Рішення № 65523458, 21.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1018/16-ц Номер провадження 22-ц/786/526/17Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бондаревської С.М., Кривчун Т.О.

секретар Радько О.М.

за участю: представника Опішнянської селищної ради - Шахмірамян С.В., представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області

на заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2016 року

по справі за позовом Опішнянської селищної ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про виселення з індивідуального житлового будинку,-

зустрічним позовом ОСОБА_3 до Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, визнання права власності на житловий будинок,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року Опішнянська селищна рада Зіньківського району Полтавської області звернулася в суд з позовом, який доповнила у листопалі 2016 року, до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про виселення із жилого будинку АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення. Посилалася на те, що зазначений будинок знаходиться на балансі селищної ради, а відповідачі проживають у ньому без правових підстав, створюючи перешкоди в користуванні власністю.

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області та ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недобудованого житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, таким, що відбувся та визнати за нею право власності на цей будинок. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що у квітні 2001 року на підставі усної угоди із ОСОБА_7 придбала незавершене будівництво вказаного будинку. Право власності на будівельні матеріали, якого складалося незавершене будівництво, визнано рішенням Зіньківського райсуду Полтавської області від 01.12.2010 року, яке згодом скасовано Апеляційним судом Полтавської області. Завершивши будівництво жилого будинку, звернулася до Опішнянської селищної ради із заявою про надання земельної ділянки під завершене будівництво, однак заява не розглянута, а селищна рада заявила про її та ОСОБА_5 виселення.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2016 року позовні вимоги Опішнянської селищної ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання права власності - залишено без розгляду./а.с.119/

Заочним рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 січня 2017 року в задоволенні позовних вимог Опішнянської селищної ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про виселення з індивідуального житлового будинку - відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, та визнання права власності на житловий будинок - задоволено частково.

Визнано договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,10 га в господарстві АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, дійсним.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, який на технічному паспорті позначено А-1 - житловий будинок, Б - навіс, №1 - ворота огорожі, №2 - ворота огорожі, №3 - огорожа.

Стягнуто з Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області на користь ОСОБА_3 2445 грн. судового збору.

22 грудня 2016 року Опішнянська селищна рада Зіньківського району Полтавської області подала заяву про перегляд вказаного заочного рішення. /а.с.151/.

В апеляційній скарзі Опішнянська селищна рада , посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних имог селищної ради.

Посилається на відсутність підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки представник селищної ради не міг з'явитися в судове засідання з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та керуючись ч.3 ст.303 ЦПК України, колегія суддів, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.179 ЦПК України предметом доказування під час розгляду справи є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області від 18 грудня 1996 року №614 ОСОБА_7 виділено із вільних земель держземфонду земельну ділянку площею 0,10га, у с.Діброва Зньківського району Полтавської області. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету забудовнику ОСОБА_7 05.06.1998 року надано дозвіл №29 на проведення будівництва та встановлено в натурі межі присадибної земельної ділянки та видано 22.06.1998 року Свідоцтво на забудову земельної ділянки./а.с.46-50, 97-99/

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер./а.с.59/

Згідно технічного паспорта на вказаний будинок, виготовленого на замовлення ОСОБА_3 ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» станом на 14.08.2015 року, він складається з приміщень 1 поверху ( 1- котельня, 2 - ванна, 3 - коридор, 4 - кімната, 5 - кімната. 6 - вбиральня, I - веранда), мансарди, підвалу з гаражем, загальною площею 107,8 кв.м. /а.с.37-42/ Вказаний будинок незареєстрований в Департаменті ДАБІ у Полтавській області як об'єкт завершеного будівництва.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Опішнянської селищної ради про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із спірного житлового будинку, районний суд виходив із відсутності у позивача права вимоги, оскільки селищна рада не є власником спірного об'єкту нерухомості.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції вважав доведеними факт укладення між забудовником ОСОБА_7 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будівельних матеріалів, з яких складався об'єкт незавершеного будівництва, факт завершення будівництва житлового будинку силами останньої, а тому на підставі ч.2 ст.220 ЦК України вказаний договір є дійсним, а відповідачка набула право власності на новостворений житловий будинок.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову Опішнянської селищної ради про виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 із спірного будинку, оскільки селищна рада не надала суду належних та допустимих доказів набуття нею права на спірний об'єкт нерухомості.

Належність земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт, до земель комунальної власності, не спростовує того факту, що вказана земельна ділянка виділена під забудову рішенням виконавчого комітету Опішнянської селищної ради №614 від 18.121995 року, а здійснене будівництво не є самочинним.

Доводи селищної ради про те, що спірний будинок взятий на баланс ради, не підтверджені та не визначають підстав для прийняття такого рішення. Як убачається з позовної заяви Опішнянська селищна рада, вимагаючи виселення відповідачів, посилається на норми статей 116 ,150, 155 ЖК України. Однак зазначені норми на дані правовідносини не поширюються, оскільки селищна рада не є власником або наймодавцем, а відповідачі - наймачами вказаного приміщення. Тому правові підстави для виселення відповідачів відсутні.

Щодо висновків районного суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу будівельних матеріалів , що знаходяться в домогосподарстві по АДРЕСА_1 та про визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, розташований за вказаною адресою, то такі висновки є помилковими, не грунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Необхідно звернути увагу, що спірний об'єкт нерухомого майна не введений в експлуатацію та не зареєстрований в установленому законом порядку, а отже є незавершеним будівництвом. Перелік та обсяг будівельних їм матеріалів, що використані при будівництві та які саме були куплені ОСОБА_3, їх вартість,- у матеріалах справи відсутній.

У пункті 15 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК). У зв'язку з цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.

Також слід зазначити, що оскільки відповідачка ОСОБА_3 посилається на укладення усної угоди купівлі-продажу незавершеного будівництва із забудовником ОСОБА_7 у квітні 2001 року, тобто на час дії Цивільного кодексу 1963 року, тому застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу України 2004 року, зокрема ст.220 ЦК України, є неправильним.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду в частині задоволення зустрічного позову і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3

Керуючись ст .ст. 303, 304, 309 п.п.3,4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області на заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2016 року - задовольнити частково.

Заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2016 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, визнання права власності на житловий будинок - відмовити.

Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог Опішнянської селищної ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про виселення із жилого будинку - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді /підписи/ С.М.Бондаревська

Т.О.Кривчун

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук