Постанова № 65735329, 10.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 р. Справа № 804/8381/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі Музиці Я.І. за участю: позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2016 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування винесеним Дніпродзержинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0004061703 від 31.03.2014 року про збільшення суми грошового зобовязання на суму 52 819,07 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 13 544,77 грн.; визнання протиправним та скасування рішення Дніпродзержинської ОДПІ про нарахування ОСОБА_1 пені в розмірі - 6608,23 грн.; визнання протиправною та скасування направленої в адресу ОСОБА_1 10.04.2015 р. податкової вимоги № 2714-25 від 11.06.2014 року (на суму боргу 72972,07 грн.)

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення такими, що порушують норми чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що згідно центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманих від ПАТ «УкрСиббанк» загальною сумою 339133,33 грн., у тому числі в 2011 році 206234,06 грн., у 2012 році 132899,27 грн. Податок на доходи з фізичних осіб ПАТ «УкрСиббанк» у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався, за таких обставин просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі п.п.78.1.1, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 року N 2755-УІ із змінами і доповненнями та наказу Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.02.2014р. №167 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1В.», проведена документальна позапланова перевірка з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) по операціях з ПАТ «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході здійснення аналізу податкової інформації відповідно п.74.2 ст.74 ПКУ встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів встановлено, що у четвертому кварталі 2011 та першому кварталі 2012 року ПАТ "УкрСиббанк»» (код ЄДРПОУ 09807750) було нараховано дохід з ознакою «126» (додаткове благо) ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) в розмірі 206234,06грн. та 132899,27грн. відповідно.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 07.03.2014 року № 953/7/04-03-17-02-126/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), по операціях ПАТ «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., а саме:

Відповідно до наданих податкових декларацій (розрахунків, звітів) платник податків фізична особа ОСОБА_1В за період 2011 та 2012 роки отримував оподатковувані доходи як до фізична особа підприємець, що перебуває па спрощеній системі оподаткування та надав відповідні звіти за 2011 та 2012 роки:

- за 2011 рік - Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за IV квартал 2011 року - надано до ОДНІ 05.01.2012 року № 91368. Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році склав 65095,00грн.;

- за 2012 рік - податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи підприємця надано до ОДПІ 06.02.2013 № 52562. Сума доходу за звітний (податковий) період відповідно до ст.292 ПКУ (код рядка 06) склав 44680,00грн.

На підставі Акту перевірки від 07.03.2014 року № 953/7/04-03-17-02-126/НОМЕР_1 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0004061703 від 31.03.2014 року.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0004061703 від 31.03.2014 року є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що за пропозицією АКІБ «Укрсімбанк» про погашення боргу шляхом участі в акції, спрямованої на погашення довгострокової простроченої заборгованості клієнтів, за умовами якої частково анулювався борг 40% по кредитним договорам при єдиноразовій сплаті 60% заборгованості, позивачем було сплачено на рахунок банку 60 % фінансових коштів як по договору споживчого кредиту № 11234118000 від 15.10.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала 192 940 грн., за вирахуванням сплаченої при отриманні кредиту разової комісії в сумі 2315,28 грн., так і по договору споживчого кредиту № 11241843000 від 01.11.2007 року, за яким позивач отримала 320 000 грн., за вирахуванням сплаченої при отриманні кредиту разової комісії в сумі 3856 грн.

Відповідно до наданих ПАТ «УкрСиббанк» розрахунків:

- по кредитному договору №11241843000 станом на 25 листопада 2011 року, сума основного боргу ОСОБА_1 перед банком складала 277 584,00 грн., сума нарахованих процентів складала - 125 420,74 грн., і після проведеної з банком звірки по сумі основного боргу по споживчому кредиту, її розмір склав - 254 581,90 грн.;

- по кредитному договору № 12341118000 станом на 29 травня 2012 року сума основного боргу ОСОБА_1 перед банком складала - 165 376,00 грн., а сума нарахованих процентів складала - 69 479.88 грн. Після проведеної з банком звірки по сумі основною боргу по цьому споживчому кредиту, її розмір складав - 159 779,95 грн.

У зв'язку із участю позивача в Акції, спрямованої на погашення довгострокової простроченої заборгованості клієнтів, за умовами якої частково анулювався борг (40%) по кредитним договорам при єдиноразовій сплаті 60% заборгованості, ОСОБА_1 за пропозицією Банку на розрахунковий рахунок ПАТ «УкрСиббанк» 25 листопада 2011 року було сплачено 254 581, 90 грн., що складало 60 % відсотків від загальної заборгованості за договором №11241843000, та 29 травня 2012 року було сплачено 159 779,95 грн., що складало 60 % відсотків від загальної заборгованості за договором № 112341118000, що підтверджуються квитанціями № 21 від 25.11.2011 року на суму 254 581,90 грн., та № 18 від 29.05.2012 року на суму 159 779,95 грн.

Таким чином, позивачем було погашено тіло кредиту, а анульована сума в 40%, є нарахованими відсотками за користування кредитом, пеню, штрафні санкції і відсотки на суму простроченого платежу. Тобто, в даному випадку банк не скористався своїм правом на стягнення з позивача процентів за користування кредитом і неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та прийняв рішення про прощення меш сум нарахованих по кредитним договорам № НОМЕР_2 та № 112341118000 процентів за користування кредитом, пені, штрафних санкцій і відсотків на суму простроченого платежу.

Згідно з п. 14.1.47 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платежу податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не і винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу),' а також п. 164.2.17 ст.164 ПК України.

Відповідно до пп."в" п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Як визначено в пп. 162.1.1 п. 162.1 с.162 ПК України, платником податку є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп. 163.1, 163.2, ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Абзацами 1,2 п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України, визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Виходячи з аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України, заборгованість по відсоткам за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням тобто, прошені позивачу банківською установою - не є його доходом як платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України за змістом якої сума боргу вважається тільки тіло кредиту, тобто те, що ОСОБА_1 фактично отримала.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Споживчий кредит - це кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб, які безпосередньо не пов'язані з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Отримання кредиту передбачає обов'язок позичальника повернути у встановлені кредитним договором строки основну суму боргу, а також сплатити проценти за користування кредитом. Крім цього, умовами кредитного договору часто передбачається необхідність здійснення позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, ж на користь банку (комісії за відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати,. виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо), так і на користь третіх осіб (страхові платежі, платежі за послуга нотаріусів, інших осіб, біржові збори тощо).

Із аналізу наведених вище правових норм слідує, що "додаткове благо" включає тільки основну суму боргу, а проценти та інші платежі відносяться до вигоди виключно кредитодавця - ПАТ «УкрСиббанк».

В даному випадку, відповідач визначив «додаткове благо» виходячи не з основного боргу кредиту в розмірі - 254 581, 90 грн. (по кредитному договору №11241843000), та в розмірі 159 779,95 грн. (по кредитному договору № 12341118000), з урахуванням доходу ПАТ «УкрСиббанк» (АКІБ «Укрсімбанк») у вигляді різних видів процентів, інших платежів, пені та штрафних санкцій і відсотків на суму простроченого платежу, нарахованих за Договорами споживчого кредиту № 11234118000 від 15.10.2007 року та № 11241843000 від 01.11.2007 року від 25.01.2008 р., який не можна вважати доходом позивача в разі анулювання заборгованості по Акції, бо ці суми безпосередньо позивачем не отримувалися не в грошовій, не в матеріальній чи нематеріальній, або в будь-якій іншій формі.

Оскільки списання банком ОСОБА_1 у листопаді 2011 року та у травні 2012 року процентів за користування кредитом, пені, штрафних санкцій і відсотків на суму простроченого платежу - не може бути розцінено як дохід в розумінні п. 164.2.17 статті 164 Податкового кодексу України, а дія вказаної норми не розповсюджується на спірні у цій справі правовідносини, бо прощений борг, за штрафними санкціями не являється доходом, адже це не тіло кредиту, яке було взято для задоволення своїх потреб, позивач не має обов'язку відображати прощену суму в своїй декларації, також як і не повинна була самостійно сплачувати до бюджету будь-які суми по прощенним банком відсоткам за користування кредитом, чи пенею, штрафним санкціям і відсоткам на суму простроченого платежу по договорам споживчого кредиту № 11234118000 від 15.10.2007 року, та № 11241843000 від 01.11.2007 року, а відповідач не мав права визначати суму податку з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага, та безпідставно збільшувати тим самим мій майновий стан чи приріст активів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 р. у справі № №К/800/7119/15.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 31.03.2014 р. та податкова вимога №2714-25 від 11.06.2014 року винесені з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольни в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене Дніпродзержинською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0004061703 від 31.03.2014 про збільшення суми грошового зобовязання на суму 52 819,07 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 13 544,77 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про нарахування ОСОБА_1 пені в розмірі - 6608,23 грн.

Визнати протиправною та скасувати направлену на адресу ОСОБА_1 10.04.2015 податкову вимогу № 2714-25 від 11.06.2014 на суму боргу 72972,07 грн.

Присудити із Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 663,64 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 15 березня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3