Ухвала суду № 65578434, 27.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/12637/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

27 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.12.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.12.2016 позовну заяву позивача залишено без руху.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу суду від 26.12.2016 в частині сплати судового збору за другу позовну вимогу немайнового характеру у сумі 551, 20 грн і направити справу для продовження розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду.

У відповідності до п. 3 частини першої ст. 199 КАС України, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі ставок, встановлених Законом України «Про судовий збір». При цьому суд зазначив, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 552,40 грн, оскільки у цьому спорі позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Порядок сплати та ставки судового збору визначаються Законом України № 3674-VI від 08.07.2011 «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI, в редакції чинній на час подання позовної заяви).

Так, статтею 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2016 складала 1378,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн).

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, згідно із положеннями пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

Таким чином, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 заявила вимоги про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 81% місячного заробітку, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії із зазначених вище підстав, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку, які за своїм змістом, не зважаючи на декілька способів відновлення порушеного справа, стосуються одного предмета спору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково вважав, що відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 552, 40 грн, як за 2 вимоги немайнового характеру.

Тому, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, справа направленню для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.12.2016 скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.