Рішення № 65460803, 21.03.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1200/17

н.п. 2/415/732/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.17 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

представників

позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області про зобовязання призначити одноразову допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з жовтня 2008 р. почала проживати разом однією сімєю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вони вели спільне господарство, за адресою: м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, 304/87. Від сумісного проживання, 20.08.2010 народилась спільна донька ОСОБА_5, в свідоцтві про народження якої батьком записаний ОСОБА_4.

15.08.2016 цивільний чоловік позивачки помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 17.10.2016 р. вона подала заяву відповідачу про призначення одноразової допомоги на сімю у звязку зі смертю цивільного чоловіка ОСОБА_4 25.10.2016 позивачка отримала відповідь від відповідача, про відмову у призначенні одноразової допомоги на сімю, у звязку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 21 СК України, проживання однією сімєю дружини та чоловіка без шлюбу не доведено. Рішенням Лисичанського міського суду від 29.11.2016 встановлено факт проживання однією сімєю позивачки та її померлого чоловіка.

На підставі викладеного просила зобовязати відповідача призначити позивачці, одноразову допомогу у розмірі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Позивачка у судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала, просила задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачкою при зверненні до відповідача не було надано, відповідно до вимог ст. 3 СК України, підтвердження того, що позивачка та ОСОБА_4 були у шлюбі чи спільно проживали, були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки.

Судом досліджені наступні докази: копія рішення Лисичанського міського суду від 29 листопада 2016 року; копія паспорта позивачки; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4; копія довідки про смерть ОСОБА_4 № 1163 від 17.08.2016; копія квитанції-договору на ритуальні послуги; копія листа Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Лисичанську.

Вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 20 серпня 2010 р. народилась ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис 706. Батьками в свідоцтві про народження вказані ОСОБА_4, ОСОБА_3 /а.с.8/.

15 серпня 2016 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Домодедовським відділом ЗАЦС Головного управління ЗАЦС Московської області, актовий запис про смерть 1166 /а.с.9/.

17 жовтня 2016 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення одноразової допомоги на сімю у звязку зі смертю цивільного чоловіка ОСОБА_4, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. На що отримала письмову відмову у звязку з тим, згідно ч. 2 ст. 21 СК України проживання однією сімєю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обовязків подружжя /а.с.12/.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сімї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Оскільки, рішенням Лисичанського міського суду від 29 листопада 2016 р. встановлено факт проживання позивачки з ОСОБА_4 однією сімєю без реєстрації шлюбу з жовтня 2008 р. по день його смерті, 15.08.2016, тому відповідно до ст..3 СК України позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевказане, стягненню з відповідача підлягає понесені позивачем судові витрати, питання щодо стягнення яких ставиться позивачем, які складаються з судового збору в сумі 640 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 118, 119, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_6 Леонідівни до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області про зобовязання призначити одноразову допомогу задовольнити.

Зобовязати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, одноразову допомогу, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 25938322) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту його проголошення.

Суддя: