Ухвала суду № 65475041, 23.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/2573/16-ц 23.03.2017 23.03.2017 23.03.2017

Провадження №22-ц/784/815/17

Єдиний унікальний номер № 478/2573/16-ц

Номер провадження №22-ц/784/815/17

Головуючий у І інстанції Іщенко Х.В.

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Прокопчук Л.М.,

Суддів Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2016 року за матеріалами позовної заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» про визнання договорів оренди землі недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до ТОВ «Ватутіна» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

В обґрунтування позову зазначав, що між позивачкою та ПП «Агротех» було укладено два договори оренди земельних ділянок, розташованих на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області. В подальшому з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 стало відомо про передачу, належних їй земельних ділянок в оренду ТОВ «Ватутіна» без її погодження (а.с.2-3)

Ухвалою суддіКазанківського районного суду Миколаївської області позовну заяву повернуто позивачу у звязку з порушенням правил підсудності (а.с.5).

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила скасувати ухвалу суду та справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження та подальшого розгляду (а.с.9-10).

В судове засідання апеляційного суду сторони, належно повідомлені про розгляд справи, не зявились.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що юридична адреса відповідача ТОВ «Ватутіна» є вул. Миру, 10 в с. Мала Вільшанка, Вільшанського району Кіровоградської області, а тому на думку суду, відповідно до вимог ч.2 ст. 109 ЦПК України позовна заява не підсудна Казанківському районному суду Миколаївської області.

Але зазначений висновок суду не відповідає вимогам норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Стаття 109 ЦПК України, яку застосував суд, регулює загальне правили підсудності, відповідно до частини другої якої позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, стаття 114 ЦПК України передбачає виключну підсудність, зокрема щодо позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, та передбачає, що такі позови предявляються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до 2 постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» спори, пов'язані із захистом права власності та інших речових прав, розглядаються судами відповідно до визначеної процесуальним законом юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) позови, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність).

Згідно із ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Звертаючись до суду, позивач просив, зокрема, визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, розташованих на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області. Факт знаходження земельних ділянок на зазначеній території підтверджується доданою до позовної заяви копією державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.06.2004 року.

Таким чином, у справі виник спір про визнання недійсним правочину з нерухомістю, розташованою в адміністративних межах Казанківського району Миколаївської області, а тому висновок суду про те, що справа не підсудна Казанківському районному суду Миколаївської області, не відповідає вимогам норм процесуального права.

За таких обставин ухвалене в справі судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому воно відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2016 року скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий Судді