Постанова № 6564243, 06.10.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

категорія статобліку 2.11.15

справа № 2а-7178/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2009 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Шевченко Ю.В.

за участі представника позивача Федоренко Т.В.

представників відповідача Обертовича М.Г., Дараган Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

30 липня 2008р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2008р. №0000322305/0 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яким товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 141208грн.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 30 липня 2008р., доповненнями до позовної заяви від 18.05.2009р. та 24.09.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов, за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 07.04.2009р. №16672/10/10-012 та доповнення до заперечень від 20.05.2009р. №21800/10/10-012, наявні у матеріалах справи, якими обґрунтована така позиція.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

19.06.2008р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (надалі-Відповідач), всупереч пункту 4.9 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001р. N 253, розмістила на дошці податкових оголошень (повідомлень) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 19 червня 2008 року №0000322305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 141208,0 грн. (надалі-Рішення), видане на підставі висновків, зроблених в Акті про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з II «Орфей» на рахунок платника у банку за грудень 2006 року, липень та серпень 2007 року № 195/23-5/31792877 від 17.06.2008 року (надалі - Акт), про що ТОВ з II «Орфей» (надалі-Позивач) стало відомо тільки 04.07.2008 року.

В Акті Відповідач зазначив, що посадові особи ТОВ з II «Орфей» відмовились від отримання та підписання одного екземпляру акту перевірки, але повідомлення про запрошення на підписання Акту (вих. № 26434/10/235 від 13.06.2008 року) було отримано Позивачем разом з самим Актом 23.06.2008 року, тому Позивач аж ніяк не мав змоги з'явитися до Відповідача для підписання Акту 17.06.2008 року.

Відповідачем неправомірно проведена невиїзна документальна перевірка, оскільки згідно пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено право податкового органу на проведення однієї документальної невиїзної перевірки (камеральної) та однієї позапланової виїзної перевірки (документальної).

Не зважаючи на це, відбувалося наступне.

На ТОВ з II «Орфей» в період з 07.03.2007р. по 20.03.2007р. Відповідачем проводилась позапланова виїзна документальна перевірка, за результатами якої було складено Акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з II «Орфей» на рахунок платника у банку за грудень 2006 року № 000111 від 27.03.2007року.

В розділі 4 Акту зазначено, що перевіркою встановлено: порушення пп.7.4.1, 7.4.2, п.п.7.4.4 п.7.4, пп.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, пп.7.7.1, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) підприємством ТОВ з II «Орфей» завищена сума податкового кредиту за грудень 2006 року у розмірі 18082,5 грн.; у порушення пп.7.4.1, 7.4.2, п.п.7.4.4 п.7.4, пп.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, пп. 7.7.1, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) підприємством ТОВ з II «Орфей» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом за грудень 2006 року на суму 18082,5 грн.; суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року у розмірі 25000грн. підтвердити неможливо у зв'язку з тим, що на дату складання довідки матеріали зустрічних перевірок по відповідному ланцюгу постачання від інших ДПІ не надійшли. Після отримання матеріалів зустрічних перевірок по відповідному ланцюгу постачання буде зроблено висновок стосовно підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період грудень 2006 року.

Висновки вищезазначеного Акту (абз.1-2) спростовані ДПА України в Дніпропетровській області (Рішення про результати розгляду скарги від 03.08.2007р. (вих. №20814/10/25-08)). Як вбачається з формулювання Акту, стосовно 25000,0грн. - порушень перевіркою виявлено не було, однак, грошові кошти на розрахунковий рахунок так і не надійшли.

Позивач неодноразово звертався до ДПА України, до ДПА України в Дніпропетровській області (лист вих. № 23/04/1 від 23.04.2008р., лист вих. № 05/06-4 від 05.06.2008р.), до Відповідача (заперечення до Акту вих. 29/03-1 від 29.03.2007p., заперечення до Акту вих. № 25/06-1 від 25.06.2008 p.).

Відповіді, що були отримані (вих. №13984/10/23-516 від 23.05.2008 р. та вих. №633/16116-1314 від 26.06.2008р.) не містили жодних обґрунтувань відсутності висновку стосовно підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року та замість перерахування грошових коштів, підприємству позивача було виписано податкове повідомлення-рішення (оформлене на підставі повторної невиїзної позапланової перевірки) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року на 25000,00 грн.

