Рішення № 65694173, 31.03.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6478/16-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря Кліменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2016 року позивач звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 09 жовтня 2013 року між Публічними акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту № 210ВІ10131009001. Відповідно до умов п.1.1 кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в розмірі 16000 грн. 00 коп., зі сплатою позичальником 29,00 % та комісій, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 08 жовтня 2016 року, а позичальник повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

09 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 210ВІ10131009001-ПОР, відповідно до умов якого поручитель зобовязується перед кредитором солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань, що виникли з кредитного договору, укладеного між кредитором та позичальником. Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що поручитель ознайомлений з умовами Договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

При цьому, позичальником ОСОБА_1 не було виконано свої зобов'язання за кредитним договором перед позивачем, у зв'язку з чим станом на 12 липня 2016 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 24766 грн. 05 коп., що включає заборгованість за кредитом в сумі 12 000 грн. 04 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 5 579 грн. 34 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 885 грн. 80 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 1 726 грн. 38 коп., розмір інфляційних витрат за кредитом в сумі 1 582 грн. 33 коп., розмір інфляційних витрат за відсотками в сумі 992 грн. 16 коп. Приймаючи до уваги викладене, просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь вказану заборгованість та витрати, повязані зі сплатою судового збору, в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не зявилися, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином в порядку ст.ст.74,76 ЦПК України.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 31.03.2017 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

Зясувавши позицію сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 210ВІ10131009001.

Відповідно до умов п.1.1 кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в розмірі 16000 грн. 00 коп., зі сплатою позичальником 29,00 % та комісій, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 08 жовтня 2016 року, а позичальник повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до п.1.1.1 зазначеного договору, сторони узгодили графік погашення кредитного договору № 210ВІ10131009001 від 09 жовтня 2013 року, та визначили суму щомісячного платежу.

Пунктом 3.3.7 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.2.4, 2.5 цього договору. Пунктом 3.3.8 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит і зарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1 цього договору. Пунктом 3.3.9 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п.2.6.3, 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору.

Згідно п.4.1 кредитного договору, у разі допущення позичальником прострочення строків сплати процентів в порядку та в розмірі, визначеному п.п1.1, 2.4, 2.7, 2.9 цього договору, комісій, передбачених умовами цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1, 3.2.3, 3.3.11 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п.4.1.1 кредитного договору, нарахування неустойки (пені) здійснюється щоденно за методом «факт/360» за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами по день, що передує дню сплати зазначеної заборгованості, але не більше одного року з моменту виникнення цієї заборгованості. Відповідно до п.4.2 цього договору, у разі порушення позичальником вимог п.3.3.2, 3.3.4, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.8 3.3.15 цього договору, позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі 0,5 % від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок. А згідно п.4.2.1 кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.3, 3.3.7 цього договору, позичальник зобовязаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1 % від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок

09 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 210ВІ10131009001-ПОР, відповідно до умов якого поручитель зобовязується перед кредитором солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань, що виникли з кредитного договору, укладеного між кредитором та позичальником. Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що поручитель ознайомлений з умовами Договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобовязань щодо поетапного повернення кредитних коштів. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 210ВІ10131009001 від 09 жовтня 2013 року, станом на 11 лютого 2016 року утворилася заборгованість за зазначеним кредитом в сумі 24766 грн. 05 коп., що включає заборгованість за кредитом в сумі 12 000 грн. 04 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 5 579 грн. 34 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 885 грн. 80 коп., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 1 726 грн. 38 коп., розмір інфляційних витрат за кредитом в сумі 1 582 грн. 33 коп., розмір інфляційних витрат за відсотками в сумі 992 грн. 16 коп.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

За змістом положень ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що зобовязання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК).

Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601,604-609 ЦК України.

В силу ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засідання знайшов своє підтвердження факт порушення своїх зобовязань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1, наявність забезпечення зобовязання порукою ОСОБА_2, чинність якої не оскаржена, тому з відповідачів у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід стягнути солідарно на користь позивача заборгованість за кредитом та відостками станом на 11 лютого 2016 року, а також суму інфляційних витрат за кредитом та відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту № 210ВІ10131009001 від 09 жовтня 2013 року, у період з 10 лютого 2015 року по 10 лютого 2016 року включно було нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 885 грн. 80 коп. та за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 1 726 грн. 38 коп.

При цьому, суд вважає неправомірним нарахування позивачем у справі за даним кредитним договором цієї неустойки (пені та штрафів), оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, який набув чинності з 15 жовтня 2014 року, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Проведення антитерористичної операції на територіях, визначених Кабінетом міністрів України, та той факт, що проведення антитерористичної операції не припинено до наступного часу, суд визнає загальновідомими обставинами, які доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що відповідачі: ОСОБА_1 є зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 є зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» віднесено м. Макіївка Донецької області.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 11 лютого 2016 року без врахування нарахованих штрафних санкцій складається із: - заборгованість за кредитом в сумі 12 000 грн. 04 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 5 579 грн. 34 коп., розмір інфляційних витрат за кредитом в сумі 1 582 грн. 33 коп., розмір інфляційних витрат за відсотками в сумі 992 грн. 16 коп., а всього 20 153 грн. 87 коп., що підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача у справі.

В силу ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 689 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 553, 554, 599, 625, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 74, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 210ВІ10131009001 від 09 жовтня 2013 року станом на 11 лютого 2016 року, яка включає: суму заборгованості за кредитом в розмірі 12 000 гривень 04 копійки, суму заборгованості за відсотками в розмірі 5 579 гривень 34 копійки, суму інфляційних витрат за кредитом в розмірі 1 582 гривень 23 копійки, суму інфляційних витрат за відсотками в розмірі 992 гривень 16 копійок, а всього 20153 (двадцять тисяч сто пятдесят три) гривні 77 копійок, солідарно.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати, повязані зі сплатою судового збору, в розмірі 689 (шістсот вісімдесят девять) гривень, з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя