Рішення № 6568720, 28.10.2009, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-1576

2009 р.

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня  2009 року Дружківський міський суд Донецької області у складі :

головуючого-судді                                                 Гонтар А.Л.

при секретареві                                                             Костенко В.М.  

з участю позивача     ОСОБА_1

представника позивача                                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

закритого акціонерного товариства «Коммунтранс»

про стягнення заборгованості по  заробітної платі, середнього заробітку, та вихідної допомоги, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 04 вересня 2009  року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» про стягнення заборгованності по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди.

В позові він посилається на те, що з 14 серпня 2008 року  працював в  ЗАТ «Коммунтранс» машиністом катка.  Наказом по підприємству від  20.01.2009 року  його було звільнено за п.1 ст. 36 КЗпП.  При звільненні підприємство не здійснило з ним повного розрахунку, оскільки була заборгованість по заробітній платі у сумі 1587 грн. 40 коп. Крім того, йому не була сплачена вихідна допомога у сумі 1323 грн. 52 коп. Він декілька разів звертався до відповідача з проханням виплатити йому заробітну плату та вихідну допомогу, але адміністрація так і не здійснила з ним певного розрахунку. Просить стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 1587 грн. 40 коп., вихідну допомогу у сумі 1323 грн. 52 коп., середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку у сумі 4896 грн. 20 коп., також просить стягнути на його користь судові витрати у розмірі 100 грн. за надану правову допомогу.

Крім того, вважає, що діями відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, так як він весь час хвилювався, порушились його нормальні життєві зв’язки, він не міг нормально харчуватись, сплачувати комунальні послуги. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює у 1000 грн.

Позивач з’явився у судове засідання та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з’явилась, позовні вимоги визнала частково та пояснила, що позивач дійсно працював на підприємстві з 14.09.2008 року. 20.01.2009 року  його було звільнено за п.1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін. Дійсно на час звільнення підприємство не розрахувалось з позивачем, залишилась заборгованість по заробітній платі у сумі 1587 грн. 40 коп. Дані гроші були позивачу виплачені 29.09.2009 року. Також не заперечує проти стягнення на користь позивача середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку у сумі  4896 грн. 20 коп. Але представник відповідача не згодна з позовними вимогами щодо оплати вихідної допомоги та моральної шкоди. Так, представник відповідача вважає, що при звільненні за угодою сторін не передбачена виплата вихідної допомоги, що стосується моральної шкоди, то позивач пропустив трьох місячний строк для звернення за захистом своїх прав в цій частини і підстав для поновлення строку не має. Просить позовні вимоги задовольнити частково щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, в інший частині позову відмовити.

Суд вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1  було прийнято  в ЗАТ «Коммунтранс» на посаду машиніста катка з 14.08.2008 року,  що підтверджується наказом № 08/14-2к від 14.08.2008  року  (а.с.27).

З 20.01.2009 року  позивача було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП, що підтверджується наказом № 01/20-2к від 20.01.2009 року   (а.с.28)

Згідно зі ст.. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення. Під час роботи позивача заробітна плата на підприємстві виплачувалась не своєчасно у зв’язку з чим перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі за період роботи листопад-грудень 2008 року, січень 2009 року у сумі 1587 грн. 40 коп., що підтверджується довідкою підприємства № 337 від 26.05.2009 року (а.с.10).

В судовому засіданні було встановлено, що до початку судового розгляду справи, а саме 29.09.2009 року підприємство розрахувалось з позивачем, сплативши йому заробітну плату у повному обсязі.

Відповідач здійснив з позивачем повний розрахунок не в день звільнення, а через вісім місяців, чим порушив право позивача на своєчасне отримання допомоги в терміни, передбачені ст.115, 116  КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Оскільки відповідач позивачу виплатив добровільно всі суми, що належать йому від підприємства, зазначені суми не підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Згідно ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.. 116 КЗпП, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач працював  з 40 годинним (п'ятиденним) робочим тижнем з двома вихідними днями (суботою, неділею), тривалість його робочого дня складала 8 годин, що підтверджується  довідкою підприємства № 663 від 26.05.2009 року (а.с.30). З 01.02.2009 року на підприємстві для всіх робітників було встановлено графік роботи з неповним робочим днем.