На ТОВ з II «Орфей» в період з 08.10.2007р. по 19.10.2007р. відповідачем проводилась позапланова виїзна документальна перевірка. За результатами перевірки було складено два Акти: Акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з II «Орфей» на рахунок платника у банку за липень 2007 року № 466/235/31792877/01-046 від 26.10.2007 року та Акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з II «Орфей» на рахунок платника у банку за липень 2007 року №525/235/31792877/10-046 від 18.12.2007 року. Згідно висновків, викладених в Акті від 18.12.2007 року, на порушення пп.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями ТОВ з II «Орфей» зменшена сума бюджетного відшкодування за липень 2007 року на 9453 грн.

Підтверджено до відшкодування з бюджету ПДВ з врахуванням результатів зустрічних перевірок до виробника у розмірі 18802 грн.

Висновок про підтвердження ТОВ з II «Орфей» до відшкодування суми ПДВ за липень 2007 року з бюджету у розмірі 46500 грн. буде зроблено після отримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу основних постачальників.

Остаточний висновок про достовірність нарахування ТОВ з II «Орфей» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень місяць 2007 року буде зроблено у ході комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Таким чином, стосовно заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 46500,0 грн. перевіркою порушень виявлено не було, однак, Відповідачем всупереч вимогам п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» була здійснена ще одна перевірка, за результатами якої зроблено висновок про завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування на 46500,00 грн.

На ТОВ з II «Орфей» в період з 31.10.2007 р. по 13.11.2007р. Відповідачем проводилась позапланова виїзна документальна перевірка.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Довідку про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з II «Орфей» на рахунок платника у банку за серпень 2007 року № 104/235/31792877/01-047 від 20.11.2007 року (далі-Довідка), до якої були складені додаткові довідки №117/235/31792877/01-047 від 11.12.2007 року та № 18/23-5/31792877/01-052 від 29.02.2008 року. Однак висновки, викладеш в Довідках, суперечили законодавству України, про що Позивач вказав у відповідних запереченнях.

Так, всупереч п.4.8 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 p. N 350, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у останній за датою складання Довідці було зазначено, що висновок про підтвердження ТОВ з II «Орфей» до відшкодування суми ПДВ за серпень 2007 року з бюджету у розмірі 69683,0 грн. буде зроблено після отримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання. Остаточний висновок про достовірність нарахування ТОВ з II «Орфей» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий період за період серпень місяць 2007 року буде зроблено у ході комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

В період з 10.06.2008 р. по 17.06.2008 p., з тих же сум бюджетного відшкодування ПДВ, Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку ТОВ з II «Орфей» за грудень 2006, липень та серпень 2007 року, за результатами якої було складено Акт, в якому зроблено висновок про завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування на 69683,00 грн.

У розділі 1 Акту Відповідачем зазначено, що перевірку проведено з відома директора Савицького Дмитра Володимировича та в присутності головного бухгалтера Васенко Інни Вікторівни, що не відповідає дійсності, тому як ані директора, ані головного бухгалтера Позивача не було повідомлено про проведення перевірки.

У розділі 3 Акту Відповідачем зазначено, що Позивач заявив до відшкодування з бюджету суму ПДВ, яка не надійшла до Державного бюджету та в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, п.2.1 ст.2, п.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п. 7.4, п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 р. на суму 25000,00 грн., за липень 2007 р. на суму 46500,00 грн., за серпень 2007 р. на суму 69 683,00 грн.

Як вбачається зі змісту Акту, Відповідачем взагалі не досліджувався факт надходження до Державного бюджету спірної суми ПДВ. Замість цього, Відповідач обмежився лише зазначенням дати визнання ТОВ «Стройтехнологія-С», ТОВ «Гарант-Плюс» банкрутом та вартості товарів, робіт. Так, дата визнання банкрутом ТОВ «Стройтехнологія-С» - 26.04.2007р. (Постанова Господарського суду Дніпропетровської області-від 26.04.2007р. по справі №Б15/58-07). Дата визнання банкрутом ТОВ «Гарант-Плюс» - 16.08.2007р. (Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007 р. по справі №Б15/181-07). При цьому Відповідачем не встановлювалося, коли саме грошові кошти поступили на рахунок 7-В «Стройтехнологія-С», ТОВ «Гарант-Плюс» та чи був ними сплачений податок на додану вартість до бюджету.

