Вирок № 65609005, 28.03.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6831/16

1-кп/639/154/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Савчука О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого: 07 вересня 2015 року Золочівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; 29 жовтня 2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисних злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1, 10 серпня 2015 року, близько 13 год., знаходячись поряд із огорожею ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 99, реалізуючи свій раптово виниклий, злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме брухту чорних металів та алюмінію, який знаходився на території вказаного підприємства, діючи повторно, з корисливих мотивів, переліз через огорожу підприємства, тим самим проник на охоронювану територію, підійшов до корпусу №9 та через двері корпусу, які були відчинені, пройшов до корпусу, піднявся на третій поверх, де зібрав металевий брухт, а саме: відходи алюмінію вид 4 різної форми і величини загальною вагою 15 кг.; дріт ніхром марки Х20Н30, загальною вагою 1кг. 550 гр.; брухт сталевий (згідно специфікації №9 від 13.01.2015р.) загальною вагою - 17 кг. 200 гр., загальною вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1702 від 06.04.2016р., - 184 грн. 40 коп., які сховав у принесені з собою поліетиленові мішки.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітниками охорони ВОХР ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» при спробі покинути територію корпусу №9.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, розміром судових витрат на проведення експертних досліджень по справі та пояснив суду, що 10 серпня 2015 року, близько 13 год. він, знаходячись поряд із огорожею ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 99, вирішив зібрати на території цього підприємства брухт металу, переліз через огорожу підприємства, підійшов до одного з корпусів, через двері, які були відчинені зайшов та сходами піднявся на третій поверх, де зібрав металевий брухт, відходи різного металу, вагою приблизно 25 кг., які сховав у принесені з собою поліетиленові мішки та пішов до паркану, але був зупинений співробітниками охорони, які вилучили у нього метал, а його передали співпрацівникам поліції.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочин скоїв те, що не було грошей, просить суд не призначати суворе покарання.

Представник потерпілої сторони ДП ХПЗ «ім. Т.Г. Шевченка» ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. До обвинуваченого підприємство будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, з урахуванням заяви представника потерпілої сторони про розгляд справи за її відсутності, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого, щодо судових витрат та долі речових доказів, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає провину ОСОБА_1 повністю доведеною і кваліфікує його дії за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, із проникненням у приміщення.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд, на підставі ст. 66 КК України, визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і судового слідства.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він із середньою - спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий, в останнє : 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, судимість не погашена у встановленому законом порядку, хворіє на туберкульоз легень закритої форми, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу, заяву представника потерпілої сторони щодо відсутності до обвинуваченого претензій, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, оскільки вказаний злочин вчинений ним до винесення останнього за часом вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2015 року, шляхом поглинання менш суворого знову призначеного покарання, більш суворим покаранням за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2015 року.

В ході досудового та судового слідства відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Судові витрати, вартість проведення експертного дослідження по справі суд, на підставі ст.124 КПК України вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.

Доллю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого знову призначеного покарання, більш суворим покаранням за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2015 року - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 263 гривні 88 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази по справі: відходи алюмінію вид 4 різної, форми і величини, загальною вагою 15 кг.; дріт ніхром марки Х20Н30, загальною вагою 1кг. 550 гр.; брухт сталевий (згідно специфікації №9 від 13.01.2015р.) загальною вагою - 17 кг. 200 гр., які передані на зберігання до ДП ХПЗ «ім. Т.Г. Шевченка» - повернути підприємству, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.