Ухвала суду № 65497760, 14.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/11557/14-к Головуючий суддя І інстанції Караченцев І. В.

Провадження № 11-кп/790/654/17 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Розбій

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Каплієнка І.І. і Люшня А.І.,

при секретарі - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинувачених: - ОСОБА_2 і ОСОБА_3

адвокатів - Великої О.А. і Калюжної Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 635/11557/14-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.186, ч.3 ст.187 КК України і ОСОБА_3 за ч.2 ст.186, ч.3 ст.187 КК України

за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, адвокатів Великої О.А і Калюжної Л.А. на вирок Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8., уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого: 04.09.2014 р. за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання був звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

визнано винним і засуджено: за ст.186 ч.2 КК України - до 4 років позбавлення волі; за ст.187 ч.3 КК України - до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_2 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Відповідно до ст.71 КК України ОСОБА_2 до призначеного покарання частково приєднано покарання, не відбуде їм за попереднім вироком від 04.09.2014 р. у виді 1 року позбавлення волі та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна. Початок відбування строку покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 30.10.2014р. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27). Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_2 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, тобто з 30.10.2014р. до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, судимого: 16.12.2013 р. за ст. 307 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, Згідно вимог ст.ст.75, 76 КК України від відбування покарання був звільнений з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

визнано винним і засуджено: за ст.186 ч.2 КК України - до 4 років позбавлення волі, за ст.187 ч.3 КК України - до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Відповідно до ст.71 КК України ОСОБА_3 до призначеного вироком покарання частково приєднано покарання, не відбуде їм за попереднім вироком від 16.12.2013 р., у виді 1 року позбавлення волі та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна. Початок відбування строку покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 04.11.2014 р. Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27). Відповідно до ст.72 ч.5 КК України ОСОБА_3 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, тобто з 04.11.2014р. до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до державного бюджету судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз «ім. проф. Бокаріуса М.С.» №13736 від 12.12.2014р. та судово-дактилоскопічної експертизи №466 від 12.12.2014р.

З цим вироком не погодилися обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3, адвокати Велика О.А і Калюжна Л.А.

Прокурор Харківської місцевої прокуратури № 6 Климовець М.О., який також подавав апеляційну скаргу, відкликав її до початку апеляційного розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 в своїй апеляційні скарзі просить вирок Харківського районного суду Харківської області від 14.03.2016 року скасувати і повернути справу на додаткове розслідування за ст.186 ч.2 та ст.187 ч.3 КК України, знявши з нього обвинувачення, у зв'язку з непричетністю до даних злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 в своїй апеляційні скарзі просить вирок Харківського районного суду Харківської області від 14.03.2016 року скасувати і повернути справу на новий розгляд, у зв'язку з незаконним та необґрунтованим вироком. Вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений з істотними порушеннями КПК України.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Велика О.А. в своїй апеляційні скарзі просить вирок Харківського районного суду Харківської області від 14.03.2016 року скасувати і повернути справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив однобічність та неповноту судового слідства. Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а вирок Харківського районного суду Харківської області від 14.03.2016 року, вважає, необґрунтованим та незаконним.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат Калюжна Л.А. в своїй апеляційні скарзі просить вирок Харківського районного суду Харківської області від 14.03.2016 року відносно ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд в суд першої інстанції. Вважає, вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню. Посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження.

Вислухавши доповідь судді, думки обвинувачених, їхніх захисників, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Суд першої інстанції визнав доведеним, і про це зазначив у оскаржуваному вироку, що 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_3, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, перелізши через огорожу, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_8, розташованого за адресою: АДРЕСА_4. Далі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи спільно та за попередньою змовою, реалізуючи свій корисливий умисел, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли до житлового будинку, та, погрожуючи потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які у цей час знаходились у будинку, застосуванням фізичного насильства, небезпечного для їх життя та здоров'я, використовуючи кухонний ніж, який потерпілі сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, погрожуючи застосуванням вказаного ножа в разі вчинення опору, пред'являючи вимоги щодо негайної видачі коштовностей та грошових коштів, зв'язали потерпілого ОСОБА_8 за допомогою мотузки, внаслідок чого, остаточно зламавши волю потерпілих до опору, відкрито заволоділи належними їм грошима на загальну суму 660 грн. 00 коп., спричинивши потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_27 матеріальну шкоду на вказану суму, та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.

