Ухвала суду № 65503406, 22.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 березня 2017 року Справа № 912/1231/15-г головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк"нарішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 рокуу справі № 912/1231/15-г Господарського суду Кіровоградської областіза позовомВійськового прокурора Кіровоградського гарнізону південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" доПриватного підприємства "Агрорембудсервіс",за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" "1080-Управління начальника робіт",за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк",провизнання права власності та витребування майна,ВСТАНОВИВ :

Згідно із ст. 110 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що оскаржується в касаційному порядку, була прийнята 10.01.2017 року, а отже останнім днем касаційного оскарження було 30.01.2017 року.

Відповідно до календарного штемпеля на поштовому конверті касаційну скаргу здано на пошту 28.02.2017 року, тобто, після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання.

Публічне акціонерне товариство АБ "Укргазбанк" просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначаючи, що копія постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року надійшла до банку 08.02.2017 року.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини гарантії (надалі - Суду) держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року) .

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Вищий господарський суд України, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені заявником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що такі причини не є поважними, оскільки:

1) представник заявника був присутнім в судовому засіданні 10.01.2017 року під час оголошення постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом, що підтверджується протоколом судового засідання. Отже, заявник був обізнаний з результатом вирішення його скарги.

2) відповідно до інформації автоматизованої системи документообігу суду постанову було опубліковано в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.01.2017 року відповідно до вимог Закону України "Про доступ до судових рішень", тобто, заявник мав змогу ознайомитися з повним текстом оскаржуваної постанови ще до надходження її копії поштою.

3) до клопотання не додано будь - яких доказів, які б підтверджували отримання заявником копії постанови після закінчення строку на її касаційне оскарження.

Вказані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого заявника, оскільки останній був обізнаний про результат ухвалення судом рішення і при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, він мав можливість своєчасно надати касаційну скаргу.

За таких обставин, суд касаційної інстанції відхиляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, що є підставою для повернення цієї скарги відповідно до ч. 2 ст. 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 53, 86, ч. 2 ст. 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк" про поновлення строку на касаційне оскарження відхилити.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року у справі № 912/1231/15-г та додані до неї документи повернути заявнику.

Головуючий суддяКондратова І.Д.СуддяВовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.