Вирок № 65517480, 23.03.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4420/16-к

Провадження № 1-кп/209/94/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.

за участі: - секретаря Шепель О.Е.

прокурора - Саломатіної О.О.

захисника обвинуваченого (адвоката) - Коновалова В.Г.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження № 209/4420/16-к (пр. № 1-кп/209/94/17), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000817 від 24 жовтня 2016 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у 2016 році (більш точну дату під час досудового розслідування встановити не представилось можливим), знаходячись у невстановленому місті, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї бойових припасів без передбаченого законом дозволу, умисно придбав, всупереч передбаченому законом порядку, автомат "АКС-74У", який відноситься до категорії бойової нарізної вогнепальної зброї, 27 патронів калібру 5,45 мм, які відносяться до категорії бойових припасів та призначені для стрільби з нарізної мисливської зброї, пістолет "Zoraki MOD-914", який відноситься до категорії вогнепальної зброї та які ОСОБА_2, не маючи відповідного дозволу, умисно, незаконно переніс та зберігав за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_2 24 жовтня 2016 року, в ході проведення санкціонованого обшуку, в будинку АДРЕСА_2, за місцем фактичного мешкання ОСОБА_2, в спальній кімнаті будинку було виявлено та вилучено 27 патронів, які відносяться до категорії боєприпасів, які, згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 08/3.2-630 від 28 жовтня 2016 року є: двадцять сім патронів є 5,45 мм проміжними патронами, зразка 1974 року, шістнадцять патронів є 5,45 мм проміжними патронами, зразку 1974 року, відносяться до категорії боєприпасів. Також у вказаній кімнаті будинку було виявлено та вилучено автомат, який відноситься до категорії бойової нарізної вогнепальної зброї, який, згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 08/3.1-626 від 24 жовтня 2016 року, є 4,45 мм автоматом Калашнікова "АКС-74У" НОМЕР_1, 1986 року виготовлення, який виготовлений промисловим способом та придатний для стрільби. Також у вказаній кімнаті будинку було виявлено та вилучено пістолет, який відноситься до категорії вогнепальної зброї, який, згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 08/3.1-646 від 03 лситопада 2016 року, є самозарядним гладкоствольним пістолетом, що перероблений саморобним способом з сигнального пістолета "Zoraki MOD-914" калібру 9мм P.A.KnaII НОМЕР_2 виробництва Туреччина, шляхом видалення заглушки з каналу ствола. Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли методом роздільного заряження з використання шумових патронів калібру 9 мм P.A.KnaII і сферичних куль із металевого сплаву на основі свинцю (картечин діаметром до 7 мм), при цьому зберігається достатня вражаюча здатність вистелених куль. Пістолет придатний для проведення пострілів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та пояснив, що у 2016 році у серпні чи вересні місяці, більш точну дату не пам'ятає, він не офіційно працював таксистом. Під час виконня своїх трудових обов'язків, а саме перевезення пасажирів, під кінець робочого дня, ним був виявлений у його транспортному засобі пакет, чорного кольору, який після закінчення робочого часу він забрав додому, для його огляду. Прийшовши додому він відкрив пакет та виявив у ньому зброю, а саме: автомат незнайомої йому марки та пістолет, що мав напис "Зоракі", а також кулі, які мали гумову поверхню. Вказану зброю з кулями він вирішив зберігати вдома, за адресою: АДРЕСА_2, під шафою, оскільки не наважився віднести її до поліції так як боявся, що можуть бути негативні наслідки і поліція йому не повірить, що він її знайшов. Крім того він не знав, що за зберігання зброї передбачена кримінальна відповідальність, так як юридично не обізнаний. Про те, що закон не дозволяє зберігати зброю без відповідних дозвільних документів він дізнався від співробітників поліції, які проводили у нього обшук та вилучили вказану зброю. Пояснив, що зброю він не ховав, на запитання співробітника поліції: "Чи мається вдома зброя" він сам зізнався та віддав її останнім, так як приховувати йому було нічого. Дану зброю він не використовував бо взагалі не вміє нею користуватись. Чому проводили у нього обшук він так і не зрозумів, оскільки до кримінальної відповідальності за інший злочин він не притягується, підозру по будь-якому кримінальному правопорушенню йому не пред'явлено, та відносно нього не ведеться будь-яке досудове розслідування. Кається у скоєному, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 "поза розумним сумнівом" знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину доведена у повному обсязі і його умисні дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, має гіпертонічну хворобу, не працює, за місцем мешкання характеризується виключно позитивно, має ну утриманні літніх матір та бабусю з дідусем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України (абз.17), ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 за № 1179 від 20.03.2017 року вбачається, що виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо, суд дійде виснову про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов'язки згідно ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, та додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяття розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику призначення судами кримінального покарання від 24 жовтня 2003 року за № 7 вказано звернути увагу судів на те, що висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Кримінального кодексу України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. Коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м'які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів "рівних можливостей" та "справедливого судового розгляду", встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин покарання, та інші обставини справи в сукупності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства.

Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_2 за вчинені протиправні діяння, а й для його виправлення.

За таких обставин справи ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 Кримінального кодексу України.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді застави до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення судово-балістичних експертиз в сумі 1935 грн. 12 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі ст. 124 ч.2 КПК України.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до вимог ст. 100 КПК України, як такими що не підпадають під спеціальну конфіскацію відповідно до ст. 96-1 КК України, оскільки ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто за статтею яка, не входить до переліку статей за якими застосовується спеціальна конфіскація.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 п. 1,2, ч. 2 п. 2 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - заставу. Після набрання вироком суду законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_2 заставу, внесену 04 листопада 2016 року за ОСОБА_2 у розмірі 43500 (сорок три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок на рахунок № 37318008101064, отримувач Державна казначейська служба України, ЄДРПОУ 02891291, МФО 820172, згідно квитанції №1/14 від 04.11.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 12 коп.

Речові докази у справі: 1) "АКС-74У" НОМЕР_1 1986 року виготовлення, 17 патронів калібру 5,45мм, 10 стріляних гільз калібру 5,45мм, 6 патронів калібру 9мм Р.А., 6 стріляних гільз калібру 9мм Р.А., 1 стріляна гільза калібру 7,62 ( квитанція № 002130); 2) змиви з об'єктів 1-8 на фрагменті марлі, 2 конусообразних деревяних, змиви з обьєктів 1-6 на фрагментах марлі (квитанція № 002140); 3) пістолет НОМЕР_2 з маркуванням "Zoraki MOD-914" з протяжкою ствола (квитанція № 002150), що зберігаються в камері схову Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: Я.В. Замкова