Ухвала суду № 65500235, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/77/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ковальчук Л.В. за № 32-о/с від 22.07.2016;

- поновити її на посаді помічника судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області;

- стягнути з ТУ ДСА у Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.07.2016 по день поновлення на роботі.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.10.2003 ОСОБА_2 призначено на посаду помічника судді Смілянського районного суду Черкаської області (відповідно до наказу №51 від 29.10.2003), а в подальшому з 11.05.2004, у зв'язку з реорганізацією місцевих судів шляхом злиття Смілянського міського та районних судів, призначено на посаду помічника судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. Дані обставини підтверджуються відомостями трудової книжки позивача.

В подальшому після звільнення судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Харченко Л.Г., помічником якої була позивач, ОСОБА_2 за поданням судді цього суду Компанійця О.В., наказом керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ковальчук Л.В. від 23.11.2015 тимчасово закріплено в якості другого помічника за суддею Компанійцем О.В.

08.06.2016 суддею Компанійцем О.В. було внесено подання керівнику апарату Смілянського міськрайонного суду про вирішення питання щодо звільнення або переведення на іншу посаду помічника судді Таран Н.В.

Наказом керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2016 № 32-ОС ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади помічника судді з 22.07.2016, у зв'язку з закінченням трудового договору (звільнення судді, помічником якого призначена позивач) на підставі п. 19 Положення «Про помічника судді суду загальної юрисдикції», ч. 1 ст. 92 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та п. 9 ст. 36 КЗпП України .

Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року позивачу було поновлено строк на звернення з даним позовом до суду у зв'язку з тим, що за наслідками подання первісного позову про оскарження наказу про звільнення, що був поданий у встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України строк, судовими рішеннями було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача прийнятий відповідачем на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням позивача з посади помічника судді на підставі відповідного подання судді через припинення його повноважень.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову та апеляційної скарги, позивач вказує, що на момент прийняття її на роботу законодавством не було передбачено таких підстав для звільнення помічника судді, як припинення повноважень судді, помічником якого він був, а тому звільнення її з роботи на цій підстав є звуженням її прав.

До набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто до 30 липня 2010 року порядок призначення на посаду помічників суддів загальної юрисдикції був визначений чинним на той час Законом України «Про судоустрій».

Відповідно до статті 130 Закону України «Про судоустрій» прийняття на посаду помічника судді здійснювалося в порядку визначеному Законом України «Про державну службу».

30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до вимог частини 1 статті 151 якого кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника, правовий статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та положенням про помічника судді, що затверджується Радою суддів України.

На виконання даної норми рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року №14 було затверджено Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.

Частиною 4 статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктом 7 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції передбачено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Отже, з 25 березня 2011 року було визначено новий порядок призначення на посаду помічників суддів загальної юрисдикції та звільнення їх з посади.

Такі ж положення відображено і в наступних редакціях цього закону (ст. 154).

Судом встановлено, що 23.11.2015 суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Компанієць О.В. звернувся до керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з поданням, в якому просив закріпити за ним помічника судді Таран Н.В. у зв'язку зі збільшенням навантаження.

Відповідно до наказу керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2015 року № 75 ОД помічника судді Таран Н.В. вирішено тимчасово закріпити за суддею Компанійцем О.В. на підставі подання.

З 01 травня 2016 року в дію вступив Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (у редакції, чинній станом на день звільнення позивача, далі - Закон № 889-VIII), ч. 1 ст. 92 якого посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби.

Таким чином, з 01 травня 2016 року посада помічника судді, на якій перебувала позивач, є посадою патронажної служби.

Відповідно до повідомлення від 10.06.2016 позивача попереджено про зміну істотних умов праці у зв'язку із набранням чинності Законом № 889-VIII, з яким ОСОБА_2 ознайомилась 22.07.2016 (у період з 30.05.2016 по 21.07.2016 позивач перебувала у відпустці згідно наказу № 62-в від 20.05.2016).

08.06.2016 суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернувся до керівника апарату суду з поданням, в якому просив вирішити питання щодо звільнення або переведення на іншу посаду помічника суддів Таран Н.В. відповідно до ст. 92 Закону України «Про державну службу» та п. 7 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з повідомленням від 22.07.2016 позивачу було запропоновано посаду оператора комп'ютерного набору, від якої остання відмовилась, та попереджено про наступне звільнення на підставі п. 9 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

За п. ч. 1 ст. 36 КЗпП України трудовий договір припиняється за підставами, передбаченими іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 Закону України «Про державну службу» працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби. (ч. 3 ст. 92).

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 1, 41 - 43 1, 49 2 Кодексу законів про працю України (ч. 4 ст. 92).

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Наведене узгоджується з абз. 2 п. 19 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 № 14 (далі - Положення № 14), відповідно до якого у разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

З огляду на те, що суддя Компанієць О.В. звернувся до керівника апарату з поданням про звільнення з посади помічника судді Таран Н.В., у відповідача були всі підстави для звільнення останньої на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 23.03.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.