Крім цього, 26.02.2014 p., близько 20 год. 40 хв., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_3, повторно, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері проникли на територію домоволодіння ОСОБА_10, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Далі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи спільно та за попередньою змовою, реалізуючи свій корисливий умисел, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли до житлового будинку, та, погрожуючи потерпілим ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які у цей час знаходились у будинку, застосуванням фізичного насильства, небезпечного для їх життя та здоров'я, використовуючи кухонний ніж, який потерпілі сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, погрожуючи застосуванням вказаного ножа, в разі вчинення опору, пред'являючи вимоги щодо негайної видачі коштовностей та грошових коштів, внаслідок чого, остаточно зламавши волю потерпілих до опору, відкрито заволоділи їх сумісним майном, а саме: грошима в сумі 2000 грн., 1 пляшкою коньяку марки «Ной» вартістю 227 грн., 2 блоками цигарок марки «Вест» вартістю 1 блоку 100 грн., мобільним телефоном марки «Motorola V 535» вартістю 224 грн., разом із сім-карткою стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 30 грн., мобільним телефоном марки «Nokia 206» вартістю 240 грн. разом із сім-карткою стартового пакету оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 20 грн., та сім-карткою стартового пакету оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 30 грн., тонометром ТМ «AND» моделі «UA-744 A&DMedical» вартістю 240 грн., упаковкою прального порошку ТМ «Ariel» об'ємом 6 кг. вартістю 150 грн., спричинивши потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 3406 грн. 00 коп., та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.

Крім того, 06.03.2014 p., близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_3, повторно, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір, спрямованийна відкрите викрадення чужого майна, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_12, розташованого за адресою: АДРЕСА_5. Далі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи спільно та за попередньою змовою, реалізуючи свій корисливий умисел, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, проникли до житлового будинку, та, погрожуючи потерпілим ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які у цей час знаходились у будинку, застосуванням фізичного насильства, небезпечного для їх життя та здоров'я, використовуючи кухонний ніж, який потерпілі сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, погрожуючи застосуванням вказаного ножа в разі вчинення опору, пред'являючи вимоги щодо негайної видачі коштовностей та грошових коштів, внаслідок чого, остаточно зламавши волю потерпілих до опору, відкрито заволоділи майном ОСОБА_12, а саме: грошима в сумі 50 грн., 1 парою золотих сережок 585 проби вагою 5 грамів вартістю 2000 грн., золотим ланцюжком 585 проби вагою 5 грамів вартістю 2000 грн., золотим ланцюжком 585 проби вагою 10 грамів вартістю 4000 грн., майном ОСОБА_13, а саме: грошима в сумі 1000 грн., однією парою золотих сережок 585 проби вагою 5 грамів вартістю 2000 грн., золотим ланцюжком 585 проби вагою 10 грамів вартістю 4000 грн., золотим хрестиком 585 проби вагою 4 грамів вартістю 1600 грн., грошима ОСОБА_14 в сумі 300 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 8050 грн., потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 8600 грн. та ОСОБА_14 - матеріальну шкоду на 300 грн., та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.

Крім того, 29.10.2014 p. близько 16 год. 50 хв., ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою та в групі із ОСОБА_3, повторно, умисно, з корисливої зацікавленості, маючи намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: Харківська область Харківський район м. Мерефа вул. Залізнична, неподалік від будинку № 10, зустріли ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, та, реалізуючи свій корисливий умисел, відкрито заволоділи жіночою сумкою вартістю 61 грн. з її особистими речами, а саме: зонтом фірми «Sweetoew» вартістю 56 грн., трьома пляшками слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. вартістю за одну пляшку - 14 грн. 70 коп., гарнітурою до мобільного телефону марки «Nokia» вартістю 40 грн., зарядним пристроєм до мобільного телефону марки «Fly» вартістю 40 грн., однією пляшкою лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл. вартістю 45 грн. 60 коп., двома пластинками таблеток «Аналгин» вартістю однієї пластинки таблеток - 2 грн. 95 коп., однією упаковкою медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см. вартістю 13 грн. 98 коп., жіночим гаманцем фірми «Теmanli» вартістю 115 грн. 50 коп., грошима в сумі 50 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 472 грн. 68 коп., та, утримуючи викрадене, з місця скоєння злочину зникли.

У судовому засіданні ОСОБА_2 показав, що ніяких злочинів передбачених ст. 187 ч. 3 КК України відносно потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 він не вчиняв. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України відносно потерпілої ОСОБА_15 визнав повністю та підтвердив що вони разом з ОСОБА_3, відкрито викрали належне потерпілій ОСОБА_15 майно за обставин, зазначених у вироку.

ОСОБА_3 дав суду такі самі показання.

Разом з тим, дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку, вину ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у злочинах, за які цих осіб засуджено, і які було скоєно за обставин, визнаних судом установленими, доведено повністю.

Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що 21.02.2014 р., близько 21 год. 45 вони разом з дружиною - ОСОБА_9 сиділи на кухні свого будинку,святкували свій ювілей - 50 років спільного життя. Через деякий час після того як вони сіли за стіл, почули, як гавкає собака у них в коридорі будинку. ОСОБА_8 вийшов у коридор і побачив там хлопця у «балаклаві» і капюшоні. Цей хлопець відразу став кричати на нього матом і вимагати щоб він віддав гроші і золото. При цьому в руці у нападника був ніж. Потерпілий спочатку розгубився, а потім схопив нападника за руку і намагався вибити в нього з рук ножа. Йому це не вдалося і він лише порізав об ніж свою руку. Нападник звалив його в коридорі та вдарив ногою в пах. В будинок зайшов другий хлопець, який був одягнений у сіру куртку. Нападники зв'язали його за допомогою мотузки. Зв'язаний він не міг чинити їм опору, унаслідок чого вони остаточно зламали у нього та його жінки волю до опору. Один з нападників, якого він згодом впізнав в ході досудового слідства, як ОСОБА_2, двічі приставляв ніж до його живота з погрозами. Потім нападники зайшли в кімнату дружини і почали викидати речі з її шафи, при цьому лаючись матом. Так як другий нападник був в іншій кімнаті з жінкою, то він не бачив, чи була в того викрутка, а чув це лише зі слів дружини. Його дружину один з нападників припер до косяку двері. Погрози нападників про застосування до них з дружиною фізичного насильства з використанням кухонного ножа вони сприйняли як реальну загрозу для їх життя та здоров'я. Дружина сказала нападнику, що вони віддадуть їм усі гроші які в них є, та віддала їм всі гроші, які були у неї. Він також віддав їм всі наявні у нього гроші. У загальній сумі він з дружиною віддав розбійникам приблизно 660 грн. купюрами по 5 грн. З ОСОБА_2 вони знайомі давно, так як живуть разом з ним на одній вулиці. Він його впізнав по інтонації голосу, досить з ним поспілкувавшись під час нападу. Крім цього, упізнав під час досудового слідства ОСОБА_2 по зросту та статурі. ОСОБА_3 він упізнав по голосу, а також по зросту і статурі. ОСОБА_3 нижче ОСОБА_2 і сутулиться, як сутулився другий нападник.

Аналогічні показання суду дала потерпіла ОСОБА_9 Крім того, пояснила, що в руці одного з нападників, якого вона згодом впізнала в ході слідства як ОСОБА_3, була викрутка. Другий нападник, якого вона згодом в ході слідства впізнала як ОСОБА_2, накинувся на її чоловіка ОСОБА_8 та зв'язали чоловіка за допомогою мотузки. Вона також сприймала погрози нападників як реальну загрозу для життя та здоров'я і сказала чоловікові щоб він віддав їм все що у них є. Чоловік віддав близько 400 грн., а вона приблизно 160 грн. Вона є вчителька та добре запам'ятовує голоса та інтонації людей. Вона впізнала голом ОСОБА_3 і впізнала його в подальшому по голосу. Також вона впізнала їх обох по поведінці. ОСОБА_3 був більш пасивний, а ОСОБА_2 - активніший. Окрім цього вона впізнала нападників по зросту і статурі.

Потерпілий ОСОБА_10 пояснив судові, що 26.02.2014 р., близько 21 год. він зі своєю дружиною ОСОБА_11 знаходився у себе дома за адресою: АДРЕСА_6. Вхідні двері в будинок були не зачинені. Він почув якийсь шум у коридорі, вийшов туди, і побачив, що його дружина лежить на підлозі, а на ній лежить якийсь незнайомий хлопець з кухонним ножем приставленим до її горла і каже: «Мовчи, бабуся". Жінка відвела лезо ножа рукою, при цьому порізала долоню. Другий хлопець став між ним і дружиною і повів його в будинок, у іншого хлопця зброї не було. Обидва хлопця були одягнені в чорні костюми, чорні куртки і «балаклави». Він зрозумів, що це пограбування. Один з хлопців вдарив його кулаком в щелепу і повалив на підлогу, після чого став бити нотами в черевиках солдатського типу по нирках, вдарив близько чотирьох разів. Погрози нападників застосування до них з дружиною фізичного насильства з використанням кухонного ножа вони сприйняли як реальну загрозу для їх життя та здоров'я. Він набрав по телефону номер «102», проте, один з цих хлопців, який вище на зріст, почув, що він намагається подзвонити і забрав у нього телефон. У правій зовнішній кишені один з хлопців забрав у нього мобільний телефон «Nokia 206». Грошей на картці в телефоні було близько 20грн. і 2 сім-картки. У жінки один із нападників забрав належний їй телефон «Motorola V 535». До них у спальню також заходив другий нападник. Він відкрив всі коробочки які були в тумбочках. Вони забрали пляшку коньяку "Ной" ємністю 0,7 літра в коробці вартістю близько 300грн., вимагали грошей і сказали їм, що якщо вони дадуть їм грошей, то вони підуть. Нападники забрали у них тонометр і упаковку прального порошку «Ariel» об'ємом 6 кг., ще деякі речі. В обвинуваченні правильно викладено які речі у них забрали нападники. Слідчий міліції в подальшому повернув йому його телефон, а також телефон жінки. Номера на телефонах, які їм повернув слідчий, сходяться з номерами, які з паспортах на ці телефони, які у них зберігаються вдома. З огляду на те, що слідчий вилучив викрадений у нього телефон у ОСОБА_2 і ОСОБА_16, він упевнений, що його забрали саме вони. Також він упізнав нападників під час досудового слідства по статурі, розмірах плечей, по характерним для них рухам. ОСОБА_2 він точно розпізнає як нападника. ОСОБА_3 по статурі і всім іншим ознакам повністю збігається із зовнішністю з другим напавшим на них хлопцем.

