Ухвала суду № 65582944, 20.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1187/16-ц Провадження № 22-ц/772/75/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Медвецького С.К., Шемети Т.М., секретар Агеєва Г.В., за участі: ОСОБА_2 та представника ТОВ ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 по звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про визнання правочину в частині недійсним, -

встановила:

У липні 2016 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось до суду із вищевказаним позовом, в якому просило, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за Кредитним договором, звернути, на користь ТОВ «Порше Мобіліті», стягнення на предмет застави згідно Договору застави, шляхом його реалізації на торгах.

Позов мотивовано тим, що 25.01.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №50003014, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 95535,30 гривень (еквівалентно 11882,50 доларів США) строком на 60 місяців зі сплатою 9,90% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з цільовим призначеннямпридбання автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель POLO, 2012 р.в., номер шасі XW8ZZZ61ZCG033337.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 26.01.2013 року, між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено Договір застави.

Згідно з умовами договору, заставодавець передав заставодержателю у заставу вищевказаний транспортний засіб.

Крім того, відповідно до умов поруки, визначених Загальними умовами кредитування, з метою забезпечення вказаних зобов'язань, ОСОБА_4 виступив поручителем ОСОБА_2

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, станом на 06.07.2016 року утворилась заборгованість в сумі 117257,47 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 104307,87 грн., заборгованості за процентами за період з 01.08.2015 року по 06.07.2016 року в сумі 9752,78 грн., а також 3% річних за період з 01.08.2015 року по 06.07.2016 року в сумі 3196,82 грн.

Починаючи з серпня 2015 року ОСОБА_2 припинив сплачувати страхові платежі, у звязку з чим позивачу завдано збитки в сумі 7601,19 грн. у вигляді невідшкодованих страхових платежів, які були здійснені ТОВ «Порше Мобіліті» в період з серпня 2015 року по квітень 2016 року.

Таким чином, з урахуванням витрат на правову допомогу, заборгованість перед ТОВ «Порше Мобіліті» становить 136858,66 грн.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, в якому, відповідно до остаточних позовних вимог просив визнати недійсним пункт 3.1 Кредитного договору № 50003014 від 25.01.2012 року, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2

Зустрічний позов мотивовано тим, що 25.01.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено вищевказаний Кредитний договір.

26.01.2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_2 було укладено Договір застави.

З метою забезпечення вказаних зобов'язань, ОСОБА_4 виступив поручителем ОСОБА_2

ОСОБА_2 вважає, що свої зобовязання за Кредитним договором він виконав у повному обсязі ще в грудні 2014 року, коли перерахував кошти в загальній сумі 92626,84 грн., які були зараховані на банківський рахунок ТОВ «Порше Мобіліті», що вказаний у договорі.

У звязку з цим, він вважав, що зобовязання за Кредитним договором припинилися.

Проте, кредитодавець, в порушеннявимог Закону України «Про захист прав споживачів», не здійснив відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення аж до повного погашення.

Навпаки, керуючись п. 3.1 Умов кредитування, кредитор зарахував частину коштів в рахунок погашення заборгованості, а решту суми, зарахував як авансовий платіж за рахунок якого здійснювалось повернення кредиту в строк, передбачений графіком погашення кредиту.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що порядок дострокового повернення кредиту, який визначений Умовами кредитування (пункт 3.1), суперечить приписам Закону України «Про захист прав споживачів», а тому звернувся до суду для захисту своїх прав.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 26.10.2016 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним пункт 3.1 Загальних умов кредитування, додаток до Кредитного договору № 50003014 від 25.01.2012 року.

Додатковим рішенням від 20.12.2016 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із судовим рішенням, ТОВ «Порше Мобіліті» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26.10.2016 року та ухвалити нове, яким первісний позов задоволити в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, судом неправильно встановлено обставини у справі, невірно оцінено докази, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, суд дійшов невірного висновку про виконання боржником зобовязань за кредитним договором, не враховано, що Кредитним договором не передбачено будь-якої плати за дострокове погашення заборгованості.

Колегія суддів дослідивши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 50003014 за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 95535,30 гривень (еквівалентно 11882,50 доларів США) для придбання транспортного засобу (марки VOLKSWAGEN, модель POLO, 2012 р. в., номер шасі XW8ZZZ61ZCG033337) з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 15.01.2017 року та зі сплатою процентів за користування кредитом.

Згідно умов кредитування,позичальник зобовязався повертати кредит в обсязі і терміни, встановлені Графіком погашення кредиту.

Для забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, 26.01.2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено Договір застави, за яким заставодавець передав заставодержателю у заставу вищевказаний транспортний засіб.

Крім того, відповідно до умов поруки, визначених Загальними умовами кредитування, які є додатком до Кредитного договору, з метою забезпечення вказаних зобов'язань, ОСОБА_4 виступив поручителем ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зобовязання за Кредитним договором у ОСОБА_2 припинились, у звязку з належним виконанням. Положення ж п. 3.1 Умов кредитування, як несправедливі, суперечать приписам Закону України «Про захист прав споживачів».

Із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, стверджуючи про наявність заборгованості у позичальника за кредитним договором.

Розмір заборгованості, яку просить стягнути позивач і яка вказана у позові, виходячи із змісту позову, складається з:

суми кредиту, яка підлягає поверненню - 4197, дол.. США, що еквівалентно 104307,87 грн.;

процентів за користування кредитними коштами, який розрахований виходячи із загальної суми кредиту, яка підлягає поверненню 9752,78 грн.;

збитків завданих відповідачу у виді неповернутих страхових платежів -7601,19 грн.;

загальної суми трьох процентів річних 124858,66 грн.;

судових витрат у виді правової допомоги 12000 грн.

Загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем , в рахунок якої просить звернути стягнення на предмет застави складає136858,66 грн..

Пунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування сторони погодили, що розмір платежів, що підлягають сплаті Позичальником у повернення Кредиту, визначено у гривні на день укладення Кредитного договору у Графіку погашення кредиту, який є невідємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у Кредитному договорі.

Судами встановлено, і не заперечувалось сторонами, що позичальник ОСОБА_2 погашав кредит відповідно до графіку платежів, який був невідємною частиною кредитного договору.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, вказана заборгованість виникла внаслідок недотримання позичальником вимог договору, які регламентують дострокове повернення кредиту п. 3.1., в якому зазначається, що позичальник зобовязаний звернутись до Компанії до запланованого дня дострокового повернення та отримати від Компанії відповідний рахунок для сплати, внаслідок чого Позичальник отримує від Компанії новий Графік погашення кредиту.

Твердження позивача, що відповідач порушив умови договору щодо сплати щомісячних платежів, є безпідставними, так як не доведені жодним належним доказом.

Встановлено, що ТОВ «Порше Мобіліті» раніше зверталось до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до цих відповідачів про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, збитків та звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням місцевого суду від 26 травня 2014 року, залишеним без змін судом апеляційної інстанції (в подальшому і касаційною інстанцією), відмовлено в задоволенні позову.

Підставами для звернення до Липовецького районного суду Вінницької області були наявність заборгованості за кредитним договором, в тому числі збитки у виді страхових платежів, а від так і наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави.

Обставини, які встановлені судовим рішенням у цивільних справах, які набрали законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені обставини. (ст. 61 ЦПК України).

Рішенням Липовецького районного суду встановлено, що обставини, яким позивач обґрунтовує свої вимоги не знайшли свого підтвердження, отже, не знайшло своє підтвердження і наявність заборгованості по кредитному договору.

В ухвалі Апеляційного суду Вінницької області від 14 жовтня 2014 року, постановленої за результатами перегляду рішення Липовецького районного суду в апеляційному порядку, вказано, що в судовому засіданні представник апелянта Товариство, пояснили, що на час розгляду справи заборгованості по кредитному договору не має, повернення відбувається відповідно графіка.

Як пояснив в судовому засіданні представник апелянта при розгляді даної справи (про звернення стягнення на предмет застави), якби позичальник звернувся до них завчасно з вимогою про дострокове погашення кредиту, то заборгованості у нього не було б.

Також представник апелянта не заперечував в судовому засіданні той факт, що позичальник звертався до них з вимогою про зазначення розміру залишку непогашеного кредиту для дострокового погашення його, і йому було повідомлено суму, яку необхідно йому сплатити, що він і зробив двома платежами.

