей не є договором позики.

Однак, суд зазначає, що у ч.2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Так як у даній нормі права законодавець визначив, що на підтвердження договору позики може бути представлена розписка позичальника, суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами було укладено договір позики, умови якого порушила ОСОБА_4

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6