Потерпіла ОСОБА_11 дала судові такі самі показання. Доповнила також, що коли вона почула, як у коридорі задзвеніли банки, то вийшла туди. Нападник із закритим обличчям в балакливі повалив її на підлогу, а коли вона стала вириватися, він присів до неї і тримав ніж біля її горла. Нападник сказав їй, щоб воноа мовчала. Вона схопила лезо ножа своєю лівою рукою і відвела від себе, при цьому, порізала долоню своєї руки. В подальшому, на досудовому слідстві вона зрозуміла, що це був ОСОБА_3 Другий нападник пробіг повз них до чоловіка в спальню. Чи була зброя у другого нападника, вона сказати точно не може, так як не бачила. Перший нападник відвів її у внутрішній коридор їхнього будинку, де вона стояла мовчки, як він і вимагав. Розбійник не пускав її до чоловіка. Один з нападників, як пізніше в ході досудового слідства, вона зрозуміла це був ОСОБА_2, як тільки зайшов, почав вимагати у неї 4000 грн. Після того, як вони нічого не знайшли в будинку цінного, знову стали вимагати 4000 грн. Вона чула, як ОСОБА_2 вимагав у чоловіка ці гроші. У неї ОСОБА_2 забрав телефон. У решті згодна з поясненнями, які дав судові її чоловік.

Потерпіла ОСОБА_12 пояснила суду,що вона працює перукарем і знайома із ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 як з клієнтами. 06.03.2014 р. близько 19 год. 30 хв. вона разом із своєю сестрою - ОСОБА_13, знаходилась у себе вдома за адресою: АДРЕСА_7. До неї в цей час прийшла ії подруга - ОСОБА_14 і відразу сказала, що за нею йшли два підозрілих хлопця. ОСОБА_17, хотіла вийти на вулицю і подивиться, хто там переслідував ОСОБА_14 Однак вона не встигла вийти, тому що двоє хлопців в балаклавах увірвалися в будинок через незачинені вхідні двері. Їх облич не було видно. Один з нападників прийшов до них з ножем, а другий нападник взяв ножа у них на кухні. Вказані ножі в руках нападників вона, ОСОБА_13, та ОСОБА_14 сприймали як реальну загрозу для їх життя та здоров'я, тому вона побігла в кімнату. За нею побіг один з нападників, як вона потім зрозуміла - ОСОБА_2. Він схопив її за плече лівої руки. Вона закричала. Спочатку вони мовчали, сказали тільки щоб потерпілі мовчали, інакше перев'яжуть їм рот скотчем. Її сестра ОСОБА_13 запитала у нападників: "Що ви хочете, гроші?" Вони відповіли: "Так". У сестри - ОСОБА_13 було 1000 грн., які вона віддала нападникам. Вони сказали: "Мало". ОСОБА_13 запитала у них: "Підійде вам золото?" Вони відповіли: "Так". Після цього вона зняла і віддала нападникам два золотих ланцюжка, а також золоті сережки з діамантами. У сестри - ОСОБА_13 вони забрали: золотий ланцюжок, золотий хрестик і золоті сережки з малюнком з білого золота. Вона віддала їм ще 50 грн. з гаманця, більше у неї грошей не було. ОСОБА_14 сказала що віддала нападникам 300 грн. Отримавши вказані коштовності та грошові кошти, нападники втекли. Із викраденого їй нічого не повернули, заподіяну шкоду не відшкодували. Під час досудового слідства вона впізнала обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по зросту, статурі, з їхньої поведінки і характерним для них рухам.