Отже, судами при розгляді двох цивільних справ встановлено, що до моменту дострокового погашення кредиту, у позичальника не було заборгованості по кредиту.

Слід також звернути увагу, що представник апелянта не зміг зазначити складові, (з тексту позовної заяви) «суми кредиту, яка підлягає поверненню» в розмірі 4197,5 дол. США, в т.ч. тіло кредиту, відсотки за кожен місяць користування, пеня чи інші штрафні санкції тощо.

Крім цього, позивачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 1048 ЦК України (проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики), неправильно проведений розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, оскільки, зроблений шляхом множення загального розміру «суми кредиту, яка підлягає поверненню» на процентну ставку та множенням на кількість днів у році.

Також, відповідно нарахування заборгованості за процентами суперечить п.2.4 кредитного договору, відповідно до якого, проценти повинні нараховуватись щомісячно 15 числа поточного місяця. Період нарахування починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.

Твердження апелянта про порушення позичальником вимог договору, а саме п. 3.1. кредитного договору щодо дострокового погашення кредиту, є незаконним, оскільки суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання даного пункту договору недійсним у звязку з несправедливістю його умов.

Повернення кредиту здійснюється Позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту (п. 1.4.2 Загальних умов кредитування)

Відповідно до пункту 3.1 Загальних умов кредитування, позичальник має право в будь-який час повернути достроково Кредит у повному обсязі або у частині. Для цього Позичальник зобовязаний звернутись до Компанії не пізніше ніж за 7 (сім) робочих днів до запланованого дня повернення та отримати від Компанії відповідний рахунок для сплати (включаючи суму дострокового погашення, процентів і комісії). Разом із рахунком Позичальник отримує від Компанії новий Графік погашення кредиту. Такий Графік погашення кредиту вважається погодженим Позичальником та набирає чинності з моменту отримання коштів від Позичальника на підставі зазначеного рахунку.

Якщо позичальник звертається до Компанії після 15 числа поточного місяця для дострокового погашення кредиту (його частини), Позичальник зобовязується сплатити рахунок за поточний місяць відповідно до Графіку погашення кредиту, після чого Компанія виставляє відповідний рахунок до сплати (включаючи суму дострокового погашення, проценти і комісію). Разом з рахунком Позичальник отримує від Компанії новий Графік погашення кредиту (у випадку погашення Позичальником частини Кредиту). Такий графік погашення кредиту вважається погодженим Позичальником та набирає чинності з моменту отримання коштів від Позичальника на підставі зазначеного рахунку. Якщо в порушення вимог цього пункту Позичальник достроково поверне Кредит у повному обсязі або у частині без попереднього отримання у Компанії відповідного рахунку (включаючи суму дострокового погашення, процентів і комісії), цей платіж вважатиметься авансовим платежем і зараховуватиметься у сплату суми, яка відшкодовує частину платежів, що підлягають сплаті Позичальником у повернення Кредиту у строки, передбачені Графіком погашення кредиту; проценти, комісії та інші платежі, що відносяться до періоду за який здійснено авансовий платіж, зменшенню не підлягають і повинні бути сплачені Позичальником у повному обсязі.

Згідно з ч. 1ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частиною 8 цієї ж статті закріплено, що споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.

Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом (абз. 3 ч.8ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, в даному випадку, позичальник скористався своїм правом передбаченим Законом, норми якого по відношенню до умов Договору мають пріоритетність.

Крім того, товариство, в порушеннястатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення аж до повного погашення кредитор не здійснив та зарахував частину коштів в рахунок погашення заборгованості, а решту суми, зарахував як авансовий платіж за рахунок якого здійснювалось повернення кредиту в строк, передбачений Графіком погашення кредиту.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що місцевий суд зробив правильний висновок про несправедливість, в розумінні статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 3.1 Загальних умов кредитування,а тому, враховуючи положення ст. ст. 203, 215 ЦК України його слід визнати недійсним.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позичальник не пропустив строк позовної давності, оскільки останній достроково погасив кредит в грудні 2014 року, і з того часу міг дізнатись про порушення свого права. Позов подано в межах трьохрічного строку 21.08.2016 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом ухвалене рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2016 року залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: