Ухвала суду № 65686254, 29.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1143/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюри Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року у справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеська міська рада про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію,-

встановила:

Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до відповідача, який було уточнено, про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію на нежитлові приміщення підвалу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 2-8, 77-83).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року клопотання представника позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлові приміщення підвалу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Заборонено ОСОБА_2 та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, користування, розпорядження будь-яким шляхом приміщенням, в тому числі передачу в оренду та під заставу, здійснювати будівництво, реєструвати декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації щодо нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 92-93).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу,посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 96-98).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому. Зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом заборони органам управління юридичних осіб приймати рішення, виконувати статутні функції, здійснювати господарську діяльність.

Судом встановлено, що представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна, усунення перешкод у користуванні та скасування запису про державну реєстрацію на нежитлові приміщення підвалу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи заяву представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову, суд виходячи із того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,

наклав арешт на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 56,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; заборонив ОСОБА_2 та іншим особам здійснювати дії, щодо відчуження, користування, розпорядження будь-яким шляхом приміщенням в тому числі передачу в оренду та під заставу, здійснювати будівництво, реєструвати декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації щодо нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 56,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають приписам процесуального законодавства.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначене не врахував, належним чином не з'ясував межі забезпечення, не прийняв до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову, суд в порушенні приписів процесуального законодавства не перевірив чи перебувають заходи забезпечення позову, які обрані судом, у необхідному (обов'язковому) правовому зв'язку із позовними вимогами, їх предметом та положеннями ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року в частині заборони ОСОБА_6 та іншим особам здійснювати дії, щодо відчуження, користування, розпорядження будь-яким шляхом приміщенням в тому числі передачу в оренду та під заставу, здійснювати будівництво, реєструвати декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації щодо нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 56,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не може вважатись законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим в цій частині підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року - скасувати в частині заборони ОСОБА_6 та іншим особам здійснювати дії, щодо відчуження, користування, розпорядження будь-яким шляхом приміщенням в тому числі передачу в оренду та під заставу, здійснювати будівництво, реєструвати декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації щодо нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 56,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та в цій частині відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В решті ухвалу залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.