Ухвала суду № 65661639, 24.03.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 409/1348/16-к

Провадження № 11-кп/782/380/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Чорнобривко Ю.В.,

суддів Чобур О.В., Юрченко А.В.,

за участю секретаря Попової Д.В.,

прокурора Гринюк А.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Білокуракінського районного суду Луганської області від 11 листопада 2016 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, одружений, який має на утриманні неповнолітню дитину, має вищу освіту, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та мешкає за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ленінградська 54/98, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає чотири тисячі двісті пятдесят гривень, з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій та займатися діяльністю повязаною з документообігом та фінансами строком на два роки.

Запобіжний захід залишено у вигляді застави у розмірі 1500 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення технічної експертизи документів №68 від 30.10.2015 року у розмірі 368 грн. 28 коп.; витрати за проведення почеркознавчої експертизи №69 від 30.10.2015 року у розмірі 306 грн. 90 коп.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Згідно протоколу №2 зборів засновників та наказу № 1-к від 04.12.2014 року з 04.12.2014 по 10.08.2015 ОСОБА_2, перебував на посаді директора ПП «Таблерон», розташованого за адресою: вул. Московська, буд 63 м. Лисичанськ Луганської області, та згідно контракту від 04.12.2014 в його обов'язки входило: здійснення поточного (оперативного) керівництва підприємством, організація його виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом, директор зобов'язується забезпечити виконання показників ефективності використання майна. Крім того згідно п.п.2.7 зазначеного контракту директор має право: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди; видавати доручення; відкривати рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, органом управління майном, статутом підприємства і цим контрактом до компетенції директора, тобто будучи службовою особою, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

10 лютого 2015 року, об 11 год. 20 хв., ОСОБА_2, маючи злочинний умисел па службове підроблення, тобто складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, прибув до відділу освіти Білокуракинської районної державної адміністрації за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Паркова, 33, з метою прийняття участі у проведенні відкритих торгів по закупівлі відділом освіти кам'яного вугілля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 знаходячись у приміщенні відділу освіти Білокуракинської районної державної адміністрації, розташованого за адресою: Луганська область смт. Білокуракине вул. Паркова, 33, надав співробітникам комітету з проведення конкурсних торгів пакет документів у прошитому та пронумерованому вигляді, завіреному печаткою підприємства та завіреному власним підписом - пропозицію щодо участі у конкурсних торгах. У підтвердження своїх намірів ОСОБА_2 надав у зазначеній пропозиції посвідчення № 83 від 12.01.2015 року ПАТ «Лисичанськвугілля» завірене підписом завідуючого лабораторією «Грищенко» та печаткою ПАТ «Лисичанськвугілля» про якість вугілля марки ДРГ 0-200, достовірно знаючи, що якість вугілля зазначеною лабораторією не досліджувалась, а відомості які містилися у вказаному посвідченні були внесені ним особисто у невстановлений досудовим розслідуванням час.

5 травня 2015 року працівниками міліції в відділі освіти Білокуракинської РДА, розташованому за адресою: вул. Паркова, 33, смт. Білокуракине Луганської області, було вилучено пакет документів наданих директором ПП «Таблерон» ОСОБА_2 у прошитому та пронумерованому вигляді, завіреному печаткою зазначеного підприємства та завіреному власним підписом ОСОБА_2 - пропозицію щодо участі у конкурсних торгах, серед яких знаходився оригінал посвідчення № 83 від 12.01.2015 року ПАТ «Лисичанськвугілля», завірений підписом завідуючого лабораторією «Грищенко» та печаткою ПАТ «Лисичанськвугілля» про якість вугілля марки ДРГ 0-200.

11 березня 2016 року працівниками поліції в ПАТ«Лисичанськвугілля» було вилучено оригінал посвідчення якості вугілля № 83 від 28.01.2015 року завірене підписом завідуючого лабораторією Прищенко та печаткою ПАТ «Лисичанськвугілля», типова форма якого та відомості що в ньому відображені, повністю відрізняються від посвідчення № 83 від 12.01.2015 ПАТ «Лисичанськвугілля», яке надав 10.02.2015 директор ПП «Таблерон» ОСОБА_2 до відділу освіти Білокуракинської районної державної адміністрації за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Паркова, 33, з метою прийняття участі у проведенні відкритих торгів по закупівлі відділом освіти кам'яного вугілля.

