Постанова № 65698681, 27.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року о/об 14 год. 09 хв.Справа № 808/470/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представників позивача ОСОБА_1, Горяєвої Ю.О., представників відповідача Жигунової Ю.О., Гайдук О.П., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)"

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)" (надалі - позивач, ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому позивач просить суд скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24 від 18.01.2017 та звільнити позивача від сплати штрафу у сумі 48000 грн. 00 коп.

Позивач в адміністративному позові (а.с.4-5) зазначив, що 27.12.2016 в ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№88)" здійснена перевірка ГУ Держпраці у Запорізькій області. Згідно Акту перевірки від 27-30 грудня 2016 року №08-24-0019/1260 щодо порушень ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№88)" відповідачем направлено повідомлення про відкриття справи №08/03-4-14/187 від 12.01.2017. Розгляд справи запланований на 18.01.2017, як відповідач запрошена в.о.директора підприємства ОСОБА_1. Під час розгляду справи №08/03-4-14/187 в присутності комісії, заступник начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Дановський В.В. вручив ОСОБА_1. Постанову про накладення штрафу в розмірі 48000 грн. 00 коп. Після чого ОСОБА_1 клопотала перед членами комісії про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим що не мала у наявності всіх документів які були потрібні для розгляду справи Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 у разі надходження від роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів. Не зважаючи на це ОСОБА_1 було відмовлено. При розгляді справи ОСОБА_1 письмові пояснення щодо встановлених порушень не надавалися. З Постановою ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу позивач не згоден, оскільки відповідно до Наказу №1/АГ-16 від 04.01.2016 згідно з "Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", затвердженими 25.12.2003 Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №396/5 "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі" та Кодексу законів про працю України, для засуджених на підприємстві встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним - неділя. Тривалість щоденної роботи не перевищує 7 годин, в суботу - 5 годин при тижневій нормі 40 годин. Тому відповідно календаря робочого часу на 2016 рік, щомісячна норма не завжди співпадає із затвердженою Міністерством соціальної політики нормою. Звідси на підприємстві запроваджено підсумковий облік робочого часу для засуджених з тим, щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період (рік) не перевищувала норму тривалості робочого часу відповідно до законодавства. Засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в 2016 році не перевищили річну норму робочого часу встановленого законодавством. Претензій до адміністрації щодо умов праці та тривалості робочого часу вказані засуджені не мають. На думку позивача ГУ Держпраці в Запорізькій області допущені недоліки: згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 пропущені строки приймання рішення про розгляд справи про накладення штрафу.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

У письмових запереченнях (а.с.42-43) відповідачем зазначено, що в період з 27.12.2016 по 30.12.2016 ГУ Держпраці у Запорізькій області проведена позапланова перевірка ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" з питань дотримання вимог законодавства України про працю засуджених на підставі: листа Токмацької місцевої прокуратури від 07.12.2016 №4-9058вих16; згоди Держпраці (лист від 20.12.2016 №12623/4.3/4.2-ДП-16); наказу на проведення позапланової перевірки позивача від 20.12.2016 №1761; направлення від 26.12.2016 №1296. За результатами перевірки позивача, 30.12.2016 підписано Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №08-24-0019/1260, та у зв'язку з виявленими порушеннями винесено припис №08-24-0019-1260/0649 та притягнуто винних осіб до відповідальності. У зв'язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в Акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №08-24-0019/1260 від 30.12.2016, керуючись п.2 та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 06.01.2017 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Поляковою І.Б. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача. Рішення про розгляд справи про накладення штрафу не направляється роботодавцю і є внутрішнім документом ГУ Держпраці у Запорізькій області в процедурі накладення штрафу. На підставі прийнятого рішення 12.01.2017, за 5 днів до дати розгляду справи, позивача листом №08/03.4-14/187 повідомлено про розгляд справи 18.01.2017 о 14-00 год. Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом 12.01.2017. Твердження позивача про клопотання про відкладення справи не може бути взято до уваги, оскільки як вбачається з п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509, клопотання повинно бути заявлено до початку розгляду справи в письмовому вигляді з обґрунтуванням такого відкладення. Сам факт подачі клопотання позивачем нічим не підтверджується. 18.01.2017 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В., на підставі Акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено Постанову про накладення штрафу №24 в розмірі 48000 грн. 00 коп. У відповідності до абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України штраф накладається у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 грудня - 1600 гривень. Тобто, за одного працівника десятикратний розмір становить 16000 грн. 00 коп., а за 3-х працівників - 48000 грн. 00 коп. Постанову про накладення штрафу уповноваженим посадовими особами направлено рекомендованим листом з повідомленням 19.01.2017, яка отримана позивачем 21.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Штраф, накладений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509, не є адміністративним стягненням у вигляді штрафу і на нього не поширюються норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також не є адміністративно-господарською санкцією, визначеною за Господарським кодексом України. Штраф за Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 накладається на юридичних осіб, які використовують найману працю, і є фінансовою санкцією за порушення законодавства про працю у відповідності до ч.3 ст.265 Кодексу законів про працю України. По суті виявлених порушень, згідно табелю робочого часу в жовтні місяці 2016 року засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відпрацювали 164 години при нормі тривалості робочого часу в жовтні 159 годин. Вказаним засудженим не нараховані кошти за роботу в над 4C45

Представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

У період з 27.12.2016 по 30.12.2016 ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено позапланову перевірку ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№88)" за результатами якої складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №08-24-0019/1260 (а.с.20-27, 53-54).

В Акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №08-24-0019/1260 зазначено наступне: "… Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки: ст.106 КЗпП - Відповідно до табелю обліку робочого часу за січень 2016 року засуджені ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інші відпрацювали 157 годин при нормі тривалості робочого часу 151 година. Аналогічне порушення виявлено в жовтні місяці 2016 року. Так, згідно табелю обліку робочого часу в жовтні місяці 2016р. засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 відпрацювали 164 години при нормі тривалості робочого часу в жовтні 159 годин. Вказаним засудженим не нараховані кошти за роботу в надурочний час, чим порушено вимоги ст.106 КЗпП України, відповідно до якої: "За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні" та норму п.5.11.2 Інструкції "Про умови праці та заробітну плату засуджених", затвердженої наказом Міністертва юстиції від 07.03.2013 №396/5 (далі - Інструкція) …".

За результатами розгляду Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №08-24-0019/1260 ГУ Держпраці у Запорізькій області 29.12.2016 виконуючому обов'язки директора ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№88)" внесено Припис №08-24-0019-1260/0649 (а.с.8).

Згідно з вказаним Приписом №08-24-0019-1260/0649 від 29.12.2016 приписано: "… 1.Усунути порушення ст.106 КЗпП України - донарахувати та виплати кошти засудженим за відпрацьовані понаднормові години та в подальшому не допускати порушення законодавства, а саме понаднормові години виплачувати у подвійному розмірі …".

Також, Приписом №08-24-0019-1260/0649 встановлено позивачу строк до 29.01.2017 письмово поінформувати ГУ Держпраці у Запорізькій області про його виконання з наданням підтверджуючих документів.

Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято 06.01.2017 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Поляковою І.Б. (а.с.55).

ГУ Держпраці у Запорізькій області листом від 12.01.2017 за вих.№08/03.4-14/187 повідомлено позивача про розгляд справи 18.01.2017 о 14-00 год. (а.с.16, 56-57).

18.01.2017 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В. на підставі Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №08-24-0019/1260 винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24 (надалі - Постанова №24 від 18.01.2017) (а.с.9, 60-61).

Вказана Постанова №24 від 18.01.2017, яка є предметом спору по суті, вмотивована тим, що відповідно до табелю обліку робочого часу в жовтні місяці 2016 року засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 відпрацювали 164 години при нормі тривалості робочого часу в жовтні 159 годин. Вказаним засудженим не нараховані кошти за роботу в надурочний час. У 2016 році на підприємстві вівся щомісячний облік тривалості робочого часу.

