АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 607/1659/17Головуючий у 1-й інстанції Мостецька А.А. Провадження № 11-сс/789/37/17 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - на ухвалу
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Сарновського В.Я.
Суддів - Тиха І. М., Лекан І. Є.,
при секретарі ОСОБА_1
з участю: прокурора ОСОБА_2,
підозрюваної ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_3 Задоволено частково клопотання захисника ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Заборонено підозрюваній залишати житло цілодобово. Покладено обов'язки: з'являтись за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до органів внутрішніх справ України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого виходив з того, що під час дії запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання, підозрювана вчинила ряд крадіжок, тобто на шлях виправлення та перевиховання не стала, а тому наявні ризики того, що підозрювана буде переховуватися від слідства і суду, однак недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою в судовому засіданні не доведена.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задоволити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Свої вимоги мотивує обґрунтованістю підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень, наявністю ризиків передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що підтверджується неодноразовими не з'явленням підозрюваної в судові засідання та порушенням нею умов раніше обраних запобіжних заходів, а також вчинення нових злочинів під час дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Додатково вказує, що підозрювана не з'являється до слідчого відділу на процесуальні дії, а за результатами медичного огляду ОСОБА_3 встановлено наркологічний діагноз. Також, 19 грудня 2013 року її було позбавлено батьківських прав.
Заслухавши доповідача суддю апеляційного суду, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, підозрювану, яка пояснила, що не зявлялась на виклики суду через хворобу, весь час перебувала вдома і працівники поліції до неї для приводу в судове засідання не приходили, захисника, яка заперечила проти доводів прокурора і просила залишити оскаржену ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
З наданих суду матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років.
Так, згідно повідомлення про підозру від 07 лютого 2017 року, ОСОБА_3 20 січня 2017 року, близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Єва» ТОВ «РУШ», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Живова,9, повторно, таємно викрала із торговельного залу даного магазину 7 одиниць косметичних засобів на загальну суму 821,17 гривень та з викраденим з місця вчинення злочину втекла, чим спричинила ТзОВ «РУШ» шкоду на вказану суму.
Окрім цього, 24 січня 2017 року, близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Живова, 9 повторно таємно викрала із торговельного залу даного магазину засоби гігієни та косметичні на загальну 382,80 гривень, які заховала у свою жіночу сумку та вийшла із магазину, при цьому не розрахувавшись за товар, чим спричинила приватному підприємцю ОСОБА_6 шкоду на вказану суму.
Крім цього, 25 січня 2017 року, близько 19 год. 15 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину Watsons» ТОВ «ДЦ Україна», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль бул. Шевченка, 12, повторно таємно викрала із торговельного залу даного магазину 12 косметичних засобів на загальну суму 1737, 35 гривень, які заховала у свою сумку та вийшла із магазину не розрахувавшись за товар, чим спричинила ТзОВ «ДІД Україна» шкоду на вказану суму.
Обґрунтованість підозри у вчиненні даного кримінального правопорушення саме ОСОБА_3 підтверджується доданими до клопотання слідчого матеріалами, а саме:
показаннями представника потерпілого ТОВ РУШ ОСОБА_7, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколами впізнання цими свідками особи підозрюваної, протоколом добровільної видачі і огляду відеозапису крадіжки з магазину Єва, показаннями представника ДЦ Україна ОСОБА_11, протоколами добровільної видачі предметів ОСОБА_3, показаннями потерпілого ОСОБА_6
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, слідчий суддя відмовляючи у взятті підозрюваної під варту, вважав, що саме домашній арешт забезпечить її належну процесуальну поведінку та буде достатнім для запобігання ризикам того, що вона може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування і продовжувати вчиняти правопорушення.
Однак, колегія суддів з такими висновками не погоджується у звязку з наступним.
За змістом п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З доданих до клопотання слідчого матеріалів слідує, що 13 січня 2017 року відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.01.2017 року за ч. 1, 2 ст. 185 КК України (яке вже перебуває на розгляді в суді) щодо ОСОБА_3 І.3. було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком дії до 10.03.2017 року. У призначене на 25 січня 2017 року підготовче судове засідання ОСОБА_3 І.3. не з'явилась, а повідомила, що ушкодила ногу та не може бути присутньою. Поряд з цим, того ж дня, о 19 год. 00 хв. вона вчинила новий злочин. В наступні судові засідання по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_3 І.3. також не з'явилась.
Отже, ОСОБА_3, будучи ознайомленою із застосованими до неї запобіжними заходами, продовжує злочинну діяльність, оскільки підозрюється у вчиненні ряду крадіжок під час дії цих запобіжних заходів, тобто на шлях виправлення та перевиховання не стає, а продовжує систематично вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Крім того, в ході апеляційного розгляду ОСОБА_3, будучи належно повідомленою про час та місце судового засідання, для участі в ньому не зявилась, про причини неявки не повідомила. Також, вона не зявлялась і в наступні судові засідання, а винесені судом ухвали про її привід залишались без виконання через відсутність ОСОБА_3 по місцю проживання, за яким їй оскарженою ухвалою визначено перебувати під домашнім арештом цілодобово.
У звязку з наведеними обставинами ухвалою апеляційного суду від 16 березня 2017 року було дано дозвіл на затримання ОСОБА_3 І лише після застосування таких заходів її було доставлено в судове засідання.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 стверджувала про поважність причин її неявки в судові засідання через те, що вона хворіла і перебувала по місцю проживання.
Однак, жодних даних про перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікування підозрювана не надала і з рапортів працівників поліції вбачається, що виконання ухвал апеляційного суду про приводи ОСОБА_3 в судові засідання було неможливим через відсутність останньої по місцю проживання. Крім того, вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_12, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто там же де ОСОБА_3 визначено перебувати під домашнім арештом.
Отже, підозрювана порушила умови раніше обраних відносно неї запобіжних заходів, як в даному кримінальному провадженні, так і в іншому провадженні, яке перебуває на розгляді суду першої інстанції, ухиляється від слідства і суду та залишає місце проживання по власному бажанню, не повідомляючи слідчого чи прокурора.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається зі змісту клопотання старшого слідчого та апеляційної скарги прокурора, доводи щодо застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у звязку з наявністю ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (Лабіта проти Італії № 26772/95).
Враховуючи встановлені у даному провадженні обставини про те, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, переховувалася від органу досудового розслідування та суду, чим перешкоджала кримінальному провадженню і їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, то відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України є законні підстави застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов невірного висновку про необхідність застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт, оскільки він, враховуючи дані про особу підозрюваної, не забезпечить її належну поведінку та виконання нею процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо необхідності визначення підозрюваній ОСОБА_3 розміру застави відповідно до ч.4,5 ст.182 КПК України.
Враховуючи встановлені на даному етапі розслідування обставини щодо кількості епізодів злочинної діяльності підозрюваної, а також її стійку протиправну поведінку, колегія суддів приходить до висновку, що лише такий запобіжний захід із встановленням розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 грн. та покладенням на неї відповідних обовязків, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017 року про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_3 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваної ОСОБА_3 під вартою, задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 60 днів.
Строк дії ухвали встановити по 20 травня 2017 року включно.
Одночасно, підозрюваній ОСОБА_3 визначити розмір застави у розмірі наближеному до 20 прожиткових мінімумів, що становить 32 000 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок Апеляційного суду Тернопільської області (р/р 37318059003768, МФО 820172, ідентифікаційний код 02893456, Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - застава за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12017210010000213 за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року)
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти на підозрювану ОСОБА_3 покладаються обов'язки:
зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до органів внутрішніх справ України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 підлягає негайному виконанню, є остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 31 березня 2017 року о 10 год.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_13
Судове рішення № 65737541, Апеляційний суд Тернопільської області було прийнято 29.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/1659/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: