Ухвала суду № 65613373, 29.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/934/16-ц Номер провадження 22-ц/775/587/2017

Головуючий у 1 інстанції: Мартишева Т.О. Єдиний унікальний номер 233/934/16-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/587/2017

Категорія: 53

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Азевича В.Б., Новосядлої В.М.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», третя особа: Макіївська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості по оплаті лікарняних,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті лікарняних та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Посилався на те, що він працював в ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», звідки 30 грудня 2015 року його звільнено за п. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні з ним не проведено повного розрахунку, зокрема у 2014 році він знаходився на лікарняних, але оплату не проведено, тому просив стягнути не виплачені суми лікарняних за наступні періоди: з 09.05.2014р. по 23.05.2014р. 3 099,60грн., з 24.05.2014р. по 16.06.2014р. 5 330грн., з 17.06.2014р. по 16.07.2014р. 6 642грн., з 17.07.2014р. по 22.08.2014р. 7 970,40грн., з 23.08.2014р. по 24.09.2014р. 7 555,28грн., 25.09.2014р. по 30.10.2014р. 7 684,43грн., всього на суму 38 281,71грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 28 днів за період з 30.12.2015р. по 18.02.2016р. в сумі 4 428,48грн..

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 29 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. З ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» стягнуто заборгованість по оплаті лікарняних в загальному розмірі 38 265,31грн.. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вказане заочне рішення було оскаржене позивачем у апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 29 березня 2016 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовлено.

05.10.2016 року відповідачем була подана заява про скасування заочного рішення від 29.03.2016 року про стягнення з нього на користь позивача заборгованості по оплаті лікарняних у загальному розмірі 38 265, 31 грн..

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2016 року заяву відповідача задоволено, заочне рішення від 29 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості по оплаті лікарняних скасовано, справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Макіївську міську виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», третя особа Макіївська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості по оплаті лікарняних відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі. Вважає рішення незаконним, таким, що порушує його трудові конституційні права та дискримінує його трудові права за різними, у тому числі, територіальними ознаками. Суд встановив, що відповідачем було проведено нарахування сум до виплати за листками непрацездатності, відповідні заяви розрахунки були направлені до відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, однак виплати сум не були йому проведені у встановлений законом строк. Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що відповідно до п.2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ здійснення соціальних виплат та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету пенсійного фонду та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. З таким висновком суду позивач не згодний, зазначає, що він порушує принцип верховенства права і був зроблений з порушенням норм матеріального і процесуального права та з грубими порушеннями його законних трудових прав. Оскільки він не переселявся з району проведення АТО та не був взятий на облік як особа, що тимчасово переміщується з району проведення АТО, то дія Тимчасового порядку фінансування, постанов Кабінету Міністрів України, інших підзаконних актів та Законів, які регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які переселилися з районів проведення АТО на нього не розповсюджується. Закони, підзаконні акти та КЗпП України не встановлюють особливості проведення оплати лікарняних в період проведення АТО на території, тимчасово непідконтрольній органам державної влади та для громадян України, які з району проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання. Проте, Конституція України гарантує рівність прав громадян. Дискримінація за територіальною ознакою його прав на оплату лікарняного та дискримінація за територіальною ознакою його прав на судовий захист його порушених трудових прав на оплату лікарняного протизаконна. Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року, визначено, зокрема, що страхувальник це роботодавець, для осіб, зазначених у частині й статті 6 цього закону; страхувальник зобовязаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення соціальних послуг; таке матеріальне забезпечення призначається та надається за основним місцем роботи; рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією, що створюється на підприємстві; допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині 1 статті 6 цього Закону у найближчий день після призначення допомоги у строк, установлений для виплати заробітної плати. Отже, саме на роботодавця страхувальника покладається обовязок щодо нарахування та виплати позивачеві оплати лікарняних за листком непрацездатності. Фонд здійснює фінансування безпосередньо страхувальників роботодавців. Чинним законодавством не передбачено нарахування та виплата Фондом оплати лікарняних застрахованим особам, які не переселилися на контрольовану територію та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання. Суд не звернув уваги на те, що законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин, що склалися між сторонами, не передбачало необхідності оплати лікарняних після перерахування коштів Фондом на рахунки страхувальників, не врахував, що підприємство зобовязане було нараховувати та виплачувати оплату лікарняних одночасно із виплатою заробітної плати.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, від позивача, відповідача та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги м і залишення рішення суду без змін з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та дотри мався вимог матеріального і процесуального закону.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач працював в ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» з 16 жовтня 2003 року по 30 грудня 2015 року, був звільнений за п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

У день звільнення позивача 30 грудня 2015 року з ним проведений розрахунок по заробітній платі: - оплата простою з відсутністю на робочому місці - 2534,67 грн.; - компенсація за невикористану відпустку - 7534,67 грн.; - одноразова матеріальна допомога - 7190 грн..

У 2014 році ОСОБА_1 в період з 09.05.2014 року по 30.09.2014 року перебував на лікарняних, що вбачається з наявних у справі 6 копій листків непрацездатності, а саме №843339 за період з 08 травня 2014 року по 23 травня 2014 року, № 841829 з 24 травня 2014 року по 16 червня 2014 року, № 910099 з 17 червня 2014 року по 16 липня 2014 року, № 668539 з 17 липня 2014 року по 22 серпня 2014 року, № 672713 з 23 серпня 2014 року по 24 вересня 2014 року, № 950481 з 25 вересня 2014 року по 30 жовтня 2014 року.

За вказаними листками непрацездатності відповідачем нараховано грошові кошти та за перші пять календарних днів проведено виплату за рахунок підприємства, за інший період направлено на адресу Макіївської міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності заяви-розрахунки, які не були профінансовані Фондом, тому виплати відповідачем не проведені.

Третя особа у даній справі - Макіївська міська виконавча дирекція відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності підтвердила, що заяви розрахунки за вказаними лікарняними листами дійсно подавались відповідачем та зареєстровані, однак не були профінансовані Фондом у звязку з тим, що 07 листопада 2014 року Постановою КМУ № 595 затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам та організаціям Донецької та Луганської областей. На підставі цього порядку органи Донецького обласного відділення Фонду зможуть здійснити фінансування підприємства тільки після повернення даної території під контроль органів державної влади або за умови перереєстрації ПАТ ЯКХЗ на територію, підконтрольну органам державної влади.

Станом на час розгляду справи місце знаходження відповідача зареєстроване у ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на території, яка тимчасово не підконтрольна державній владі.

Згідно із частинами 1, 2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі Закон № 2240-III), що діяв на час виникнення правовідносин між сторонами, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Згідно з пунктом 3 ч.2 ст. 27 вказаного Закону страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 ч.2 ст. 28 цього Закону визначено, що страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 29 зазначеного Закону застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 50, ч.1 ст.52 Закону № 2240-III матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України). Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Оскільки відповідачем було своєчасно оплачено перші пять днів тимчасової непрацездатності позивача, проведено нарахування сум до виплати за всіма листками непрацездатності та відповідні заяви розрахунки були направлені до Макіївської міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, але виплати за листками непрацездатності не були проведені позивачу через нездійснення фінансування зазначеним Фондом, суд обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що виплати за листками непрацездатності мають бути проведені відповідачем у найближчий після призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати висновків суду не спростовують. Відповідач не міг використати власні кошти для оплати листків непрацездатності.

Матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності здійснюється за рахунок бюджету Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані страхувальником застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку, які використовуються страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Виплата страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом у законодавстві не передбачена. У разі порушення порядку використання страхових коштів страхувальники та інші отримувачі страхових коштів несуть відповідальність, передбачену ст. 30 Закону № 2240-III (постанова Верховного Суду України від 19 травня 2015 р. у справі № 21-132а15).

Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав позивача на оплату листків непрацездатності не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки судом розглянуто справу у межах заявлених вимог та встановлено, що відповідач діяв у відповідності до вимог Закону № 2240-III.

Станом на час розгляду апеляційної скарги Макіївська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила, що 07.02.2017 року ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» знято з обліку Макіївської міської виконавчої дирекції та передано на облік Покровській міській виконавчій дирекції (на територію, підконтрольну органам державної влади).

Доводи апеляційної скарги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні безпідставні, оскільки оскаржуваним рішенням розглянуто лише позов про стягнення заборгованості по оплаті лікарняних, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні була розглянута апеляційним судом Донецької області рішенням від 15 червня 2016 року, яке набуло чинності.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Н.С. Краснощокова

Судді: В.Б. Азевич

ОСОБА_2