Суми податку на додану вартість, оплачені по ланцюгам постачання підприємствам, що були визнані банкрутами, відповідно Акту, складають: ТОВ «Стройтехнологія-С» - 31906,87 грн. (листопад 2006 р.), ТОВ «Гарант-Плюс» - 25806,42 грн. червень 2007 р.), ТОВ «Гарант-Плюс» - 25806,42 грн. (липень 2007 р.). При цьому, Відповідачем визнано завищеними наступні суми: за грудень 2006 р. - 25000,00грн., за липень 2007 р. - 46500грн., за серпень - 69683,00грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт містить загальні норми щодо самого поняття «бюджетне відшкодування» та джерел формування такого відшкодування для подальшого використання, і не вказує на те, що кошти повертаються платникові податку лише за умови сплати ним податку.

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, дані податкових декларацій за відповідний період та докази сплати постачальникам товарів (послуг) суми податку, заявленої до відшкодування, є підставою для отримання бюджетного відшкодування. Виходячи з викладеного, законодавством чітко визначені засоби доказування, якими підтверджується право платника на отримання бюджетного відшкодування.

Сума податкових зобов'язань Позивача за листопад 2006 року - 149,0 грн. (рядок 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року).

Сума податкового кредиту Позивача за листопад 2006 року - 51263 грн.(рядок 17 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року).

Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за листопад 2006 року має від'ємне значення і складає 51114,0 грн. (рядок 18.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року).

Сума у розмірі 51114,0 грн. була зарахована до складу податкового кредиту за грудень 2006 року (рядок 22.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року, рядок 23.1 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року).

Так, сума податкових зобов'язань Позивача за грудень 2006 року - 0 грн. (рядок 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року).

Сума податкового кредиту Позивача за грудень 2006 року - 57257,0 грн. (рядок 17 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року).

Залишок від'ємного значення за листопад 2006 року, що включається до складу податкового кредиту за грудень 2006 року - 105117 грн. (рядок 23 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року).

Таким чином, різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням від'ємного значення за листопад 2006 року, що включається до складу податкового кредиту за грудень 2006 року, має від'ємне значення.

Частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого Позивачем у листопаді 2006 року постачальникам товарів (послуг) складає 25 000,0 грн.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування, розрахована згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість» складає 25000,00 грн.

Сума податкових зобов'язань Позивача за червень 2007 року - 23833,0 грн. (рядок 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року).

Сума податкового кредиту Позивача за червень 2007 року - 69266,0 грн. (рядок 17 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року).

Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2007 року має від'ємне значення і складає 45433,0 грн. (рядок 18.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року).

Сума у розмірі 45433,0 грн. була зарахована до складу податкового кредиту за липень 2007 року (рядок 22.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, рядок 23.1 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Так, сума податкових зобов'язань Позивача за липень 2007 року - 11 583,0 грн. (рядок 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Сума податкового кредиту Позивача за липень 2007 року - 180 675,0 грн. (рядок 17 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Залишок від'ємного значення за червень 2007 року, що включається до складу податкового кредиту за липень 2007 року - 113 737,0 грн. (рядок 23 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Таким чином, різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням від'ємного значення за червень 2007 року, що включається до складу податкового кредиту за липень 2007 року, має від'ємне значення.

Частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого Позивачем у червні 2007 року постачальникам товарів (послуг) складає 74754,74 грн.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування, розрахована згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість» складає 74754,74 грн. (при відображенні у податковій декларації - 74755,0 грн.). Однак, Відповідачем підтверджено до відшкодування 18 802,0 грн., винесено податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2007 року №0000452305/0 на суму 9453,0 грн., зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування на 46500,0 грн.

Сума податкових зобов'язань Позивача за липень 2007 року - 11 583,0 грн. (рядок 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Сума податкового кредиту Позивача за липень 2007 року - 180 675,0 грн. (рядок 17 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2007 року має від'ємне значення і складає 169 092,0 грн. (рядок 18.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року).

Сума у розмірі 169 092,0 грн. була зарахована до складу податкового кредиту за серпень 2007 року (рядок 22.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року, рядок 23.1 Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року).

Так, сума податкових зобов'язань Позивача за серпень 2007 року - 0,0 грн. (рядок 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року).

Сума податкового кредиту Позивача за серпень 2007 року - 122 368,0 грн. (рядок 17 Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року).

Залишок від'ємного значення за липень 2007 року, що включається до складу податкового кредиту за серпень 2007 року - 122 368,0 грн. (рядок 23 Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року).

Таким чином, різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням від'ємного значення за липень 2007 року, що включається до складу податкового кредиту за серпень 2007 року, має від'ємне значення.

Частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого Позивачем у липні 2007 року постачальникам товарів (послуг) складає 180556,34 грн.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування, розрахована згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість» складає 180 556,34 грн. (при відображенні у податковій декларації - 180 556,0 грн.).

Однак, Відповідачем підтверджено до відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 110 873,0 грн. та зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування на 69 683,0 грн.

Крім того, Позивачем виконані вимоги пп.7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР, а саме, у відповідності з даним пунктом, Позивачем своєчасно надано Відповідачу декларації з ПДВ разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, липень та серпень 2007 року, а до казначейства Бабушкінського району - копії відповідних декларації з відміткою ДПІ. Ці факти Відповідачем у Акті не заперечуються.

Інших вимог до платника податку, що має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку пп.7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N168/97-ВР від 03.04.1997 року N 168/97-ВР не містить.

Тож, суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року в розмірі 25000,00 грн., за липень 2007 року в розмірі 46500,0 грн., за серпень 2007 року в розмірі 69 683,0 грн. були заявлені

Позивачем у повній відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року N168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Вказана норма спростовує висновки Відповідача, викладені в Акті, щодо встановлення законодавцем прямого зв'язку між сплатою (надходженням) до бюджету податку та його відшкодуванням з бюджету.

Виходячи з вищевикладеного, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується тільки окремо взятого платника податків (Позивача) і не залежить від розрахунків із бюджетом третіх осіб.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідачем в Акті зроблено висновок про порушення Позивачем п.1.3, п.1.8 ст. 1, п.2.1 ст.2, п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В той час, як пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» містить лише визначення платника податку. Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» містить визначення бюджетного відшкодування. Пункт 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює коло осіб, які є платниками податку. Пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює порядок складання податкової накладної. Пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює порядок формування податкового кредиту. Пп.7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює дату виникнення права платника податку на податковий кредит. Пп.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню. Таким чином, абсолютно незрозуміло, що саме було порушено Позивачем.

Відповідачем в Рішенні і в Акті зазначені різні суми зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Як зазначено Відповідачем в Акті в порушення п.1.3, п.1.8 ст. 1, п.2.1 ст.2, п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, Позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2006 р. на суму 25000 грн., за липень 2007 р. на суму 46 500 грн., за серпень 2007 р. на суму 69 683 грн. Тобто загальна сума бюджетного відшкодування, яку Відповідач вважає завищеною, складає 141 183 грн. В Рішенні Відповідач зазначив іншу загальну суму - 141 208 грн.

Крім того, в Акті про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ з II «Орфей» на рахунок платника у банку за грудень 2006р., липень та серпень 2007 року №195/23-5/31792877 від 17.06.2008 року (стор.45 Акту). Відповідач зазначає, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету. Податок на додану вартість надходить до бюджету не напряму, оскільки підприємство, що заявляє бюджетне відшкодування, перераховує податок на додану вартість не до бюджету, а своїм постачальникам у ціні товару. Це дає йому право на податковий кредит, а не на бюджетне відшкодування.

З даними висновками погодитись не можна, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) третіх осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, право Позивача на бюджетне відшкодування не залежить від фактичного перерахування податку до бюджету будь-якими його контрагентами.

Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 17.07.2008р. № 14356/7/10- 3017/2141, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Отже, негативні наслідки можливі лише в тому випадку, коли контрагенти постачальники допускали порушення податкового законодавства, а платнику податків було про це відомо.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені ніякими іншими засобами доказування (ч. 4 ст. 70 КАС України).

Щодо використання схем мінімізації об'єктів оподаткування ТОВ «Гарант-Плюс» та ТОВ «Стройтехнологія-С». Якщо Відповідач вважає, що зазначені підприємства використовували в своїй діяльності схеми мінімізації податкових зобов'язань, то він повинен надати схему, яка була використана, надати докази її використання, а також довести незаконність такої схеми мінімізації оподаткування.