Потерпіла ОСОБА_13 дала аналогічні показання, а також пояснила, що коли вона виходила на вулицю, щоб подивитися хто переслідував ОСОБА_14 до їхнього будинку, у незачинені вхідні двері будинку увірвалися двоє хлопців в балаклавах. Облич їх не було видно. На кухні вона побачила у кожного з них ніж, якими вони погрожували їм. Цю погрозу вона сприйняла як реальну загрозу для ії життя та здоров'я, а також для сестри- ОСОБА_28 та ОСОБА_14 Нападники заволоділи майном, яке зазначено в обвинувальному акті. В ході досудового слідства вона впізнала нападників. Це були ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Вона впізнала їх за тембрам голосу, за їхньою поведінкою, рухам, росту, зовнішньому вигляду і не сумнівається що це вони і є ті самі нападники.

Потерпіла ОСОБА_14пояснила суду, що коли вона йшла до ОСОБА_13, побачила на дорозі автомобіль "Жигулі" світлого кольору, з якого різко вийшли два хлопця і пішли за нею. Вона пройшла по вул. Шевченко і звідти повернула на вул. П.Комуни, а ці хлопці час йшли за нею. Вона повернулася в якийсь момент і добре їх розглянула, добре запам'ятала, а потім, в ході досудового слідства і впізнала їх. Коли вона зайшла в будинок розташований в АДРЕСА_8 до ОСОБА_12, то у неї вдома також була її сестра ОСОБА_13 Вона розповіла їм, що її до самого їхнього будинку переслідували двоє незнайомих хлопців. ОСОБА_13 сказала, що вона вийде і подивиться на цих хлопців, однак, вона не вспіла вийти із будинку, бо ці хлопці, вже з балаклавами на голові заскочили у відкриті вхідні двері будинку. У решті потерпіла дала показання, аналогічні показанням ОСОБА_12 і ОСОБА_13 Вона впізнала нападників - ОСОБА_3 і ОСОБА_2, так як вона бачила їх обличчя, коли вони йшли за нею. Гроші їй обвинувачені не вернули.

Потерпіла ОСОБА_15 пояснила суду, що 29.10.2014 р. близько 16 год. 50 хв., вона йшла з поминок після похорону свекра додому до свекрухи і проходила в м. Мерефа по вул Червоного міліціонера в бік вул. Залізничної. Коли вона пройшла через місток через річку Мерефа в бік залізниці і почала підніматися по насипу, щоб перейти через залізничне полотно, то почула ззаду тупіт ніг. Вона подумала, що люди поспішають на автомобільну маршрутку, зупинка якої перебувала неподалік. Вона розвернулася в півоберта, щоб пропустити людей. У цей момент вона побачила чоловічу руку, яка хапала ії сумку, що висіла у неї на правому плечі. Вона сумку тримала міцно і не відпускала. В цей час другий молодий незнайомий їй чоловік, як пізніше вона дізналася його прізвище - ОСОБА_2, обійшов її і став ззаду та почав виривати у неї сумку лаючись на її адресу нецензурною лайкою і вимагаючи у неї, щоб вона віддала йому свою сумку. У цей моент інший, раніше невідомий їй нападник, як вона пізніше дізналася його прізвище - ОСОБА_3 обійшов ії з іншого боку і штовхнув рукою її ззаду в бік. Вона впала на спину, однак, продовжувала тримати свою сумку. ОСОБА_3 замахнувся на неї кулаком і вона відпустила сумку, тому що злякалася, що вони поб'ють її. Нападники забрали сумку і стали відбігати від неї в сторону залізничного полотна. Вона навздогін гукнула їм, попросивши щоб вони віддали їй хоча б документи і банківські картки, тому що в сумці у неї були зарплатна і кредитна картки "Приватбанку". Однак, вони не віддали їй ні документи, ні банківські картки і втекли. Вона згадала, що у неї в пальто є телефон і почала набирати "102". У неї на той момент була істерика. Їй відповіли по телефону, що зараз її виклик переведуть на Мереф'янську міліцію, але, вона не стала чекати і відключилася, тому що вважала, що довго чекає відповіді на свій виклик. Вона стала набирати по телефону свою свекруху - ОСОБА_15 і зовицю - ОСОБА_18, які відповіли на ії телефонний виклик. Вони знаходились разом і вона їм розповіла, зателефонувавши на телефон свекрухи, що на неї напали двоє невідомих і забрали у неї сумочку. Свекруха і дружина чоловіка приблизно через 1 хвилину після її дзвінка підбігли до неї, так як свекруха проживає поруч. Коли вони підійшли, то їй вже дзвонили з міліції м Мерефа і запитали де вона знаходиться і що сталося. У цей момент до них підійшов раніше незнайомий чоловік. Він також запитав що у неї сталося. Вона відповіла, що у неї зірвали сумку. Він відповів, що одного з нападників на неї вони затримали. Цей чоловік був з двумя синами. Вони сказали їй підійти і впізнати її чи сумка у нападника, якого вони затримали. Вони разом з ним, свекрухою і зовицею пішли уздовж залізничного полотна, куди він вказував. Вони пройшли близько 200 метрів. Коли вони підійшли, то вона побачила ОСОБА_2, біля нього була її сумка на землі. Коли у нього запитали навіщо він забрав у неї сумку, то він нічого не відповів, а коли запитали чи він забрав сумку, то він відповів: "так". Тут під'їхали з Мереф'янської міліції і попросили щоб вони уточнили своє місце розташування та зустріли їх. Після того як міліція під'їхала, ОСОБА_2 забрали і посадили в міліцейську машину. Міліціонер оглянув і описав зміст її сумочки. Їй все повернули, крім гаманця і 50 грн., які там були. В сумці була зарядка для телефону, дитячі ліки - "Нурофен" від температури, платівка анальгіну і три пляшки слабоалкогольного напою «Шейк». У гаманці було 50 грн.

Протоколом огляду місця події від 21.02.2014 р. - домоволодіння ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_9 зафіксована обстановка в будинку після скоєного злочину (т. 1 а.с. 33-34).

Протоколом огляду місця події від 28.02.2014 р. - домоволодіння ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_10 та фото таблицею до нього зафіксована обстановка в будинку після скоєного злочину та виявлений моток липкої стрічки залишений невідомими особами. (т. 1 а.с. 37-39)

Згідно протоколу добровільної видачі від 31.10.2014 р. гр-м ОСОБА_20 було видано працівникам міліції мобільний телефон «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1, викрадений у потерпілого ОСОБА_10 Під час даної слідчої дії ОСОБА_20 у присутності понятих пояснив, що купив цей телефон у ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 41-42).

Згідно протоколу добровільної видачі від 08.11.2014 р. гр-м ОСОБА_21 було видано працівникам міліції мобільний телефон «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2, викрадений у потерпілої ОСОБА_11 Під час даної слідчої дії ОСОБА_21 у присутності понятих пояснив, що купив цей телефон у ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 43-44).

Протоколом огляду місця події від 06.03.2014 р. - будинку ОСОБА_22, розташованого за адресою: АДРЕСА_11 було виявлено і вилучено два сліди пальців рук розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм., та слід папілярного узору розмірами 10 х 12 мм., перекопійований на відрізку липкої стрічки розмірами 48 х 66 мм. (т. 1 а.с. 48-49).

Протоколом огляду місця події від 29.10.2014 р. та фото таблицею до нього, ділянки розташованої поблизу будинку № 10 «а» по вул. Залізничній в м. Мерефа, було вилучено знайдену жіночу сумку з її особистими речами, а саме: зонтом фірми «Sweetoew»; 3 пляшками слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. кожна; гарнітурою до мобільного телефону марки «Nokia»; зарядним пристроєм до мобільного телефону марки «Fly»; 1 пляшкою лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл.; 2 пластинками таблеток «Аналгин»; 1 упаковкою медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см.; жіночим гаманцем фірми «Temanli». В ході даної слідчої дії гр-ка ОСОБА_15 пояснила, що раніше не знайомі ій двоє чоловіків вихватили у неї вищевказану сумку та побігли в сторону залізниці, але, один із них був затриманий. (т. 1 а.с. 52-57).

Протоколом від 31.10.2014 р. оглянуто речові докази: мобільний телефон марки «Nokia 206» який належить потерпілому ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 59).

Протоколом від 08.11.2014 р. оглянуто речові докази: мобільний телефон марки «Motorola V 535» який належить потерпілій ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 61).

Згідно протоколу пред'явлення речей для впізнання від 08.11.2014 р. потерпілий ОСОБА_10 упізнав належний йому мобільний телефон «Nokia 206» та мобільний телефон «Motorola V 535», який належить його жінці - ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 81-83).

Згідно гарантійному талону на телефон «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3, його номер збігається з номером IMEI зазначеному на вилученому телефоні - «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3. (т. 1 а.с. 89).

Згідно гарантійному талону на телефон «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3, його номер збігається з номером IMEI зазначеному на вилученому телефоні - «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3. (т. 1 а.с. 90).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2014 р., потерпіла ОСОБА_14 серед осіб зображених на фотознімках вона впізнала ОСОБА_2 як особу, яка 06.03.2014 р., разом із іншою особою, здійснила розбійний напад за адресою: АДРЕСА_12. (т. 1 а.с. 104-106).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2014 р., потерпіла ОСОБА_14 серед осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_3 як особу, яка 06.03.2014 р., разом із іншою особою, здійснила розбійний напад за адресою: АДРЕСА_12. (т. 1 а.с. 107-109).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.10.2014 р., потерпіла ОСОБА_15 серед осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_2 як особу, яка 29.10.2014 р., разом із іншою особою, здійснила на неї напад і пограбувала ії за адресою: м. Мерефа, вул. Залізнична, 10. (т. 1 а.с. 115-117).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2014 р., потерпіла ОСОБА_15 серед осіб зображених на фотознімках впізнала ОСОБА_3 як особу, яка 29.10.2014 р., разом із іншою особою, здійснила на неї напад і пограбувала ії за адресою: м. Мерефа, вул. Залізнична, 10. (т. 1 а.с. 118-120).

Згідно заяви ОСОБА_20 про добровольну видачу ним телефону «Nokia 206» IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_3, виданий ним телефон він узимку 2014 р. купив у ОСОБА_2 (а.с. 135).

Згідно заяви ОСОБА_23 про добровольну видачу ним телефону «Motorola V 535» IMEI НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_3, виданий ним телефон він у травні 2014 р. купив у ОСОБА_3 (а.с. 139)

З висновку судово-дактилоскопичної експертизи НДЕКЦ ГУМВС в Харківській області № 466 від 12.12.2014 р. убачається, що: «1. Два сліди пальців рук розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм., вилучені 06.03.2014 р. при огляді місця події -домоволодіння АДРЕСА_5, придатні для ідентифікації особи (осіб) що їх залишила (залишили). 2. Два сліди пальців руки розміром 13 х 19 мм.; 10 х 13 мм. перекопійовані на відрізок липкої стрічки розміром 48 х 75 мм., вилучені 06.03.2014 р. при огляді місця події -домоволодіння АДРЕСА_12 залишені безіменним та мізинним пальцями правої руки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 162-169);

З висновку судово-товарознавчої експертизи № 13736 від 12.12.2014 р. ХНДІСЕ «ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» убчається, що: «вартість 1 пляшки коньяку марки «Ной» 5 зірок ємністю 0,7 л. становить 227 грн., вартість 2 блоків цигарок марки «Вест» становить 200 грн., вартість мобільного телефону «Motorola V 535» 224 грн., вартість мобільного телефону «Nokia 206» становить 240 грн., вартість тонометра ТМ «AND» модель UA-744 A&D Medical - 240 грн., вартість упаковки прального порошку ТМ «Ariel» об'ємом 6 кг. - 150 грн.» (т. 1 а.с. 194-196).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 13776 від 03.12.2014 р. ХНДІСЕ «ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» встановлено, що: «вартість 1 пари золотих серг 585 проби вагою 5 грам становила 2000 грн., вартість золотого ланцюжка 585 проби вагою 5 грам - 2000 грн., вартість золотого ланцюжка 585 проби вагою 10 грам - 4000 грн., вартість 1 пари золотих серг 585 проби вагою 5 грам становила 2000 грн., вартість золотого хрестика 585 проби вагою 4 грам» (т. 1 а.с. 219-222).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 13774 від 03.12.2014 р. ХНДІСЕ «ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» встановлено, що: «вартість жіночої сумки 61 грн. 60 коп., вартість зонту фірми «Sweetoew» - 56 грн. 00 коп.; вартість 3 пляшок слабоалкогольного напою «Shake» ємністю 0,5 л. кожна 44 грн. 10 коп.; вартість 1 пляшки лікарського препарату «Нурофен» ємністю 100 мл. - 45 грн. 60 коп.; вартість 2 пластинок таблеток «Аналгин» - 5 грн. 90 коп.; вартість 1 упаковки медичного пластиру «RiverPlast» торгової марки «Ігар» 2 х 500 см. - 13 грн. 98 коп.; вартість жіночого гаманця фірми «Temanli» - 115 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 246-249).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р. потерпілий ОСОБА_8 впізнав за тембром, тональністю, інтонацією голосу ОСОБА_2, як особу, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на нього і його жінку - ОСОБА_9 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4. (т. 2 а.с. 1-2).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р. потерпілий ОСОБА_8 впізнав за тими ж ознаками голос ОСОБА_3, як особи, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на нього і його жінку - ОСОБА_9 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4. (т. 2 а.с. 3-4).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р. потерпіла ОСОБА_9 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_2, як особи, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на неї та ії чоловіка - ОСОБА_8 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4. (т. 2 а.с. 5-6).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., потерпіла ОСОБА_9 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_3, як особи, яка в групі з іншою особою, 21.02.2014 р., близько 21 год. 50 хв. скоїла розбійний напад на неї та ії чоловіка - ОСОБА_8 у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4. (т. 2 а.с. 7-8).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р., потерпіла ОСОБА_11 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_2, як особи, яка в групі з іншою особою, 26.02.2014 р., близько 20 год. 40 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3. (т. 2 а.с. 9-10).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р. потерпіла ОСОБА_11 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_3, як особи, яка в групі з іншою особою, 26.02.2014 р., близько 20 год. 40 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3. (т. 2 а.с. 11-12).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р. потерпіла ОСОБА_12 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_2, як особи, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_5. (т. 2 а.с. 13-14).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р. потерпіла ОСОБА_12 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_3, як особи, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_5. (т. 2 а.с. 15-16).

Згідно протоколу впізнання особи за голосом від 12.11.2014 р. потерпіла ОСОБА_13 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_2, як особи, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_5. (т. 2 а.с. 17-18).

-протоколом впізнання особи за голосом від 11.11.2014 р., згідно з яким потерпіла ОСОБА_13 впізнала за тими ж ознаками голос ОСОБА_3, як особи, яка в групі з іншою особою, 06.03.2014 р., близько 19 год. 30 хв. скоїла розбійний напад у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_5. (т. 2 а.с. 19-20)

Суд дав належну оцінку доказам у відповідності з вимогами ст. 94 КПК України, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку і дійшов правильних висновків щодо доведеності їхньої вини. Суд правильно розцінив показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо їх заперечень на обвинувачення в розбійних нападах, як обумовлені захисними цілями, намаганням уникнути відповідальності за особливо тяжкі злочини.

Усі потерпілі в суді під присягою прямо вказали на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як на осіб, які вчинили на них розбійні напади.

Ці показання об'єктивно підтверджені іншими доказами, дослідженими судом, у т.ч. - речовими, а також висновками дактилоскопічної експертизи.

А тому посилання захисту на те, що вирок ухвалено без достатніх підстав та на те, що він ґрунтується на припущеннях, неможна вважати обґрунтованими.

Посилання сторони захисту на недоліки досудового слідства судом правильно визнано, як такі, що не спростовують вину ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Порушень права обвинувачених на захист з матеріалів кримінального провадження не вбачається. На досудовому слідстві їхній захист здійснював адвокат ОСОБА_24, який приймав участь у проведенні окремих слідчих дій. У суді до захисту обвинувачений були допущені інші адвокати в визначеному КПК України порядку.

Кваліфікація дій обвинувачених за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; та за ст. 187 ч. 3 КК України, як розбій, тобто - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із проникненням у житло, відповідає матеріалам кримінального провадження.

Суд правильно зазначив, що корисливий мотив злочинної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, характер їх нападу саме на беззахисних пенсіонерів та жінок, відносно яких їм достовірно відомо, що ті в усіх випадках не зможуть надати їм опору, спосіб залякування потерпілих - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 із застосуванням погроз, побиття, зв'язуванні мотузкою, придушення за шию, застосуванням ножів та послідовність вчинюваних ними у нічний час дій із застосуванням балаклав і капюшонів на знайомій ним території місця мешкання у м. Мерефа, де б вони, на їх думку, якнайкраще могли б уникнути відповідальності за вчинені ними злочини, вказує на завчасно спланований, усвідомлений характер їх дій по вчиненню розбійних нападів.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд дотримався вимог ст. 65 ч. 1 КК України і достатньою мірою врахуав ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, було враховано, що обвинувачені вчинили тяжким та три особливо тяжких злочинів, ОСОБА_2 судимий за ст. 185 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 судимий за ст. 307 ч. 1 КК України, обидва обвинувачені за місцем проживання характеризується формально задовільно, а нові злочини вчинили в період іспитового строку.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, передбаченими ст. 67 КК України, суд першої інстанції визнав рецидив злочинів та вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Колегія суддів уважає, що щодо ОСОБА_2 рецидив злочину як обставина, що обтяжує покарання, визнано неправомірно, оскільки його судимість за ч.3 ст.185 КК України біло враховано як кваліфікуючу ознаку при кваліфікації його дій за ч.2 ст.186 КК України.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції призначив обвинуваченим покарання, необхідне й достатнє для їхнього виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі.

Правильно судом було зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту їхнього затримання до набрання оскаржуваним вироком законної сили, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Підстав для скасування вироку суду або для його зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, адвокатів Великої О.А. і Калюжної Л.А. залишити без задоволення.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали, а засудженим - в той самий строк з моменту отримання ним копії ухвали.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _______

В.В.ПЛЕТНЬОВ І.І.КАПЛІЄНКО А.І.ЛЮШНЯ