Ухвала суду № 65706620, 29.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

29 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Димитровський міський суд Донецької області рішенням від 16 грудня 2015 року відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-банк».

Апеляційний суд м. Києва 21 квітня 2016 року скасував рішення Димитровського міського суду Донецької області від 16 грудня 2015 року та ухвалив нове рішення, яким позов ПАТ «Альфа-банк» задовольнив: стягнув на його користь з відповідача 90 тис. 452 грн 3 коп. заборгованості за кредитним договором; вирішив питання розподілу судових витрат.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилив, рішення Апеляційного суду Донецької області від 21 квітня 2016 року залишив без змін.

14 березня 2017 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 з заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частин першої та другої статті 207, статей 1046 та 1054 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування своїх вимог заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня, 15 червня та 31 серпня 2016 року, рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року, а також висновки Верховного Суду України викладені у постановах від 11 лютого, 11 березня, 10 червня, 1 липня та 4 листопада 2015 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Альфа-банк», суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору від 19 жовтня 2012 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Надані для порівняння ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня, 15 липня та 21 серпня 2016 року не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував ухвалені у справах рішення та передав справи на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2130/ed_2016_10_19/pravo1/T041618.html?pravo=1>, у зв'язку з порушенням норм права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року також не може обґрунтовувати підставу перегляду судових рішень, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T041618.html>, оскільки не є рішенням суду касаційної інстанції.

У постановах Верховного Суду України від 11 лютого, 11 березня, 10 червня, 1 липня та 4 листопада 2015 року (справа №6-16цс15, №6-240цс14, №6-698цс15, №6-757цс15, №6-1926цс15) містяться висновки щодо застосування статей 207, 257-259, 267 ЦК України.

Підстави для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М.Сімоненко