Ухвала суду № 65623962, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2017 р. м. Київ К/800/8914/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Калашнікової О.В.

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

за участю

третьої особи - ОСОБА_4,

інші учасники процесу не з»явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_6

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року

у справі №728/2655/15-а

за позовом ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах

свого неповнолітнього сина ОСОБА_6

до 1) Бахмацької міської ради Чернігівської області,

2) Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області,

третя особа ОСОБА_4

про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахмацької міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення.

Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області від 20 травня 2015 року № 98.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 січня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 січня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_4 направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутньої в судовому засіданні третьої особи, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: вулиця АДРЕСА_2 знаходиться у власності Бахмацької міської територіальної громади та на балансоутриманні ТОВ «Бахмацька ЖЕК».

Вищевказане підтверджується листами Бахмацької міської ради Чернігівської області від 17 грудня 2015 року №03-08/2068, від 30 грудня 2015 року № 03-08/2175 та рішенням Бахмацької міської ради Чернігівської області від 26 лютого 2014 року з відповідним додатком. (а.с. 29, 92, 93)

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с. 2, 4, 5)

Третя особа є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 28 квітня 2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 75-77, 78-82, 83)

Зі змісту наявної в матеріалах справи технічної документації вбачається, що вказані квартири є суміжними.

20 травня 2015 року Виконавчим комітетом Бахмацької міської ради Чернігівської області прийнято рішення № 98, яким визнано можливим переведення житлового приміщення у будинку АДРЕСА_3 у нежитлове, для використання в інших цілях. Надано дозвіл третій особі на збір вихідних даних для проектування і реконструкції нежитлового приміщення під магазин з офісом за вказаною адресою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято не у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України та з порушенням законних прав та інтересів громадян

Суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що дії суб'єкта владних повноважень щодо прийняття рішення від 20 травня 2015 року №98 є правомірними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до частини п'ятої статті 319 Цивільного Кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі статтею 379 Цивільного Кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об'єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

Відповідно до статті 6 Житлового кодексу УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Згідно статті 8 Житлового кодексу УРСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 7, частини першої статті 8 Житлового кодексу УРСР у виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної і міської ради народних депутатів.

Рішенням міської ради, як правило, затверджується Порядок переведення житлових приміщень у нежитлові та їх реконструкції, проте, судами попередніх інстанцій не було досліджено, чи затверджувався зазначений порядок у м. Бахмач, та чи було дотримано ОСОБА_4 вимог цього порядку, (в разі його затвердження) при виведенні квартири з житлового фонду та переведенні її у нежитловий фонд, чи надавалися власниками суміжних квартир та приміщень письмова згода ОСОБА_4 на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд.

У відповідності до вимог статті 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

При бажанні ОСОБА_4 провести реконструкцію своєї квартири з переобладнанням її під магазин з офісом, вона зобов'язана в обов'язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень, проте судами не було досліджено, чи надавалася така згода власниками суміжних приміщень. Крім того, судами не встановлювалося та не досліджувалися, чи отримувала ОСОБА_4 висновки компетентних органів (позитивні чи негативні) про можливість реконструкції квартири АДРЕСА_4.

За змістом частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі. В разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин всі постановлені у цій справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими і визнати правильними чи хибними правові висновки оскарженого рішення.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направити їх на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 січня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 728/2655/15-а - скасувати.

Справу № 728/2655/15-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та перегляду не підлягає.

Судді