Щодо ухилення від сплати податків ТОВ «Гарант-Плюс» та ТОВ «Стройтехнологія-С»., то ухилення від сплати податків є злочином, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 212 Кримінального кодексу України. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв'язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину (абз. 2 п.3 Постанови пленуму Верховного Суду України від 08 жовтня 2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»).

Виходячи з вищевикладеного, доказом ухилення від сплати податків може бути лише вирок суду у відношенні посадових осіб зазначених підприємств.

Що ж стосується «фіктивності» ТОВ «Гарант-Плюс» та ТОВ «Стройтехнологія-С», то законодавство України не містить визначення поняття «фіктивне підприємство». У листі Державної податкової служби України від 21.05.1999 року № 329/4/25-1210 зазначено: «що стосується питання, з якого моменту суб'єкт господарювання визнається фіктивним, то необхідно відмітити, що державна реєстрація юридичної особи, статутні документи якої визнані недійсними або такими, що суперечать законодавству, підлягають визнанню недійсними. Це позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи та є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Таким чином, фіктивним підприємство можна назвати лише після визнання в судовому порядку статутних документів недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству.

ТОВ «Гарант-Плюс» та ТОВ «Стройтехнологія-С» не є фіктивними, оскільки статутні документі зазначених підприємств не були визнані в судовому порядку недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству.

Більш того, відповідно до практики Вищого адміністративного суду України, наявність навіть серед контрагентів Позивача підприємств, що мають «ознаки фіктивності» або якщо в ланцюгу постачання виявлені ліквідовані підприємства, не впливає на висновки, зроблені при розгляді справи, а саме, несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, оскільки правила Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачають обов'язку покупця товарів сплачувати податок на додану вартість при придбанні товарів безпосередньо до бюджету (ухвала Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2009 року по справі № К-21781/07); якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (ухвала Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2009 року по справі № К-21781/07, ухвала Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2008 року по справі № 26/253 (К-38967/06).

Саме тому, твердження Відповідача про те, що необхідною умовою для бюджетного відшкодування є сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача є помилковим тлумаченням вимог законодавства.

У судовому засіданні також були досліджені письмові докази, а саме: копії податкового повідомлення-рішення № 0000322305/0 від 19 червня 2008 р., акту позапланової документальної перевірки № 195/23-5/31792877 від 17.06.2008р., повідомлення про запрошення від 12.06.2008р. (вих. №26434/10/235 від 13.06.2008р.), повідомлень про вручення поштових відправлень, акту №000111 від 27.03.2007р., рішення ДПА у Дніпропетровській області від 03.08.2007р. №20814/10/25-08, листа позивача вих. № 23/04/1 від 23.04.2008р., листа позивача вих. № 05/06-4 від 05.06.2008 р., заперечення до акту вих. 29/03-1 від 29.03.2007 р., заперечення до акту вих. №25/06-1 від 25.06.2008 р., листа вих. №13984/10/23-516 від 23.05.2008 р., листа вих. №633/16116-1314 від 26.06.2008 р., акту №466/235/31792877/01-046 від 26.10.2007 р., акту №525/235/31792877/10-046 від 18.12.2007 р., довідки № 104/235/31792877/01-047 від 20.11.2007р., довідки №117/235/31792877/01-047 від 11.12.2 007 р., довідки № 18/23-5/31792877/01-052 від 29.02.2008 р., постанови господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2007р. по справі №Б 15/58-07, постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007 р. по справі №Б15/181-07, податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з II ?рфей" за листопад 2006 р., податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з II ?рфей" за грудень 2006 р., податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з II ?рфей" за червень 2007 р., податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з II ?рфей" за липень 2007 р., податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з II ?рфей" за серпень 2007 р., банківської виписки від 30.11.2006р., банківської виписки від 04.06.2007 р., банківської виписки від 14.06.2007 р., банківської виписки від 22.06.2007 р., банківської виписки від 26.06.2007 р., банківської виписки від 04.07.2007 р., банківської виписки від 13.07.2007 р., банківської виписки від 17.07.2007 р., банківської виписки від 19.07.2007 р.

Таким чином, за вищевикладених підстав, суд доходить висновку, щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2008р. №0000322305/0 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яке було винесено без додержання вимог чинного законодавства України і є незаконним, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а дане податкове повідомлення-рішення, яким товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 141208грн. скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2008р. №0000322305/0 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яким товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 141208грн.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 11.10.2009р.

Суддя Д.П. Павловський