Ухвала суду № 65623559, 29.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 876/850/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віртуоз" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016р. по справі за позовом Личаківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області до Приватного підприємства "Віртуоз" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.10.2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі у розмірі 98836 грн. 53 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом скеровано ряд платіжних вимог щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів така все ж залишається непогашеною.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року позов задоволено.

ПП «Віртуоз» оскаржило дану постанову з підстав неповно встановлених обставини справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення, мотивуючи тим, що строк, протягом якого податковий орган має право вчиняти дії, у тому числі звертатись до суду із позовами про стягнення податкового боргу з боржника шляхом списання коштів з його рахунків в обслуговуючих банках та/або продажу його майна, визначено пунктом 102.4. статті 102 ПК України, а відтак після спливу 1095-денного строку від дня виникнення податкового боргу податковий орган втрачає право на вчинення будь-яких дій щодо його стягнення з боржника крім визнання його безнадійним та списання.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить задоволити апеляційну скаргу, представника відповідача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП „Віртуоз, код ЄДРПОУ 23957887, перебуває на податковому обліку у Личаківській ОДПІ (а.с.6).

Заборгованість відповідача перед бюджетом згідно з довідкою №11448/10/13-06-17-00-569 від 19.10.2016 року становить 155865,69 грн., в т.ч. податок на прибуток приватних підприємств в сумі 98836,53 грн. (в т.ч. фінансова санкція 20045,70 грн.): податок на додану вартість 27273,41 грн. (фінансова санкція), єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати винагород за договорами ЦПХ допомоги по тимчасовій непрацездатності 29755,75 грн. (а.с.8).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковому органу необхідно надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, виходячи з наступного:

Порядок здійснення органом державної податкової служби заходів з погашення податкового боргу передбачений ст.95 Податкового кодексу України, згідно з п.95.1 якого орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Законодавством чітко передбачена черговість вчинення дій органом державної податкової служби з погашення податкового боргу; стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, і тільки в разі їх недостатності - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року у справі №813/5837/14 задоволено позов ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області та стягнуто з ПП „Віртуоз податковий борг з рахунків у банках в сумі 98836,53 грн. (а.с.11-12). Рішення набрало законної сили.

На виконання вказаної постанови суду, контролюючим органом направлено інкасові доручення в банківські установи, що обслуговують відповідача: № 916 від 09.12.2014 року, № 915 від 09.12.2014 року, № 917 від 09.12.2014 року, № 856 від 17.1.2014 року, № 858 від 17.11.2014 року, які повернуто без виконання.

Описано майно, на яке поширюється право податкової застави, що стверджується копією акту опису майна № 6 від 24.02.2015 року (а.с.9).

Факт обтяження майна відповідача податковою заставою, підтверджується витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.10).

Щодо твердження апелянта про те, що борг підприємства має статус безнадійного, то відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України - у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.101.1 ст.101 ПК України - списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом - пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України.

За змістом правового регулювання, встановленого цими правовими нормами, факт узгодження суми податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом, законодавець повязує із фактом вирішення спору між платником податків та податковим органом щодо правомірності донарахування суми податкового зобовязання. Якщо спір вирішується в межах судових процедур, то актом про його вирішення є судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи судом вищої інстанції, до якого звернулись сторони спору, реалізуючи своє право на звернення до суду відповідно до процесуального законодавства.

З оглянутої в суді апеляційної інстанції справи №2а-9261/11/1370 вбачається, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014р. залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року, якою визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0001652320/13302, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині 14001,52 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001672320/13304, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3393,75 грн.; визнані протиправними та скасовані рішення про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін від 06.06.2011 року № 0001692320/13300, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 56975,00 грн. та № 0001692320/13297, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3867,50 грн. (а.с.34-37 т.3)

Таким чином, колегія суддів вважає, що не сплив строк давності для звернення до суду з даним позовом.

Дане стверджується судовою практикою викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014р. у справі №К/9991/76449/11.

Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віртуоз" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016р. по справі №813/3720/16 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.М.Гінда

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 30.03.17р.