Ухвала суду № 65474989, 22.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4235/16-ц 22.03.2017 22032017 22.03.2017

Провадження №22-ц/784/613/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/4235/16-ц Головуючий І інстанції Біцюк А.В.

Провадження № 22-ц/784/613/17 Доповідач Темнікова В.І.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого Темнікової В.І.,

суддів Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

при секретарі Лептуга С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк», третя особа Заводський відділ державної виконавчої служби (далі ВДВС) м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції (далі ГТУЮ) у Миколаївській області про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що багато років він знайомий з ОСОБА_2, якій він допомагав та надавав у користування власне майно, у тому числі: котел Hermann THESI-28E, придбаний ним 09.09.2008 р. у ПП ОСОБА_4, та котел WESTEN 24, придбаний ним 16.12.2003 р. у ПП ОСОБА_5 16 серпня 2016 р. від ОСОБА_2 він дізнався про те, що на підставі виконавчого провадження № 19124426, яке перебуває на виконанні в Заводському ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ в Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 122 554,79 грн., а також державного мита в сумі 1225,55 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 252 грн., складено акт опису й арешту майна. Згідно зазначеного акту накладено арешт на побутове майно, що належить ОСОБА_2, до складу якого входять і належні йому котли, оцінені державним виконавцем в 1000 грн. кожний. Також, ОСОБА_2 повідомила його про те, що державним виконавцем плануються виконавчі дії з метою вилучення всього описаного й арештованого майна та передачі його на реалізацію. На підставі викладеного, а також того, що арешт накладено саме на його майно, просив суд визнати за ним право власності на майно, а саме котел Hermann THESI-28E та котел WESTEN 24, а також зняти з них арешт, накладений державним виконавцем Заводського ВДВС актом опису й арешту майна від 30.09.2010 серії АА № 609416.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа Заводський ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги, просив її задовольнити. Крім того пояснив, що котли були передані відповідачці ОСОБА_2 строком на 15 років, а де знаходяться документи на котли йому не відомо, який строк експлуатації цих котлів згідно їх технічних характеристик йому не відомо.

Відповідачка ОСОБА_2 визнала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, а рішення суду скасувати та винести нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 При цьому пояснила, що строк, на який їй були передані позивачем котли вони не оговорювали, документи на котли їй позивач не передавав, дані котли встановлені: один в приміщенні магазину, де вона працювала, а другий - у її будинку і використовуються нею для опалення цих приміщень. Також пояснила, що в лютому 2017р. їй ніби то повідомили, що приміщення магазину, де знаходиться котел WESTEN 24, на даний час продане в рахунок виконання її боргових зобовязань перед банком ПАТ «ОСОБА_6 ОСОБА_5», однак, документів про це у неї не має.

Інші учасники процесу до судового засідання не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1

Приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що на виконанні у Заводському відділі ДВС м. Миколаєва перебуває виконавче провадження № 19124426 по виконанню виконавчого листа № 2-8924/2009, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 31.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 122554,79 грн., 1225,55 грн. державного мита та 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 30 вересня 2010 року державним виконавцем саме за цим виконавчим листом було винесено постанову та накладено арешт на побутове майно ОСОБА_2, у тому числі на котел «Hermann THESI-28Е» та котел «WESTEN 24», що підтверджується ОСОБА_5 опису та арешту майна.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач надав суду накладну та товарний чек б/н від 16.12.2003 року, згідно яких він придбав котел «WESTEN 24» та накладну №5 і товарний чек №5 від 09.09.2008 року, які свідчать про придбання ним котла «Hermann THESI-28Е», стверджуючи, що вказані котли були передані ним ОСОБА_2 для здійснення останньою підприємницької діяльності та ведення домашнього господарства.

Однак, позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що котли, які знаходились у ОСОБА_2 та на які накладено арешт, належать саме ОСОБА_7

Крім того, судом було встановлено, що ОСОБА_2, як приватний підприємець, будь-якої діяльності повязаної з використанням котлів не здійснює, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.01.2017 року. ОСОБА_7 як суб'єкт підприємницької діяльності також не зареєстрований.

Доказів існування обставин, які б дозволяли зробити висновок, що котли, які перебувають у ОСОБА_2 та на які накладено арешт, належать саме ОСОБА_1 на праві власності, суду не надано. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, зазначеному в тексті рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував того, що позивач передав котли відповідачці ОСОБА_2 на підставі усного договору позички, передбаченого ст. 827 ЦК України, не заслуговують на увагу як на підставу для скасування рішення, так як суд дав цим обставинам належну правову оцінку. Іншої достатньої кількості безспірних доказів укладення між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 усного договору позички спірних котлів, зазначених в акті опису, крім тих, яким суд дав належну правову оцінку в межах наданих йому законом повноважень, позивач до апеляційної скарги не надав.

Необгрунтованими є також доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував доказів, які підтверджують факт виникнення у позивача права на придбані ним котли, оскільки факт придбання позивачем котлів «Hermann THESI-28Е» та «WESTEN 24» не оспорювався і не аналізувався в тексті рішення на предмет правомірності їх набуття. Проте, ні в акті опису й арешту майна від 30.09.2010р., ні в накладних та товарних чеках, які підтверджують факт придбання позивачем котлів, не зазначено будь яких ідентифікаційних ознак (заводських номерів, тощо), які давали б змогу безспірно встановити, що придбані позивачем та описані як належні відповідачці котли є однією і тією ж річчю. Саме з цих підстав правомірно виходив суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог.

Не заслуговують на увагу як на підставу для скасування рішення суду також доводи апеляційної скарги про те, що суд в рішенні не зазначив, які саме докази, крім наданих суду товарних чеків, могли підтвердити те, що описані у ОСОБА_2 котли належать саме позивачу, так як суд згідно ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Передбачений ст. 10 ЦПК України обовязок суду сприяти всебічному і повному зясуванню обставин справи, означає, що суд розяснює сторонам їх права та обовязки та попереджає про наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій, в тому числі і щодо надання відповідних доказів, але не зобовязує суд у урахуванням принципу змагальності сторін, надавати стороні рекомендації з приводу того, які саме конкретні докази повинна надати сторона на підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильність прийнятого судом рішення, так як фактично є субєктивним тлумаченням апелянтом як матеріалів справи, так і норм права, які регулюють дані правовідносини і направлені на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку в межах наданої йому компетенції.

Керуючись ст. 3030, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку.

Головуючий

Судді