Постанова № 65600681, 26.01.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13030/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М.,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 УПП в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Палюх Марини Юріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи тим, що 13.10.2016 року інспектором роти №1 батальйону №2 УПП в м.Києві ДПП лейтенантом поліції Палюх М.Ю. винесено постанову серії АР №283605 було складено протокол та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.

Вказує, що вважає постанову такою, що винесена з порушенням вимог ст.ст.251, 276, 268 КпАП України, у зв'язку з чим, оскільки жодним належним доказом не підтверджується його протиправна поведінка та вина у вчиненні адміністративного правопорушення, звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №283605 від 13 жовтня 2016 року, винесену інспектором роти №1 батальйону №2 УПП в м.Києві ДПГІ лейтенантом поліції Палюх М.Ю. про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач в судове засідання 26.01.2017 року не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд, керуючись вимогами ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, докази долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про міліцію», дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, встановлена приписами вищезазначеної статті презумпція вини суб'єкта владних повноважень зобов'язує останнього у разі не згоди з повідомленими позивачем у заяві обставинами спростувати їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором роти №1 батальйону №2 УПП в м.Києві ДПГІ лейтенантом поліції Палюх М.Ю. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №283605 від 13 жовтня 2016 року про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України (а.с.11).

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, підставою для складання протоколу в обов'язковому порядку мають бути наявність протиправної поведінки і вини.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.256 КпАП України протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до ч.4 ст. ст. 256 КпАП України при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За таких обставин, оцінивши надані докази та виходячи зі змісту позовної заяви, суд вважає, що викладені позивачем обставини відповідають дійсності, тобто відповідачем порушені основні норми закону щодо встановлення обставини, що підлягають з'ясуванню при складанні протоколу про адміністративне правопорушення а також щодо прав позивача при його складенні.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 КпАП України встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що оскільки при складенні вищезазначеного протоколу відповідач не виконав зазначених вище вимог закону, та є таким, що безпідставно складений та порушує права позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а тому на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 73 гривні 08 копійок відповідно до вимог вищезазначеної норми закону.

На підставі вищезазначеного, Конституції України, ст.ст. 124, 245, 251, 252, 254-256, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 17, 60, 69, 71, 72, 104, 105, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 УПП в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Палюх Марини Юріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №283605 від 13 жовтня 2016 року, винесену інспектором роти №1 батальйону №2 УПП в м.Києві ДПГІ лейтенантом поліції Палюх Мариною Юріївною про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя С. М. Богінкевич