Згідно висновку експерта сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Луганській області №69 від 30.10.2015 про проведення почеркознавчої експертизи, рукописний запис «Грищенко», розташований у графі «Заведующий лабараторией» у посвідченні №83 про якість вугілля ПАТ «Лисичанськвугілля» від 12 січня 2015 року, який було вилучено у відділі освіти Білокуракинської РДА 05.05.2015, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Виконавець підпису від імені «Грищенко», розташований у графі «Заведующий лабараторией» у посвідченні №83 про якість вугілля ПАТ «Лисичанськвугілля» від 12 січня 2015 року, згідно висновку вищезазначеної експертизи є ОСОБА_2.

Згідно висновку експерта сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Луганській області №68 від 30.10.2015 про проведення технічної експертизи документів, відбиток круглої печатки «Вуглехімічна лабараторія», розташований у посвідченні №83 про якість вугілля ПАТ «Лисичанськвугілля» від 12 січня 2015 року, який було вилучено у відділі освіти Білокуракинської РДА 05.05.2015, виконаний на багатокольоровому знакодрукуючому пристрої зі струменевим способом відтворення зображення, тобто є підробленням оригінального відбитка круглої печатки «Вуглехімічна лабораторія».

До закінчення апеляційного розгляду прокурор Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 відмовилась від поданої апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Вважає, що вирок суду є необґрунтованим та незаконним, оскільки суд помилково дійшов висновку про встановлення вини ОСОБА_2, допустив неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно застосував кримінальний закон, необґрунтовано критично віднісся до показань засудженого. Вказує на те, що судом першої інстанції експерти допитані у якості свідків, що є недопустимим, при провадженні експертизи були допущені численні помилки, експерт ОСОБА_5 не внесена до реєстру атестованих експертів. Крім того, при дослідженні почерку та підписів, експертом не досліджувались зразки почерку та підписів, оскільки вони слідчим у обвинуваченого не відбирались, відповідно, на думку апелянта, була порушена методика проведення почеркознавчого дослідження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу адвоката, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності з вимогамист. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, з наведенням мотивів та підстав його ухвалення.

Апеляційні вимоги захисника щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування кримінального закону є необґрунтованими. Апелянт не конкретизує у чому полягають вказані ним порушення кримінального та кримінального процесуального законів та не наводить будь-якого обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити доводи його апеляції.

Між тим, цілком слушними є посилання апелянта на те, що судом першої інстанції у судовому засіданні експерти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порушення ст. 356 КПК України були допитані у якості свідків, що є недопустимим. За клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ч.3 ст. 404 КПК України, у судове засідання суду апеляційної інстанції були викликані вказані спеціалісти та допитані як експерти. Експерт ОСОБА_5 суду пояснила, що допустила технічні помилки у вступній частині свого висновку у прізвищі слідчого, який призначив експертизу, та помилково вказала експертну спеціальність 2.2 «Дослідження матеріалів документів», права на проведення якої вона не має, а проведене дослідження не є вказаною експертною спеціальністю.

Експерт ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він отримав від слідчого вільні зразки почерку та підписів, умовно-вільні зразки почерку та підпису, експериментальні зразки почерку ОСОБА_3, вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_2, які містились, в тому числі, у матеріалах для проведення конкурсних торгів ПП «Таблерон», і йому було достатньо цих матеріалів для проведення експертного дослідження.

Допущені експертом ОСОБА_5 технічні помилки в оформленні вступної частини висновку експерта, які полягали в невірному посиланні на прізвище слідчого, який призначив експертизу, та на право проводити експертизу за експертною спеціальністю 2.2 «Дослідження матеріалів документів» є такими, що не потягли за собою істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та не є підставою для скасування вироку і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України чи його виправдання.

Всупереч твердженням апелянта та на спростування думки обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що ним у посвідчення №83 від 12 січня 2015 року про якість вугілля не вносились неправдиві відомості, суд першої інстанції у вироку зробив детальний аналіз доказів у кримінальному провадженні в їх сукупності, в тому числі послався на висновки почеркознавчої експертизи, технічної експертизи документів та обґрунтовано вказав, що такі докази відповідають фактичним обставинам справи.

Посилання захисника на відсутність відомостей у реєстрі атестованих судових експертів відносно експерта ОСОБА_5 є такими, які не відповідають дійсності, так як у вказаному реєстрі є в наявності картка атестованого судового експерта.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто службове підроблення є правильним, підтверджується перевіреними судом першої інстанції доказами, які у вироку знайшли свою належну оцінку.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, які помякшують і обтяжують покарання та навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.

Так, при призначенні ОСОБА_2 покарання, судом першої інстанції враховано його відношення до вчиненого, а саме: повне невизнання вини, дані про його особу, те що за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог статті 65 КК України призначив ОСОБА_2 покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Білокуракінського районного суду Луганської області від 11 листопада 2016 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

______ _____ ___

Ю.В.ОСОБА_7 ОСОБА_8 Юрченко