Судом досліджено Наказ директора підприємства - заступника начальника установи з виробництва №1/АГ-16 від 04.01.2016 "Про оплату праці спецконтингенту" в якому зазначено наступне: "… Згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 року №275, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.03.2013 №396/5 "Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі" та Кодексу законів про працю України, - НАКАЗУЮ: 1.Для засуджених на підприємстві встановити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, а саме неділя. Тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 7 годин, в суботу 5 годин при тижневій нормі 40 годин. 2.Запровадити на підприємстві підсумований облік робочого часу для засуджених з тим, щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період (рік) не перевищувала норму тривалості робочого часу відповідно до законодавства. 3.Заробітну плату засудженим за роботу, що не піддається нормуванню, нараховувати погодинно за фактично відпрацьований час відповідно затвердженої годинної тарифної ставки працівника першого розряду. 4.Контроль за виконанням наказу покласти на начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1 …" (а.с.19).

Згідно з письмовими заявами ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 останні не мають претензій до адміністрації позивача щодо умов праці та тривалості робочого часу (а.с.10-15).

Позов підлягає задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.118 Кримінально-виконавчого кодексу України праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом.

Як передбачено ч.1 ст.119 Кримінально-виконавчого кодексу України, для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.

З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ч.2 ст.119 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.120 Кримінально-виконавчого кодексу України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Як зазначено у п.4.1 розділу ІV "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі", затвердженої 07.03.2013 наказом Міністерства юстиції України №396/5, зареєстрованої 11.03.2013 у Міністерстві юстиції України за №387/22919 (надалі - "Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі"), для засуджених робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. На безперервно діючих підприємствах, у цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для засуджених щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норму тривалості робочого часу відповідно до законодавства. Час початку і закінчення роботи (зміни), перерви для відпочинку і приймання їжі визначається начальником установи, слідчого ізолятора згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року №2186/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 року за №1656/26433.

У п.5.11 розділу V "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі" зазначено, що робота в надурочний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 62 Кодексу законів про працю України. Загальна кількість надурочних робіт для кожного засудженого протягом року не повинна перевищувати 120 годин, а час, витрачений на виконання робіт у надурочний час протягом двох днів підряд, не повинен перевищувати чотирьох годин.

Відповідно до пп.5.11.1 п.5.11 розділу V "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі" у разі залучення засуджених до роботи в надурочний час тривалість такої роботи відображається у табелі виконаних робіт у надурочний час із зазначенням години початку й кінця роботи. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Як передбачено пп.5.11.2 п.5.11 розділу V "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі", робота в надурочний час оплачується: за погодинною системою оплати праці - у подвійному розмірі годинної ставки; за відрядною системою оплати праці - за всі відпрацьовані надурочні години виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.

Згідно з пп.5.11.3 п.5.11 розділу V "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі" у разі підсумованого обліку робочого часу (за тиждень, місяць, квартал, рік) надурочним вважається час, що перевищує тижневу, місячну, квартальну, річну кількість робочих годин, установлену графіком для засудженого. Такий порядок оплати застосовується незалежно від фактичного розподілу надурочного часу за окремими днями місяця чи іншого облікового періоду. При відрядній оплаті праці засуджений понад відрядний заробіток одержує належну доплату за роботу в надурочний час, що обчислюється за такими самими правилами. Оплата надурочної роботи проводиться засудженим з установленою тривалістю робочого дня, незважаючи на те, входять ці роботи до кола їх трудових обов'язків чи ні, а також засудженим з ненормованим робочим днем за виконання в надурочний час роботи, що не входить до кола їх трудових обов'язків.

Відповідно до пп.5.11.4 п.5.11 розділу V "Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі" при підрахунку надурочних годин робота у святковий чи неробочий день, виконана понад установлену тривалість робочого дня, не враховується, оскільки вона відповідно до пункту 5.12 цього розділу оплачується у подвійному розмірі.

