Постанова № 65580860, 23.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 922/4602/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

апелянта - не з'явився,

боржника - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 02.02.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, (вх.№565 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4602/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4602/16 (суддя Яризько В.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2; ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; зобовязано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 01.02.2018р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Державна податкова інспекція у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві з постановою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4602/16 та припинити провадження у справі №922/4602/16.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що боржник перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник за неосновним місцем обліку; вважає, що боржником не було надано належних доказів відсутності платоспроможності боржника, а судом не було перевірено дотримання боржником процедури добровільної ліквідації. Як вказує апелянт, з аналізу поданих боржником до контролюючого органу податкових декларацій вбачається, що до звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом, ТОВ ВТФ "АВІАС" здійснювало активно господарську діяльність на рівні попередніх років (2014-2015р.р.), які передували банкрутству, тобто, показники податкової звітності вказують на відсутність об'єктивності щодо ознаки неплатоспроможності боржника. Крім того, як зазначає апелянт, на момент апеляційного оскарження вказаної постанови боржник має відкриті банківські рахунки, наявність яких є підтвердженням ведення підприємством господарської діяльності та наявності майнових ресурсів; постанова про визнання боржника банкрутом була прийнята судом без врахування факту наявних численних кримінальних проваджень, в яких фігурує ТОВ ВТФ "АВІАС".

В обгрунтування подання апеляційної скарги посилається на постанову ВГСУ від 11.05.2016 р. у справі № 904/10403/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 23.03.2017р.

13.03.2017р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№2682) про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з недостатністю фінансування для направлення уповноваженого представника для участі у судовому засіданні.

У матеріалах справи містяться подані Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС пояснення (вх.№3165), в яких зазначено про наявність численних кримінальних проваджень за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ ВТФ "АВІАС" від сплати податків в особливо великих розмірах. Крім того, згідно інформації АІС "Податкового блоку ДФС України", ОСОБА_2, яка є ліквідатором у даній справі, зареєстрована посадовою особою ще на 137 суб'єктах господарської діяльності.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 23.03.2017р. представник апелянта не з'явився. Представник боржника проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4602/16 - без змін, заявив клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що учасники провадження у справі про банкрутство про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обовязковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на постанову суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відхиляє клопотання представника ліквідатора та вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Досліджуючи матеріали справи та відповідно до положень норм цивільного, господарського законодавства, законодавства про банкрутство, колегія суддів приходить до висновку щодо передчасності порушення судом першої інстанції справи про банкрутство ТОВ ВТФ "АВІАС", виходячи з нижченаведеного.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС", код ЄДРПОУ 32560942, зареєстроване як юридична особа м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43; попередньою адресою боржника є м. Дніпро.

Як свідчать матеріали справи, а саме згідно протоколу загальних зборів від 19.09.2016р., загальними зборами учасників товариства були вирішені питання про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії, встановлений строк для заявлення вимог кредиторів боржника.

19.09.2016р. державним реєстратором було внесено відповідні відомості про прийняття рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в ЄДР.

Відповідно до матеріалів справи, повідомлення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідною роздруківкою за 19.09.2016р.

Як вбачається з протоколу загальних зборів засновників ТОВ ВТФ "АВІАС" від 21.11.2016 року було затверджено проміжний ліквідаційний баланс та вирішено звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ ВТФ "АВІАС", оскільки відсутнє майно для задоволення вимог кредиторів.

23.12.2016р. ліквідатор ТОВ ВТФ "АВІАС" звернулась до місцевого господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016р. порушено провадження у справі №922/4602/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС".

Згідно з частиною 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Імперативними приписами абзазу 2 частини 1 статті 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Зокрема, однією із передумов для звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону про банкрутство є повідомлення податкового органу про рішення власника боржника щодо ліквідації останнього (частина 7 статті 111 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, в порушення вищевказаної норми, ліквідатором ТОВ ВТФ "АВІАС" при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство не надано доказів подання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи в досудовій процедурі ліквідації, у тому числі первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період для проведення перевірки.

Крім того, у заяві до суду ліквідатор зазначає, що боржник має кредиторську заборгованість перед Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального ГУ ДФС по податку на прибуток за 9 місяців 2016 року в сумі 1 800, 00грн. Проте, доказів повідомлення податкового органу як кредитора боржника про ліквідацію останнього ліквідатором не надано.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також звертає увагу, що ні апелянт, ні податковий орган за місцем обліку боржника як платника податку - Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального ГУ ДФС, перед яким боржник визнає заборгованість, взагалі не був повідомлений ані боржником, ані місцевим господарським судом про банкрутство ТОВ ВТФ "АВІАС". Як вбачається із ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство від 19.01.2017р., дана ухвала була направлена Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Хоча матеріали справи містять відомості, що боржник (податковий номер 32560942) знаходиться на обліку за основним місцем в СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС.

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Як вбачається із заяви ліквідатора ТОВ ВТФ "АВІАС" існує дебіторська заборгованість за договором відступлення права вимоги від 15.10.2015р. в сумі 500 000, 00грн., за яким боржником є ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", яку ліквідатору не вдалось стягнути.

Проте, ліквідатором до заяви не додано доказів, які саме нею було вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується.

Судом першої інстанції наведеного досліджено також не було.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника про порушення справи про банкрутство додаються відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити.

У матеріалах справи міститься копія довідки №08.7.0.0.0/161101153503 від 01.11.2016р. (т.1 а.с.115) про те, що боржнику закрито два рахунки №26000000969597 та №26003000061168. Проте, у матеріалах справи відсутні відомості щодо всіх наявних рахунків боржника.

Судом першої інстанції наведеного досліджено не було.

Натомість, апелянтом подано до апеляційного господарського суду дані про банківські рахунки боржника (т.1 а.с.134-148), з яких вбачається, що боржник має численні відкриті рахунки у банківських установах.

Судова колегія в силу статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, приймає додані апелянтом до апеляційної скарги докази в обгрунтування апеляційної скарги, оскільки як зазначено вище, податковий орган не був повідомлений ані боржником, ані судом про розгляд справи про банкрутство ТОВ ВТФ "АВІАС", отже, був позбавлений права надати свої доводи щодо розгляду справи в суді першої інстанцїі.

Судова колегія також зазначає, що згідно поданої ліквідатором заяви, заборгованість боржника становить 539 000, 00грн. перед ТОВ "Провід Груп" за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015р. та 1 800, 00грн. перед Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального ГУ ДФС по податку на прибуток за 9 місяців 2016. Заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" перед боржником складає 500 000, 00грн. Таким чином, лише на суму 40 800, 00грн. кредиторські вимоги боржника перевищують вартість майна та активів товариства.

Проте, ліквідатором не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості боржником виконати свої зобов'язання перед кредиторами не інакше як через процедуру банкрутства, з огляду на наявність ще й заборгованості ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" перед боржником.

Місцевим господарським судом даних обставин дослдіжено також не було.

Натомість, апелянтом подано до апеляційного господарського суду відомості щодо господарської діяльності боржника за 2014-2015рр. (податкові декларації з податку на прибуток приватних підприємств), з яких вбачається, що ТОВ ВТФ "АВІАС" здійснювало активно господарську діяльність, показники податкової звітності вказують на відсутність об'єктивності щодо ознаки неплатоспроможності боржника.

Так, згідно річної податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік підприємством задекларовано дохід, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 3 192 190 044грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності у розмірі 4 115 402грн.; за 2015 рік підприємством в декларації з податку на прибуток відображено дохід від будь-якої діяльності у розмірі 7 958 491 357грн., об'єкт оподаткування у розмірі 3 663 789грн.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ліквідатором не було вчинено усіх обов'язкових дій, передбачених законом при ліквідації підприємства. Місцевий господарський суд, порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ ВТФ "АВІАС" та визнаючи ТОВ ВТФ "АВІАС" банкрутом формально підійшов до викладених у заяві ліквідатора доводів та обставин, не дав їм належну оцінку та не дослідив їх, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, були відсутні передумови, необхідні для порушення провадження у справі.

До викладеного слід додати, що відповідно до частини 4 статті 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону про банкрутство) обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення названих норм, ліквідатором ТОВ ВТФ "АВІАС" при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено наявність кредиторської заборгованості ТОВ ВТФ "АВІАС" в розмірі 540 800, 00грн. та відсутність будь-яких активів у боржника.

Головою ліквідаційної комісії боржника була проведена інвентаризація майна боржника, за результатами проведення якої встановлена відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів на поточному рахунку у банківській установі; виявлена дебіторська заборгованість у сумі 500 00000 грн.

Отже, зазначений обсяг активів (їх відсутність) виключає можливість покриття боржником судових витрат у даній справі про банкрутство.

За приписами частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

У свою чергу частиною 1 статті 15 Закону про банкрутство у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону про банкрутство свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів частини 4 статті 11 Закону про банкрутство.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 20.07.2016р. у справі №927/177/16.

Щодо права ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на апеляційне оскарження постанови господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4602/16, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в цьому випадку (в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, що боржник перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник за неосновним місцем обліку; оскільки ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючим органам, у тому числі і органам доходів і зборів, хоча апелянт і не є учасником провадження у справі про банкрутство, але його право цим порушено і підлягає захисту.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 11.05.2016р. у справі №904/10403/15.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, керуючись принципами розумності, справедливості та законності, з урахуванням вимог цивільного та господарського законодавства, законодавства про банкрутства, у звязку із передчасністю та безпідставністю порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві підлягає задоволенню, а провадження у справі №922/4602/16 про банкрутство ТОВ ВТФ "АВІАС" підлягає припиненню.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 3 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4602/16 скасувати.

Провадження у справі №922/4602/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" припинити.

Повний текст постанови складено 28.03.2017 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.