Ухвала суду № 65524471, 23.03.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/20687/2012

н/п 6/640/108/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Губської Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про примусове входження до володіння фізичної особи боржника

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Київського відділу служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про примусове входження до володіння фізичної особи боржника об*єкту нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер майна 9743479, гараж за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 6 гараж 973, посилаючись на наступне.

На виконанні до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮХО надійшов виконавчий лист № 2018/20687/2012, виданий 09.09.2013р. Київським районним судом м. Харкова щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 210812,59 грн. 31.05.2016р. винесено постави про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем було вжито всіх можливих заходів примусового характеру, спрямованих на повне, фактичне та своєчасне виконання рішення суду та встановлення, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду, тому державний виконавець просить вирішити питання про примусове входження до володіння боржника обєкту нерухомого майна, а саме гаражу № 973 по вул. Старошишківській,6 в м. Харкові.

В судове засідання державний виконавець не зявився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду подання, у звязку з чим суд розглядає подання у його відсутність.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення; накласти арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 11 вищезазначеного Закону державний виконавець має право при здійсненні виконавчого провадження звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові. Питання примусового входження до житла можливо лише за рішенням суду.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі №4-рп/2011 від 31.05.2011 р. щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 роз'яснено, що Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканність житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага. В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

При вивиченні наданих до подання доказів судом встановлено, що на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮХО знаходиться виконавчий лист № 2018/20687/2012, виданий 09.09.2013р. Київським районним судом м. Харкова щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 6298875 від 16.05.2008р. у загальному розмірі 210812,59 грн.

31.05.2016 року постановою державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження. При цьому, суд звертає увагу на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_2 отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, де йому запропоновано добровільно виконати рішення суду, що він умисно ухиляється від виконання рішення суду та навмисно чинить перешкоди при проведенні виконавчих дій суду не надано.

У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

В поданні державного виконавця зазначено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер майна 9743479, гараж 3 973, за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 6, за рішенням від 01.02.2005р. належить ОСОБА_2 на праві свідоцтва про право власності б/н, 20.12.2004р.

Однак, суд звертає увагу на те, що до подання не надані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких була б в наявності інформація про реєстрацію права власності на гараж 3 973, за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 6 за ОСОБА_2

Згідно відповіді КП ХМБТІ від 13.09.2016 року інформація про реєстрацію правовстановлюючих документів на даний гараж за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва від 20.12.2004 року станом на 31.12.2012 року, що не є актуальним станом на теперішній час.

Згідно відповіді автогаражного кооперативу «ПЕРЕМОГА» від 08.08.2016р. № 16-16, в автогаражному кооперативі «Перемога» вул. Старошишківська,6 в м. Харкові гараж № 973 з 2005 року зареєстровано за членом кооперативу ОСОБА_3, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після інвентаризації в 2010 році гаражу № 973 присвоєно новий порядковий номер №876. На даний час гараж №876 (973) зареєстровано за ОСОБА_3

Тобто, суду державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 в поданні не надано незаперечних доказів того, що в гаражі № 973 за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська,6, знаходиться майно та кошти, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, достатні правові підстави для примусового проникнення до гаражу за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська,6, гараж 973 суду не доведено, а тому подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 376 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про вирішення питання про примусове входження до володіння фізичної особи боржника відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в пятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ -