Ухвала суду № 65500237, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10342/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправним та скасування наказу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає, що вважає наказ протиправним, оскільки у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного наказу, зокрема на момент його винесення законодавством існувала заборона на проведення перевірок контролюючими органами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 липня 2016 року № 228 "Про проведення перевірки діяльності державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" відповідно до статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", підпункту 4 пункту 6 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2015 року №1119, з урахування доручення Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06 червня 2015 року №20215/1/1-16, 29 червня 2016 року №20215/5/1-16, утворено міжвідомчу робочу групу з проведення перевірки ефективності використання державного майна та фінансово-господарської діяльності ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (код ЄДРПОУ 00849296, адреса: вулиця Леніна, будинок 63, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131); робочій групі наказано провести перевірку ефективності використання державного майна та фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" в місячний термін.

Не погоджуючись з вказаним наказом відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Як визначає частина перша статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2015 року №1119 (далі по тексту - Положення), Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва; формування та реалізацію державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва; формування державної політики у сферах використання і охорони земель сільськогосподарського призначення.

Мінагрополітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пункти 9, 10 Положення передбачають, що Мінагрополітики очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Міністр зокрема очолює Мінагрополітики, здійснює керівництво його діяльністю; утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Мінагрополітики, затверджує їх положення (статути), призначає на посаду за погодженням з головами місцевих держадміністрацій та звільняє з посади їх керівників, крім випадків, установлених законом, виконує у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності.

Відповідно до пункту 8 Положення Мінагрополітики у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінагрополітики, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінагрополітики підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінагрополітики, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Відповідно до положень статуту ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", останній заснований на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється ним на праві господарського відання.

Наведене свідчить, що Міністерство аграрної політики та продовольства України, як суб'єкт управління об'єктами державної власності, наділений відповідними повноваженнями, зокрема здійснювати перевірки підприємств, що належать до сфери його управління, у тому числі ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", шляхом прийняття відповідного рішення.

Так, відповідно до підпункту 11.2.7 статуту ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", уповноважений орган управління, зокрема, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням майна і коштів підприємства.

За таких підстав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв на підставі та у межах повноважень, що передбачені законом.

При цьому колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" від 13 серпня 2014 року № 408, оскільки у межах спірних правовідносин відповідач не є контролюючим органом, а здійснює повноваження органу управління майном, відповідно, перевірка ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" не потребувала дозволу Кабінету Міністрів України.

За таких підстав, з урахуванням того, що відповідач діяв в межах наданих повноважень, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування наказу від 04 липня 2016 року № 228 "Про проведення перевірки діяльності державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" є необгрунтованими, оскільки не виявлено обставин, які б вказували на невідповідність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивачем не доведено суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому даний позов задоволенню не підлягає.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України та Верховним Судом України у справі № 826/7272/15 (К/800/45098/15).

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому вона є такою, що не підлягає задоволенню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 23.03.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.