Ухвала суду № 65459448, 17.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р.Справа № 2-а-10407/10/1570

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Турецької І.О.

ОСОБА_2

за участю секретаря -Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області та Прокуратури Приморського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія Інвалідів»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зобовязання повернути на рахунки підприємства бюджетне відшкодування зі сплати ПДВ, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 01.10.2010 року № 0001132350/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 272 215 грн., за березень 2010 року у розмірі 120 956 грн., за травень 2010 року у розмірі 354 253 грн. за червень 2010 року у розмірі 582 004 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування у спірному періоді, оскільки під час попередніх перевірок посадови особи відповідача підтвердили правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ.

Не направлення до управління державного казначейства висновку на підтвердження суми ПДВ суттєво порушує права підприємства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача у відшкодування суми податку на додану вартість за лютий-березень, травень-червень 2010 року 1 329 428 грн.

В апеляційних скаргах Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси, Головне управління державного казначейства України в Одеській області та Прокурор Приморського району м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що 30.09.2010 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий-березень, травень-червень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №11696/23-512/34801551 від 30.09.2010 року з додатками, на підставі якого було визнано відсутність права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у зазначені податкові періоди в розмірі 1 329 428 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0001132350/0 від 01.10.2010 року, яким зменшено суму ПДВ, задекларовану до відшкодування за лютий 2010 року на суму 272 215 грн., за березень 2010 року на суму 120 956 грн., за травень 2010 року на суму 354 253 грн., за червень 2010 року на суму 582 004 грн., а всього на суму 1 329 428 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно підпункту 7.7.1 має від`ємне значення: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2008 року №159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 19.03.2008 року за №224/14915 та відповідно до листа ДПА України від 11.04.2008 року №7627/7/16-0117 зі змінами та доповненнями, внесеними листом ДПА України від 14.05.2008 року №9684/7/16-0117, листом Комітету Верховної Ради України з питань податкової митної політики від 02.06.2008 року №04-27/575 та листа ДПА України від 13.06.2008 року №225/2/16-1510 встановлено, що сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобовязань окремого звітного періоду. Податкові зобовязання звітного періоду формуються у розділі I декларації з податку на додану вартість, податковий кредит у розділі II. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III та є необхідною, але не достатньою умовою для отримання права на бюджетне відшкодування.

Таким чином, для отримання права на бюджетне відшкодування законодавством встановлено дві обовязкові умови: відємне значення різниці податкових зобовязань та податкового кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за наслідками наступного податкового періоду (не бути погашеними додатковими податковими зобовязаннями наступного податкового періоду) та те, що таке від`ємне значення повинно бути оплачене постачальникам товарів (послуг).

У деклараціях з ПДВ за березень, травень, червень 2010 року та уточнюючому розрахунку за 9 місяців 2010 року позивачем у рядку 24 зазначено відємне значення зобовязання з податку на додану вартість.

Згідно наданих представником позивача виписок банківської установи по руху коштів по рахунку позивача за лютий-березень, травень-червень 2010 року ним підтверджена сума фактично сплаченого податку на додану вартість в складі вартості придбаних товарів, робіт (послуг) на суму 1 329 428 грн.

Таким чином, у позивача були дві обовязкові умови настання права на бюджетне відшкодування ПДВ: наявність відємного значення податкового зобовязання з ПДВ в наступному податковому періоді та фактична сплата ПДВ постачальникам товарів, робіт (послуг) у складі їх вартості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до приписів абз.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем у визначені законом строки були проведені позапланові виїзні документальні перевірки правильності формування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий-березень та травень-червень 2010 року та за їх результатами складені довідка від 14.05.2010 року №6138/23-5/34801551, на підставі якої було підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за лютий в розмірі 272 215 грн., акт перевірки від 14.06.2010 року №7281/23-5/34801551, на підставі якого було підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за березень в розмірі 120 956 грн., акт перевірки від 02.09.2010 року №10231/23-512/34801551, на підставі якого було підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за травень в розмірі 354 253грн.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправнисть оскаржуваного рішення, прийнятого за результатами перевірки від 30.09.2010 року, адже наведені у зазначеному акті висновки не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені будь-якими доказами.

Оскільки податковий орган під час проведення попередніх позапланових виїзних документальних перевірок підтвердив право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок коштів Державного бюджету України в суму 1 329 428 грн., але в порушення приписів абз.2 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не направив до органу Державного казначейства України висновку про повернення цих коштів на банківський рахунок платника податку, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий-березень та травень-червень 2010 року в розмірі 1 329 428 грн.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1. ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області та Прокуратури Приморського району м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія Інвалідів»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зобовязання повернути на рахунки підприємства бюджетне відшкодування зі сплати ПДВзалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

ОСОБА_2.