Окрема думка судді № 65582945, 23.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Матківської М.В. при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

23 березня 2017 року

В січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У позові зазначив, що 13 вересня 2016 року він керував автомобілем НОМЕР_1, на 23 кілометрі автодороги 8-02-30 «Вороновиця-Тиврів-Шаргород» приблизно о 15:50 год. і рухався в сторону смт. Тиврова зі сторони с. Василівки Тиврівського району. Перед ним рухався трактор марки «Білорус» державний номер 21010АВ із 5-ма причіпами та ящиками зі швидкістю близько 40 км/год.

Переконавшись у безпеці маневру, він розпочав обгін трактора. В цей час тракторист, не переконавшись в безпеці свого маневру, спочатку виконав зміщення трактора до правої сторони узбіччя, а потім різко почав повертати ліворуч. Він загальмував, намагаючись уникнути зіткнення, проте це йому не вдалося, зіткнення сталося, в результаті чого його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно товарних чеків вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 12823,87 гр., яку, на його думку, ОСОБА_1, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен відшкодувати йому, тобто відповідач має відшкодувати йому витрати на повний ремонт автомобіля.

Тому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 12823,87 гр. матеріальної шкоди, а також 6000 гр. моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку із знищенням чи пошкодженням майна, оскільки протягом тривалого часу у звязку з пошкодженням автомобіля йому довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того його суворий сімейний бюджет прийшлося спрямувати на ремонт пошкодженого автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав до всього відноситися нервово. Від такого стану і нецільового використання сімейних коштів постраждали крім нього і члени його родини, родичі, та що призвело до розладу стосунків у родині.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження з дотриманням правил підсудності, встановлених ЦПК України.

Зазначив, що ухвалу суду вважає необґрунтованою через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки провадження у справі відкрито з порушенням правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2017 року апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 відхилена.

Ухвала Калинівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року залишена без змін.

З такою позицією не погоджуюся виходячи із наступного.

Суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження у справі на підставі ст. 122 ЦПК України, пославшись на те, що позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, що була завдана йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із позовної заяви ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджує копія його паспорту серії АВ № 787752 про місце реєстрації вул. Леніна, 42 с. Черемошне Тиврівського району Вінницької області (а. с. 2, 21).

Таку ж адресу свого місця проживання зазначив відповідач у поданій ним до суду апеляційній скарзі (а. с. 18).

За таких обставин справа підсудна Тиврівському районному суду Вінницької області.

Також зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що позивач просить відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в звязку з пошкодженням транспортного засобу.

Частиною 6 статті 110 ЦПК України передбачено, що позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть предявлятися також за місцем завдання шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдано шкоди транспортному засобу позивача, сталася на 23 км автодороги 8-02-30 «Вороновиця Тиврів Шаргород», в районі адміністративної території, що відноситься до Тиврівського району Вінницької області.

І за таких обставин справа підсудна Тиврівському районному суду Вінницької області.

Крім того, згідно положень ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є субєктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 цього Кодексу. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Відкривши провадження у справі, суд першої інстанції вимоги ч. 3 ст. 122 ЦПК України не виконав. В матеріалах справи відсутні докази звернення суду першої інстанції до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача ОСОБА_1 щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).

Таким чином, вважаю, що судом першої інстанції порушено встановлений порядок вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду.

З урахуванням викладеного вважаю, що наявні законні підставі для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1

Ухвала Калинівського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року підлягає до скасування з передачею матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суддя: М.В. Матківська