Постанова № 65578432, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/348/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.

2-а/357/201/17 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 вернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Київській області (надалі за текстом - «Головне управління») щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, зобов'язати розглянути заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності та зобов'язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 275 600 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Зобов'язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Зобов'язано Головне управління призначити і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 275 600 грн.

В апеляційній скарзі Головне управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.01.1996 року по 06.11.2015 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме: ГУ МВС України в Київській області.

07 листопада 2015 року позивача було зараховано на службу в Головне управління Національної поліції в Київській області.

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції в Київській області за №14 о/с від 21 січня 2016 позивача було звільнено зі служби в поліції за п.1 пп.2 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

З 22 січня 2016 року позивача - капітана поліції, інспектора дозвільної системи Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, звільнено зі служби в поліції у запас /з постановкою на військовий облік.

Календарна вислуга років на день звільнення складає 19 років 11 місяців 23 дні.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0214449 від 13.04.2016 за результатами первинного огляду ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності, причиною інвалідності зазначено захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Свідоцтвом про хворобу № 344/3В від 28.12.2015, виданим Військо-лікарською комісією ГУ МВС України в Київській області, підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

07 жовтня 2016 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області із заявою, в якій просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 04.11.2016 року № 29/С-685 у виплаті допомоги було відмовлено з посиланням на те, що виплата та призначення одноразової грошової допомоги працівникам поліції проводиться за останнім місцем служби поліцейського.

07 листопада 2016 року позивач звернувся з аналогічною заявою /рапортом/ про виплату одноразової грошової допомоги до т.в.о. начальника ГУ НП в Київській області.

Листом від 30.11.2016 року № 29/С-772 відповідач відмовив у призначенні та виплаті одноразової допомоги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 р. № 580-VIII (надалі за текстом - «Закон № 580-VIII») одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Частиною 2 названої статті Закону № 580-VIII визначено, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

За змістом частини 4 статті 100 Закону № 580-VIII одноразова грошова призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293 (надалі за текстом - «Порядок № 4»).

Згідно з пунктом 3 розділу III зазначеного Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. 3 Розділу 2 Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

За змістом п. 1 Розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення непрацездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до відомостей довідки до акта медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0214449 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 13 квітня 2016 року, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про хворобу від 28 грудня 2015 року № 344/3В позивача було звільнено з органів Головного управління Національної поліції у Київській області.

Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції у Київській області.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності та про зобов'язання призначити та виплатити таку допомогу.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції помилково послався на норми постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», оскільки спірні правовідносини врегульовано Порядком № 4 та Законом № 580-VIII.

Також, суд попередньої інстанції необгрунтовано зобов'язав відповідача розглянути заяву ОСОБА_2, так як заява останнього вже була розглянута відповідачем.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Національної поліції в Київській області неправомірними.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 28 березня 2017 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.