Рішення № 6571718, 09.11.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

    Р І Ш Е Н Н Я

                                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 листопада 2009 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді :                                                  Величко О.В.,

при секретарі:                                                          Переяславської І.В.,

за участю позивача :                                               ОСОБА_1

представника позивача:                                          ОСОБА_2

представника відповідача : Державного

підприємства « Вугільна компанія

«Краснолиманська»                                                ОСОБА_3,

Представника третьої особи:

Відділення Виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних

 випадків на виробництві та професійних

захворювань України в м. Красноармійську        ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красно армійську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» , третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві,-

                                                                     В С Т А Н О В И В :

         24.09.2009  року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська»  про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травомою на виробництві.

         В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що  з 04.09.2007 року  він знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, де працював гірноробочим підземним  з ремонту гірних вироботок , а з 05.08.2008 року працював підземним стволовим.

         29 січня 2009 року його було травмовано на підприємстві, де він працював при виконанні ним трудових обов»язків.

         Рішенням  міжрайонної травматологічної МСЕК від 26.06.2009 року йому була визначена втрата працездатності – 20 % безстроково.

       Внаслідок нещасного випадку на виробництві йому було встановлено діагноз: відкритий багатооскольчатий перелом нігтьової та основної фаланги 1 пальця, нігтьової фаланги 2 пальця лівої стопи з обширним разможженням та дефектом м»яких  тканин; ушиблена рана 3 пальця лівої стопи з  відривом нігтьової пластинки. В лікарні йому було зроблено операцію : ПХО ран, ампутація 1 пальця лівої стопи еа рівні плюсне-фалангового сустава, 2 пальця – на рівні проксимального між фалангового сустава, ПХО рани 3 пальця лівої стопи.

У зв»язку з цим, вважає, що йому була  заподіяна моральна шкода, яка полягає  в тому, що після одержання травми, а також в подальшому він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань, після  втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Позивач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 40000 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, пов»яз ану з травмою на виробництві  40000 грн.

          В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

          Представник відповідача  - Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська»  позовні вимоги не визнав, вказавши, що між позивачем та відповідачем мали місце трудові правовідносини. Посилання позивача на ст.. 23 ЦК України , на його думку, є хібним, оскільки відшкодування моральної шкоди відповідно до вказаної статті відноситься до позадоговірної відповідальності. Також вважає, що вимоги позивача про стягнення сум моральної шкоди в порядку, передбаченому ст..ст.1167 та 1187 ЦК України є неправомірними, оскільки вони не поширюються на трудові відносини.  Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

           Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійську ОСОБА_4 в судовому засіданні просив вирішити позовні вимоги позивача на розсуд суду.

           Заслухавши пояснення сторін, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.09.2007 року  перебуває у трудових відносинах з  Державним підприємством « Вугільна компанія « Краснолиманська» , де працював з 04.09.2007 року по 05.12.2007 року прохідником підземним 5 розряду,  з 05.12.2007 року по 05.08.2008 року – стволовим підземним    ( а.с. 5-12).  

         29 січня 2009 року позивача було травмовано на підприємстві, де він працював , при виконанні ним трудових обов»язків.

        За наслідками розслідування нещасного випадку було видано акт за формою Н-1 від 29.01.2009 року, згідно якого позивач отримав відкритий багатооскольчатий перелом нігтьової та основної фаланги 1 пальця, нігтьової фаланги 2 пальця лівої стопи з обширним разможженням та дефектом м»яких  тканин; ушиблена рана 3 пальця лівої стопи з  відривом нігтьової пластинки.( а.с. 13-14).

       Відповідно до довідки  Красно армійської міжрайонної травматологічної МСЕК  від 26.06.2009 року позивачу  визначена 20% втрата професійної працездатності безстроково ( а.с.27,28.

      Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

      Законом України « Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров»я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

      Згідно пункту 27 статті 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини третьої статті 34 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили  втрату працездатності» на 2006-2007 роки було призупинено.

      Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

      Проте, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.

       Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди»  спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

      Судом встановлено, що , у зв»язку з нещасним випадком на виробництві  позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 20% професійної працездатності, внаслідок чого у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, мали місце  послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров»я.  

     Оскільки  позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мало місце протиправність дій відповідача Державного пыдприэмства « Вугільна компанія « Краснолиманська» ,суд приходить до висновку, що моральна шкода, яку зазнав позивач, є наслідком дій умов виробництва, пов»язаних з порушенням Закону України « Про охорону праці», а також внаслідок низького рівня трудової та виробничої дисципліни.

       Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової)  шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

      Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Доказами, на підставі яких суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про розслідування нещасного випадку, рішення МСЕК про втрату працездатності, виписки із історії хвороби.

      Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК від 26.06.2009 року, суд вважає, що позивачу   заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, роз»ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на її відшкодування.

     Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність  і тривалість психічних страждань, а також той факт, що професійна працездатність у зв»язку з нещасним випадком на виробництві , втрачена на 20 %.

     Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача  Державного Підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська»    на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн.

      Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача  Державного Підприємства « Вугільна компанія  « Краснолиманська»   на користь держави підлягають стягненню судові витрати : по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи-  в розмірі 15 грн.

        На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст..ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд

                                                        В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного Підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» , третя особа : Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві  - задовольнити частково.

      Стягнути з Державного Підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» з розрахункового рахунку 26003301241   в  Філії – Красно армійське відділення № НОМЕР_1 « Державний ощадний банк України», МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 , на користь ОСОБА_1 8000 грн. ( вісім тисяч грн..) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

      Стягнути з Державного Підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» з розрахункового рахунку 26003301241   в  Філії – Красно армійське відділення № НОМЕР_1 « Державний ощадний банк України», МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

     В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1– відмовити.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: