Ухвала суду № 65474990, 22.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/306/17-к 22.03.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Войтовського С.А.,

суддів Чебанової-Губарєвої Н.В., Фаріонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 09 березня 2017 року, якою відносно

ОСОБА_2, 1970 року, травня місяця, 18 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого 31.08.2010 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 23.08.2012 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, за ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18.10.2012 року покарання змінено та призначено до відбування 4 роки 1 місяць позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

Провадження № 11-сс/784/139/17 Слідчий суддя: Янчук С.В.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Войтовський С.А

- застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 08.05.2017 року включно, з визначенням розміру застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32000 грн.,

за участю:

секретаря Белорукової І.В.

прокурора Березняка О.В.

захисника ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 вказує на необгрунтованість застосування слідчим суддею найсуворішого виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 Посилається на те, що хоча ОСОБА_2 раніше судимий, однак немає жодних підстав вважати, що він буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказує на наявність у підозрюваного міцних соціальних звязків, оскільки він народився та постійно проживає в м. Баштанка, в будинку свого брата, має інших родичів. Стверджує, що в клопотанні слідчого взагалі не йшлося про те, що ОСОБА_2 зловживає опіоїдами, а тому, невідомо, у звязку з чим слідчий суддя взяв вказані обставини до уваги.

3. Встановлені слідчим суддею обставини.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ Баштанського ВП здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150140000035 від 21.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

09.03.2017 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно ОСОБА_2

З клопотання слідчого слідує, що 16.01.2017 року, близько 11.00 години, ОСОБА_2 проник на територію домоволодіння ОСОБА_3, розташованого по вул. Українській, 30 в м. Баштанка Миколаївської області, звідки здійснив крадіжку глухого диску до автомобіля «КАМАЗ», чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_3 на суму 240 грн.

Крім того, 18.01.2017 року, близько 10.00 години, ОСОБА_2 проник на територію домоволодіння ОСОБА_3 по вул. Українській, 30 в м. Баштанка Миколаївської області, звідки здійснив крадіжку глухого диску до автомобіля «КАМАЗ» та іншого майна, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_3 на суму 1112 грн.

Також, 06.02.2017 року, близько 11.00 години, ОСОБА_2 спільно з іншою особою проник на територію домоволодіння ОСОБА_4, розташованого по вул. О. Сизоненка, 9/18 в м. Баштанка Миколаївської області, звідки здійснив крадіжку металевих виробів, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_4 на суму 1986 грн.

22.02.2017 року ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий обґрунтував клопотання тим, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у вчиненні трьох епізодів тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не працює, не має постійного джерела доходів, та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не має зареєстрованого місця проживання та повторно вчинив умисні тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки маючи не зняту та непогашену судимість протягом незначного проміжку часу вчинив три корисливі злочини проти власності. Крім того, в клопотанні вказано, що ОСОБА_2 не має постійного джерела доходів, стійких соціальних звязків, а тому йому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу та стійких соціальних звязків (не одружений та не має на утриманні осіб), страждає на залежність від опіоїдів, що свідчить про наявність ризику того, що перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду і вчиняти інші правопорушення. З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти вище вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді; захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених в ній; думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін; вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані вимоги закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані.

Так, слідчий суддя правильно врахував, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Обґрунтованість предявленої ОСОБА_2 підозри підтверджується: заявами потерпілих про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілих, протоколами допиту свідків.

Також, слідчий суддя правильно врахував дані, що характеризують особу ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, судимості не зняті та не погашені в передбаченому законом порядку, характеризується посередньо (а.к.п. 102-105, 125). Крім того, в наданих матеріалах міститься довідка МОНД, згідно з якою, ОСОБА_2 з 1992 року перебуває на обліку з діагнозом: синдром залежності від опіоїдів, у звязку з чим проходив лікування у відділенні № 2 МОНД (а.к.п. 123). Даних про зняття з обліку немає.

При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних з приводу наявності у підозрюваного родини, утриманців, офіційного місця працевлаштування та доходу. Таких даних не надано стороною захисту і в суді апеляційної інстанції.

Наведене цілком обґрунтовано свідчить про існування ризику того, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчиняти інші правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя прийняв вірне рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою. Підстав для скасування ухвали слідчого судді та застосування до ОСОБА_2 більш мякого виду запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 09 березня 2017 року, якою відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.05.2017 року включно, - без зміни.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7