У ст.106 Кодексу законів про працю України зазначено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Згідно з ч.1 ст.50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51). На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин (ч.1, ч.2 ст.53 Кодексу законів про працю України).

Суд ознайомився з Табелем обліку робочого часу засуджених за жовтень 2016 року, Нарядами за жовтень 2016 року (а.с.33-38).

Згідно з Табелем обліку робочого часу засуджених за жовтень 2016 року ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 відпрацювали: 01.10.2016 - 5 годин (субота); з 03.10.2016 по 07.10.2016 - щоденно 7 годин (з понеділка по п'ятницю); 08.10.2016 - 5 годин (субота); з 10.10.2016 по 12.10.2016 - щоденно 7 годин (з понеділка по середу); 13.10.2016 - 6 годин (четвер, напередодні святкового дня); 15.10.2016 - 5 годин (субота); з 17.10.2016 по 21.10.2016 - щоденно 7 годин (з понеділка по п'ятницю); 22.10.2016 - 5 годин (субота); з 24.10.2016 по 28.10.2016 - щоденно 7 годин (з понеділка по п'ятницю); 29.10.2016 - 5 годин (субота); 31.10.2016 - 7 годин (понеділок).

Викладене у Табелі обліку робочого часу засуджених за жовтень 2016 року узгоджується з приписами ст.ст.50, 52, 53 Кодексу законів про працю України - при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не перевищує 7 годин при тижневій нормі 40 годин; напередодні святкового дня тривалість роботи скорочена на одну годину; напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не перевищує 5 годин.

Таким чином, за Табелем обліку робочого часу засуджених за жовтень 2016 року ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 відпрацювали 164 години. Даний факт учасниками адміністративного процесу не оспорюється.

Судом з'ясовано, що позиція відповідача ґрунтується на листі Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 за №10846/0/14-15/13, згідно з яким норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні у жовтні 2016 року складає - 159 годин (а.с.72-75).

Суд не приймає до уваги наведену позицію відповідача, оскільки лист Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 за №10846/0/14-15/13 не є нормативно-правовим актом, а норми тривалості робочого часу за жовтень 2016 року ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 не суперечать приписам ст.ст.50, 52, 53 Кодексу законів про працю України.

Суд вважає, що позивач не може бути притягнутий до юридичної відповідальності за недотримання викладеного у листі Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 за №10846/0/14-15/13 при одночасному дотриманні приписів ст.ст.50, 52, 53 Кодексу законів про працю України.

Також, при притягненні позивача до юридичної відповідальності відповідачем безпідставно залишено поза увагою наступне викладене у листі Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 за №10846/0/14-15/13: "… Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 - 53, 67 і 73 КЗпП України ..." (а.с.73, 74).

Відображення позивачем у Відомості обліку виконаних робіт по ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 5 годин відпрацьованих понаднормово та виплата у зв'язку з цим кожному по 86 грн. 90 коп. (а.с.59), на думку суду, не спростовує факт протиправного притягнення позивача до юридичної відповідальності.

При цьому, як повідомили представники позивача у судовому засіданні, вказане відображення у Відомості обліку виконаних робіт по ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_9 відбулось вже після проведення перевірки відповідачем та мало характер коригування показників попередньої Відомості обліку виконаних робіт. Після отримання оскаржуваної Постанови №24 від 18.01.2017 та ознайомлення з її текстом позивач з нею не погодився та оскаржив до адміністративного суду, просить позов задовольнити через категоричну незгоду з Постановою №24 від 18.01.2017.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи відповідача суд не приймає до уваги виходячи з наведеного вище.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Головне управління Держпраці у Запорізькій області, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №24 від 18.01.2017 про накладення штрафу у розмірі 48000 грн. 00 коп.

Присудити на користь Державного підприємства "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)" з бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області судові витрати у сумі 1600 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 31.03.2017.

Суддя О.О. Прасов