Суд встановив, що відповідно до табелів робочого часу за період з 20 січня 2009 року по 29 вересня року позивач має 172 дні  затримки виплати заробітної плати.

Згідно п.п.2-4 п.8 Положення Порядку обчислення середньої заробітної плати (затвердженого постановою Кабінету Міністров України № 100 від 08 лютого 1995 року з наступними змінами і доповненнями) середньоденний  заробіток позивача на момент звільнення, складає 32 грн.48 коп. (а.с.29). Після звільнення позивача заробітна плата на ЗАТ «Коммунтранс» не підвищувалася.

Таким чином, середній заробіток  позивачки за 172 дні  затримки  заробітної плати склав 5586 грн. 56 коп.

Відповідно до ст.. 44 КЗпП України вихідна допомога виплачується при  припиненні  трудового  договору  з підстав, зазначених у пункті  6  статті 36 та пунктах 1,  2 і 6 статті 40 цього Кодексу;  у  разі  призову  або вступу на військову  службу,  направлення  на  альтернативну   (невійськову) службу; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства   про  працю,  колективного  чи  трудового  договору. Оскільки позивача було звільнено на підставі п.1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін, то в цьому разі вихідна допомога не виплачується. Тому в цій частині позову треба відмовити. Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП власник відшкодовує  працівнику моральну шкоду, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя. Але згідно зі ст.. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою  про  вирішення  трудового спору  безпосередньо  до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного  суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або  повинен  був дізнатися про порушення свого права. Як вибачається з матеріалів справи, позивача було звільнено 20.01.2009 року і на час звільнення підприємство з ним не здійснила повного розрахунку, чим порушила його права. Позивачу цей факт було відомо. З позовними вимогами про відшкодування шкоди він міг звернутись у тримісячний строк, тобто до 20.04.2009 року. Відповідно до штампу  реєстрації вхідної пошти позивач звернувся до суду 04.09.2009 року, тобто з пропуском строку. Відповідно до ст.. 234 КЗпП у разі  пропуску  з  поважних  причин  строків,  установлених статтею  233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Позивач в позовній заяві просить поновити йому строк для звернення  до суду, але він не наводить причин згідно яких було пропущено строк, тому суд не має можливості визначити поважність цих причин. Оскільки у суду не має підстав для поновлення строку позивачу, то в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень позивачу слід відмовити. Відповідно до ст. 84,88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення стягуються судові витрати підтверджені документально. Позивач просив стягнути на його користь судові витрати у розмірі 100 гривень за надану правову допомогу, але він не наддав суду доказів, підтвердження оплати даних витрат, тому в цій частині позову також треба відмовити. Оскільки позивача було звільнено від сплати державного мита та судового збору,то  він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. На підставі  ст. 10,11,58,59,60,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 36 п.1, 44,115,116,117,233,234 КЗпП України , ст.. 24 Закону України «Про оплату праці», постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» ( з наступними змінами та доповненнями) суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Закритоко акціонерного товариства «Коммунтранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути с Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» (р/р 26008198067211в філії «Кредитпромбанк» м.Донецьк МФО 335593,ЄДРПОУ 32026358) на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5586 (п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят шість) гривень 56 коп.

Стягнути з ЗАТ «Комунтранс» (р/р 26008198067211 в філії «Кредитпромбанк» м.Донецьк МФО 335593,ЄДРПОУ 32026358) на користь  держави держмито у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та на р/р 31216259700004 ГУ ДКУ у Донецькій області МФО банку 834016 ЄДРПОУ 34686537 КЕКД 22050000 отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк  витрати за інформаційно-технічне забезпечення   розгляду справи у сумі   120 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд  протягом десяті днів з момент проголошення рішення або двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                                                  

Суддя: